|
22.02.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Замовник- юридична особа, що відповідає ознакам п.4 ч.1 ст.2 ЗУ "Про публічні закупівлі", має намір укласти договір про надання послуг з адвокатської діяльності (державне підприємство).
1.Чи має право замовник отримувати послуги з правничої допомоги адвоката, з врахуванням наявності штатного юриста?
2.Якщо так, за яких умов державне підприємство матиме право звернутися по отримання правничої допомоги адвоката?
3.Чи достатньо укласти прямий договір із адвокатом та опублікувати звіт на Прозорро?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо пункту 13 Особливостей, щодо форми і змісту обгрунтування), від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо переліку виключень), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667При цьому зазначаємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями, незалежно від джерела фінансування. Публічні закупівлі відповідно до Особливостей здійснюються замовником на підставі наявної потреби або у разі плановоі потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Виходячи з підпункту 9 пункту 13 Особливостей, придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення прямих договорів у разі, коли здійснюється закупівля послуг з адвокатської діяльності. Своєю чергою, за результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. У разі коли оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг (оприлюднення якої передбачено Законом та/або цими особливостями) несе загрозу безпеці замовника та/або постачальника, така інформація в договорі про закупівлю, який укладається відповідно до цього пункту та оприлюднюється в електронній системі закупівель, може зазначатися як назва населеного пункту місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або назва населеного пункту, в який здійснюється доставка товару (в якому виконуються роботи чи надаються послуги). Звіт про виконання договору про закупівлю, укладений відповідно до пункту 13 Особливостей, не оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель. Водночас наголошуємо, що будь-яке рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей, приймається замовником самостійно, а підстави, за наявності яких замовник укладає такий договір про закупівлю, мають бути обґрунтованими та документально підтвердженими. Крім цього, будь - які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
22.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день!
Умовами тендерної документації щодо закупівлі електричної енергії на 2022 рік було передбачено внесення забезпечення виконання договору. Постачальник виконав вказане зобов’язання, договір було укладено. Умовами закупівлі та Договором зазначено, що терміни постачання електроенергії становлять – з 01.01.2022 року по 31.12.2022 р.
В зв’язку із збройною агресією рф та захопленням виробничих потужностей, Замовник, з 01.08.2022 року, зупинив господарчу діяльність та оголосив простій. Про це було повідомлено Постачальника, який із вказаної дати завершив постачання електроенергії та припинив нарахування її вартості.
При цьому, змін до Договору про закупівлю щодо коригування терміну постачання та фактичного обсягу електричної енергії сторонами не вносились, Додаткові угоди не укладались.
В 2023 році рішенням господарського суду, на користь Постачальника із Замовника було стягнуто заборгованість за спожиту електроенергію у червні та липні місяці 2022 року. Після набрання судовим рішенням чинності, Постачальник звернувся з вимогою щодо повернення грошового забезпечення виконання договору. Вимога аргументована тим, що стягнення із Замовника заборгованості за спожиту електроенергію є начебто одночасно підтвердженням виконання Постачальником умов Договору.
Тобто, на теперішній час умови Договору не є відкоригованими щодо обсягу та терміну постачання, загальної вартості; договір не визнаний в установленому законом порядку недійсним або нікчемним; питання щодо визнання договору виконаним та повернення грошового забезпечення в суді не розглядались.
Чи є у Замовника підстава для повернення у 2024 році грошового забезпечення виконання договору на постачання електроенергії у 2022 р. вже поза межами його дії при зазначених обставинах?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 196/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=10a626a3-6206-4255-a909-d722a531af8c&lang=uk-UA
|
|
22.02.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником заключено договір на закупівлю електричної енергії відповідно до абз.6 пп.5 п.13 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості) з постачальником універсальної послуги. У договорі зафіксований ціну за одинцю товару (тариф) за 1 кВт*год тільки за січень, обсяг закупівлі на весь рік та загальна сума договору.
Згідно методики НКРЕКП ціна на електроенергію на умовах універсальної послуги змінюється кожного місяця.
1. Чи потрібно укладати додаткові угоди до договору щомісяця, з метою зміни тарифу або підтвердження тарифу на новий місяць? Або як дотриматися Замовнику вимог пункту 19 Особливостей, який визначає, що у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей (пункт 17 Особливостей передбачає, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, які визначені даним пунктом).
2. Чи можна Замовнику оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей, на підставі рахунка, в якому відображено новий тариф?
3. Чи потрібно у разі зміни ціни за одиницю товару приводити інші істотні умови договору про закупівлі (обсяг та/або суму договору) у відповідність. Наприклад, чи потрібно в разі зменшення ціни за одиницю товару у договору про закупівлю, укладеному відповідно до пункту 13 Особливостей, зменшувати загальну суму договору, чи можна збільшити обсяг закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та у запиті № 807/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4fcad125-8164-4035-bc1d-0c820cd1f454&lang=uk-UA
|
|
22.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можна вважати Реєстр АРМА https://reestr.arma.gov.ua/#/ інформацією публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації”?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі та, зважаючи на те, що відповідно до положень статті 25 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство формує та веде Єдиний державний реєстр активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, пропонуємо з питань зазначеного реєстру звертатися до даного органу державної влади.
|
|
22.02.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
ПАТ «УКРНАФТА» висловлює повагу та звертається з наступним.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 4 Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 15 квітня 2020 року № 708 визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163.
Ураховуючи зазначене, просимо надати роз’яснення, чи містить законодавство у сфері публічних закупівель обмеження щодо можливості визначення замовником в межах однієї процедури відкритих торгів предметом закупівлі робіт зі спорудження більше ніж одного об’єкта будівництва, а саме спорудження трьох окремих свердловин, щодо кожної з яких розроблено окрему проектно-кошторисну документацію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо визначення предмета закупівлі в разі закупівлі робіт міститься в запиті № 647/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8c7ed4a9-cb29-4347-ab8e-f89436907709&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Публічні закупівлі відповідно до Особливостеий здійснюється замовником на підставі наявноії потреби або у разі плановоії потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Згідно пункту 10 Особливостей замовники здійснюють закупівлі робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Особливостями. У свою чергу, відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами) (далі - Порядок). Так, згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням, зокрема положень кошторисних норм України “Настанови з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 (далі - Настанови). Відповідно до Настанови об’єкт будівництва – будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Виходячи з вищезазначеного, визначення предмета та вартості закупівлі робіт здійснюється з урахуванням положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 та за об’єктом будівництва. При цьому під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначається інформація щодо назви предмета закупівлі та коду за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника у разі визначення предмета закупівлі - роботи, згідно з наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082. Водночас згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. Поряд з цим відповідно до частини четвертої статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Замовники, учасники процедур закупівлі, суб’єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними Законом. З огляду на викладене та виходячи зі змісту Закону, Порядку та Особливостей, замовникові заборонено ділити предмет закупівлі з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги. Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно, з урахуванням специфіки предмета, дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та мети Закону. Крім того, проведення однієї або декількох процедур закупівлі з дотриманням вимог, передбачених пунктом 6 Особливостей та вартісних меж, встановлених Особливостями законодавством не обмежено.
|