|
|
20.05.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Яким чином лікувальний заклад може придбати високоякісне унікальне обладнання, яке не має абсолютних аналогів на території України, не порушуючи при цьому конкурентне середовище? Чи можливо довести АМКУ потребу саме в такому обладнанні?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 302/2021 за посиланням https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=56bc904b-57b7-4dfa-b9a4-0adbf8e70cba
|
|
|
20.07.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відкриті торги проведені через Прозоро, укладено договір. Чи можна укласти додаткову угоду до цього договору про збільшення ціни послуги (вартість 1 послуги по харчуванню дітей дошкільних та шкільних навчальних закладів) при цьому не змінюючи суми договору. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
01.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підскажіть будь ласка, відповідно частини 6 статі 3 Цей Закон НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону (Наше підприємство підпадає під цю категорію), здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі:...…..5) товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах; Тож для закупівлі проектних робіт, проведення експертизи, здійснення авторського та технічного наглядів необхідно проводити *без застосування процедур закупівлі? Адже вартість робіт і послуг, на них затверджуються відповідно до повноважень Міністерством розвитку громад та територій України або визначаються в порядку, встановленому зазначеним органами (Тобто відповідно ДСТУ)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах, то такі закупівлі замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом, на підставі пункту 5 частини шостої статті 3 Закону.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у пункті 5 частини шостої статті 3 Закону у конкретних випадках.
|
|
|
04.02.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
19.04.2020 набуває чинності нова редакція ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про публічні закупівлі", в якій суттєво відрізняються вимоги статті 17 від нинішньої редакції. У зв’язку з цим, просимо Вас роз’яснити наступні питання:
пп. 13 ч. 1 ст.17 необхідно відхилити пропозицію, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів
- тобто вимога встановлена до Учасника, та підлягає розгляду до визначення результатів;
- ч. 3 ст.17 з цієї підстави учасник повинен підтвердити відсутність цієї підстави, тобто надати інформацію «від себе», оскільки згідно цієї ж ч.3 документами відсутність підстав для відмови підтверджує лише переможець.
Листом від 16.01.2020 № 3304-04/2361-06 Мінекономіки повідомило про офіційні реєстри, в яких замовник має отримувати інформацію для перевірки. Стосовно податкового боргу реєстру не має та інформація змінюється щодня.
У звֹ’язку з цим постає питання:
- під час розгляду пропозиції учасника необхідно керуватися лише інформацією, що надана учасником «від себе» чи інформацію про наявність або відсутність податкового боргу для цього етапу можливо отримати із публічної інформації в вигляді відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації»;
- скільки раз необхідно перевіряти цю інформацію: двічі (у Учасника, і потім Переможця)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки поступово готує узагальнені відповіді, які будуть містити відповіді на питання, зокрема щодо статті 17 нової редакції Закону, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
21.01.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи є можливість оголошувати відкриті торги, якщо попередні відкриті торги з ти ми ж умовами знаходяться в стані прийому пропозицій?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Ураховуючи зазначене, та виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 3 Закону.
При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 5 Закону, зокрема, максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
|