Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

При цьому замовник самостійно приймає рішення щодо здійснення закупівлі без застосування порядку проведення спрощених закупівель  у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону.

Разом з тим аналогічна відповідь міститься у запиті 1207/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=982b86d1-7a40-4eb2-b0cd-86a939245b2a&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020  № 275 (зі змінами) (далі - примірна методика) та містить, зокрема методи визначення очікуваної вартості.

Щодо питання 1

Ця примірна методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами) (далі - Закон) та має рекомендаційний характер.

Виходячи з пунктів 2 розділів І "Загальні положення" і III "Методи визначення очікуваної вартості" примірної методики розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг може здійснюватися на підставі закупівельних цін попередніх закупівель, тобто цін на товари власних проведених процедур, або укладених угод (договорів, додаткових угод, рахунків-фактур тощо) інших організаторів закупівель, як вже виконаних, так і діючих.

При цьому, у разі якщо закупівлі інших замовників співставні за параметрами, умовами закупівель тощо, замовник може використовувати вказані закупівельні ціни.

Водночас способи розрахунку очікуваної вартості не є вичерпними, тому вибір способу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно.

Щодо питання 2

Відповідно до абзаців 3-5 пункту 2 розділу III "Методи визначення очікуваної вартості" примірної методики для розрахунку очікуваної вартості можуть використовуватись як ціни попередніх власних закупівель замовника (укладених договорів) аналогічних/ідентичних товарів/послуг, так і ціни відповідних закупівель минулих періодів, інформація про які міститься в електронній системі закупівель "Prozorro", з урахуванням індексу інфляції, зміни курсів іноземних валют (у разі, якщо в наявності є валютна складова в ціні товару/послуги), які приведені до єдиних умов.

Як інформаційні джерела використовуються: для індексу інфляції - офіційний вебсайт Державної служби статистики України, для курсів іноземних валют - офіційний вебсайт Національного банку України.

З метою встановлення поточних цін, до цін попередніх закупівель застосовується коефіцієнт індексації, розрахований за допомогою калькулятора індексації на офіційному вебсайті Державної служби статистики України.

Базисним місяцем, який застосовується для розрахунку коефіцієнта індексації, є місяць, наступний за місяцем укладання угоди у минулому періоді; коефіцієнт індексації розраховується відносно місяця, що передує місяцю, у якому здійснюється розрахунок очікуваної вартості. Коефіцієнти індексації розраховуються щодо кожного джерела інформації про ціни. В подальших розрахунках очікуваної вартості використовується мінімальний коефіцієнт індексації.

Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 609/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA

Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини дев’ятої статті 7-1 Закону у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника, уповноважена особа замовником не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

Разом з тим, виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи.

При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.

Одночасно зазначаємо, що Закон не містить обмежень щодо термінів  здійснення процедури після усунення порушень замовником у разі здійснення моніторингу.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

При цьому зазначаємо, що договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) не є предметом регулювання Закону та регулюється, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. При укладенні господарського договору предмет, ціна та строк дії договору погоджуються сторонами договору.  Підстави та порядок зміни договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України.