|
08.09.2018
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
допороговий договір уклали 31.08.2018 року але забули подати звіт про укладений договір в строк а подамо 10.09.2018 що буде
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 "Щодо застосування законодавства у сфері закупівель" та від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=9&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
07.09.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добридень,
Коли подавали свою пропозицію на відкриті торги вказали предмет закупівлі з кольором корпусу в маркіровці та в опису. Виробник припинив виробництво товару цього кольору на час поставки. (колір корпусу предмету закупівл - що є незначним відмінником, за технічними та іншими вимогами - теж саме).Предмет закупівлі відрізняється тільки кольором корпусу та маркіровкою. Чи є офіційна процедура внессеня змін? Чи потрібно відміняти закупівлю та проводити нову процедуру?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 29 частини першої статті 1 Закону визначено, що тендерна документація – документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. При цьому тендерна документація повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.
Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Згідно з частиною першою статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації.
Поряд з цим, статтею 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини третьої статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
У свою чергу, підстави для зміни або розірвання договору зазначені в статті 651 ЦК України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
Таким чином, норми частини четвертої статті 36 Закону застосовуються у разі зміни істотних умов договору про закупівлю.
Водночас у випадку необхідності змін умов договору про закупівлю, які не є істотними для даного договору, сторони керуються Цивільним та Господарським кодексами України.
|
|
06.09.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Державне підприємство «Харківська державна біологічна фабрика» не є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Одночасно, абзацом 3 п.1 ст. 75 Господарського кодексу України передбачено, що державне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державному підприємству, об’єднання таких підприємств, у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього.
Керуючись п.1 ст.7 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення щодо вартісних меж на які є посилання в ст.75 Господарського кодексу України, це межі встановлені абзацом 1 ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» яким передбачено, що цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень або вартісні межі встановлені абзацом 4 ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі», яким передбачено що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
З попередніми відповідями на аналогічні питання ми ознайомлені в зв’язку з чим просимо надати роз’ярення щодо конкретних цифр, якими слід керуватись при виконанні вимог ст.75 Господарського кодексу України.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, суб’єкти господарювання, визначені у частині першій статті 75, частині другій статті 77, частині десятій статті 78 та частині п'ятій статті 79 Господарського кодексу України у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону, оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом, зокрема звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств.
При цьому Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт – 5 мільйонів гривень (частина перша статті 2 Закону).
Таким чином, вимоги абзацу третього частини першої статті 2 Закону застосовуються виключно до юридичних осіб та суб'єктів господарювання, які є замовниками у розумінні Закону та здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання.
Тому, у разі оприлюднення звіту про укладення договору про закупівлю відповідно до частини першої статті 75, частини другої статті 77, частини десятої статті 78 та частини п'ятої статті 79 Господарського кодексу України застосовуються загальні вартісні межі, що визначені абзацом другим частини першої статті 2 Закону.
|
|
06.09.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) найбільш економічно вигідна пропозиція - пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій відповідно до статті 28 цього Закону.
Оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом, тобто пропозиція такого учасника вважається найбільш економічно вигідною пропозицією.
У зв’язку з цим, просимо повідомити:
1) Чи повинен замовник перевіряти «ціну пропозиції - найбільш економічно вигідну пропозицію», отриману на результатами застосування процедур, передбачених Законом, на відповідність ринковим цінам?
2) Що повинен вчинити Замовник у випадку, якщо виявилось що «найбільш економічно вигідна пропозиція», отримана на результатами застосування процедур, передбачених Законом, перевищує ринкову ціну?
3) Чи повинен замовник перевіряти ціну пропозиції, отриману на результатами застосування процедур, передбачених наказом №35 від 13.04.2016, на відповідність ринковим цінам?
4) Що повинен вчинити Замовник у випадку, якщо виявилось що ціна пропозиції, отримана на результатами застосування процедур, передбачених наказом №35 від 13.04.2016, перевищує ринкову ціну?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Принципи здійснення закупівель встановлені у статті 3 Закону.
Замовники для дотримання принципів здійснення закупівель, встановлених статтею 3 Закону, зокрема максимальної економії та ефективності, та мети цього Закону, можуть попередньо здійснювати маркетингові дослідження, вивчення ситуації на ринку, моніторинг комерційних пропозицій потенційних постачальників товарів, надавачів послуг та виконавців робіт як з відкритих джерел, так і безпосередньо консультуючись з ними, досліджувати інформацію щодо цінового діапазону із застосуванням аналітичного модуля bi.prozorro.org, отримувати дані від органів влади, підприємств, установ організацій згідно їх функцій, а також з інших джерел інформації, яка може бути використана для формування очікуваної вартості предмета закупівлі.
При цьому розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі не регулюється Законом і здійснюється замовником самостійно, виходячи зі специфіки такого предмета, умов та обставин здійснення конкретної закупівлі.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, який містить зазначену інформацію.
З огляду на зазначене інформація щодо ринкових цін може застосовуватися на етапі, що передує плануванню закупівель, як передумова для застосування процедур закупівель.
Щодо здійснення допорогових закупівель, аналогічно.
|
|
06.09.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Замовник у проекті договору на закупівлю в тендерній документації передбачив наступну умову:
«У випадках передбачених п. 2, п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», ціна за одиницю Товару (за 1 літр) не може бути збільшена впродовж 30 календарних днів з моменту укладення цього Договору».
Чи є вказана умова, що включена до проекту договору правомірною?
Оскільки навіть ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачена можливість зміни ціни за одиницю товару після укладення договору, тим паче на такі товари як нафтопродукти, коливання цін на які відбувається постійно як в сторону зниження, та і в сторону збільшення цін.
На яких підставах можливо оскаржити вказаний пункт проекту договору замовника в тендерній документації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
З огляду на викладене, замовник самостійно визначає в тендерній документації порядок зміни умов договору про закупівлю, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника.
Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону згідно з частиною першою статті 23 Закону.
Крім того, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.
|