|
14.09.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може бути уповноваженою особою, працівник підприємства (юрисконсульт) який за часів Радянського союзу закінчив (спеціальну середню школу міліції МВД СССР) в 1985 році за присвоєною кваліфікацією - ЮРИСТА.,та який пропрацював юрисконсультом більше 15 років,і в тім числі і в сфері публічних закупівель більше 2 років. Якщо це неможливо:чи можливо покласти виконання обов'язків на працівника функцій уповноваженої особи, чи можливо є інший спосіб.
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, який містить інформацію щодо освіти уповноваженої особи.
|
|
14.09.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
У листі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №3304-04/54160-06 від 03.09.2020 року зазначено: «…закупівля здійснюється відповідно до річного плану, у разі: 1) виникнення нової чи додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) перерозподілу коштів зекономлених у разі зміни ціни договору про закупівлю в бік зменшення; 5) перерозподілу коштів, які було заплановано на закупівлю іншого(их) предмету(ів) закупівлі або фінансування інших видатків; 6) відміни закупівлі або визнання її такою, що не відбулась/неукладення договору про закупівлю за результатами проведення закупівлі та необхідності здійснення нової закупівлі; 7) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 8) інших подібних випадках, замовник може вносити відповідні зміни до річного плану закупівель, шляхом створення нових та/або редагування/видалення існуючих рядків річного плану з інформацією про закупівлі. Водночас, ураховуючи поняття “предмет закупівлі”, такий предмет закупівлі (у новоствореному чи відредагованому рядку річного плану) у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору і новим предметом закупівель.»
Враховуючи вищевикладене,особливо п.5 роз;яснення, чи можна вважати перерозподіл коштів між КПКВ та КЕКВ новим предметом закупівлі?І враховуючи вартісні межі, якщо предмет закупівлі до 50 тис., укладати прямі договори?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що листом від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 надано вичерпну відповідь.
Водночас зазначаємо, що питання стосовно застосування економічної класифікації видатків бюджету, не є предметом регулювання Закону України "Про публічні закупівлі".
Водночас питання економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333).
Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.
Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу.
При цьому згідно з пунктом 5 наказу № 333 Державна казначейська служба України уповноважена надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.
|
|
11.09.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Підскажіть будь ласка, в січні 2020 року проводили відкриті торги на суму 320 000,00 грн. Уклали договір на суму 260 000,00 грн.
Зараз виникла потреба в закупівлі того ж самого предмета закупівлі за зекономлені кошти (60 000,00 грн.).Так як це один і той самий предмет закупівлі,
то необхідно проводити відкриті торги ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель".
Водночас аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 1251/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA
|
|
11.09.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Мелітопольська міська територіальна виборча комісія Мелітопольського району Запорізької області в межах повноважень, визначених Виборчим кодексом України (надалі – Кодекс), забезпечують організацію підготовки та проведення місцевих виборів.
Відповідно до Кодексу фінансове забезпечення підготовки і проведення чергових місцевих виборів за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, здійснюється територіальною виборчою комісією, яка є розпорядником цих коштів.
При цьому закупівля товарів і послуг указаними комісіями повинні здійснюватися згідно із законодавством про публічні закупівлі, зокрема Законом України «Про публічні закупів», що передбачає (з урахуванням змін, які нещодавно набули чинності та не мали ще практичного застосування підчас виборчого процесу) призначення уповноваженої особи, відповідальної за організацію та проведення процедури закупівлі; затвердження положення про вказану особу; застосування процедур закупівлі тощо.
На даний час існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання територіальною виборчою комісією строків для проведення закупівель.
Враховуючи складність застосування положень Закону України «Про публічні закупівлі» під час організації підготовки і проведення місцевих виборів належне матеріально-технічне забезпечення підготовки та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року буде під загрозою.
Враховуючи вищенаведене, прошу:
1. Надати інформацію щодо алгоритму дій для територіальних виборчих комісій застосування положень Закону України «Про публічні закупівлі» під час організації підготовки і проведення місцевих виборів належне матеріально-технічне забезпечення підготовки та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року.
2. Дозволити територіальним виборчим комісіям укладати прямі договори для підготовки і проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи пункт 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
При цьому порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок).
Так, згідно з пунктом 18 розділу II "Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг" Порядку визначення предмета закупівлі товарів і послуг, необхідних для підготовки та проведення виборів Президента України, виборів народних депутатів України, місцевих виборів, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів або надання послуг (зокрема для кожної виборчої комісії або груп виборчих комісій) окремо щодо кожних виборів.
При цьому повідомляємо, що питання визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням :https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Питання вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
10.09.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Підкажіть будь ласка, якщо проводимо переговорну процедуру за абзацом 4 п. 3 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), а саме на період оскарження прийнятих рішень замовником, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків очікуваної вартості тендеру, чи означає це, що в подальшому очікувана вартість конкурентної процедури закупівлі (тендеру) повинна бути зменшена на ці 20 відсотків? Також прошу пояснити, якщо проведено процедуру закупівлі за вищенаведеною нормою, з учасником який допущений до аукціону, але під час оскарження в АМКУ, останній зобов'яже відмінити допуск такого учасника до аукціону, чи буде це означати порушення Закону щодо проведення з таким учасником переговорної процедури? Також прошу надати роз'яснення, що може слугувати достатнім обгрунтуванням "нагальності" закупівлі в розрізі вказаної норми Закону? Заздалегідь вдячний за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі, зокрема оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.
При цьому істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 41 Закону.
Отже, у разі укладення договору про закупівлю за результатами тендеру, який був оскаржений, сторони вносять зміни до договору про закупівлю в частині зменшення обсягів закупівлі та ціни договору у разі проведеної переговорної процедури закупівлі та укладення договору про закупівлю відповідно до вимог Закону.
Поряд з цим замовник самостійно приймає рішення щодо учасника(ів) переговорної процедури закупівлі. Водночас відповідь щодо обґрунтування нагальної потреби міститься у запиті 1105/2020 (питання 2) за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1bca130f-a4ac-4963-a727-8ef756f4138f&lang=uk-UA
|