|
|
12.02.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником оголошено дві процедури закупівлі товару ДК 021:2015:44810000-1 – Фарби з однаковим бюджетом, строком поставки та оплати (ідентифікатори закупівлі UA-2020-01-24-002517-a та UA-2020-01-28-000540) на загальну суму 4 3000 000,00 грн.
Проте, у відповідності до бюджетних асигнувань Замовника у 2020 р. передбачено коштів на загальну суму 2`150`000.00 грн., річним планом закупівель Замовника у 2020 р. заплановано бюджетні витрати на закупівлю товару ДК 021:2015: 44810000-1 – Фарби на суму 2`150`000.00 грн.
Замовником вірогідно оновлено редакцію річного плану закупівель (змінено ідентифікатор плану), з метою допуску системою Прозоро одночасного оголошення та проведення другої процедури закупівлі товару, що фактично перевищує бюджетні асигнування та не передбачена планом закупівель Замовника.
Керуючись ч. 1 ст. 48 Бюджетного Кодексу України та ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник має право брати на себе бюджетні зобов’язання виключно в межах таких асигнувань та оголошувати процедуру(-и) закупівель, в межах запланованих бюджетних витрат ( в цьому випадку на суму не більше 2`150`000.00 грн.).
В межах процедури закупівлі (ідентифікатор закупівлі UA-2020-01-28-000540) на майданчику було розміщено запит одним із потенційних учасників, щодо двох паралельних процедур. Замовником надано пряму відповідь, що при успішному завершені однієї з процедур, інша буде відмінена без наявної нормативно-правової підстави. При цьому, Замовник вказує на його право оголошувати декілька процедур закупівлі, за одним предметом закупівлі, на загальну суму, яка перевищує запланований розмір бюджетних асигнувань.
Не заперечуючи само по собі право Замовника оголошувати декілька процедур за одним предметом закупівлі, прошу вказати, чи є порушенням з боку Замовника оголошення двох однакових процедур, на суму більше ніж передбачено бюджетом та річним планом закупівель товарів на поточний рік, за бюджетні кошти із завідомо подальшою, безпідставною відміною однієї з процедур.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 453/2017 та 475/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8e6e6c7-1fd8-4a13-8927-a05b9495c155&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e33721d8-5037-4de1-ab70-004393b3efa4&lang=uk-UA
|
|
|
05.02.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно Рішення АМКУ визначено, що переможець не надав відповідні документи на підтвердження відсутності підстав для відмови, передбачених статтею 17 Закону, у спосіб передбачений умовами документації. Не було надано у втановлений Законом термін довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. Відповідно до Рішення АМКУ встановлено, що не відхиливши пропозицію переможця, замовник порушив вимоги статті 30 Закону, відповідно до якої замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, зокрема, якщо переможець не надав документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону. Відповідно до вищевикладеного, АМКУ зобов`язала Замовника скасувати рішення про визначення переможця закупівлі. 03.02.2020р. Замовником було підтведжено виконання рішення АМКУ. Разом з тим Замовник завантажив Протокол розгляду тендерних рішень від 03.02.2020р. , в якому визначає того самого учасника переможцем, відповідно давши можливість їм знову завантажити нові документи переможця. На надіслану вимогу Замовнику, останній відповів, що технічно електронний майданчик скасовує всі рішення по учасникам та забезпечує проведення кваліфікації учасників з початку (з нуля), відповідно до п.4.10 Стандартного сценарію ручного тестування – рівень акредитації ІІІ, було «з нуля» проведено кваліфікацію учасників. Чи є ці дії законними й чи не носять вони дискримінаційний характер відносно інших учасників, чи маємо підстави для повторного звернення в АМКУ? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.
Випадки, у разі яких орган оскарження залишає скаргу без розгляду, установлені частиною четвертою статті 18 Закону.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
Своєю чергою, стосовно питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03
При цьому до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|
|
|
05.02.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Допоможіть, будь ласка. Продовжили термін дії тендерного договору до 31,01,2020 на 20 %. в додатковій угоді ніяких сум не вказували... а по факту взяли газу на суму, яка перевищує 20%. Все сталося тому, що запланований аукціон 08.01.2020 не відбувся - довелося оголошувати знову... і новий договір буде підписаний 11.02.2020. Що робити? як розрахуватися з постачальником за січень та 10 днів лютого...
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування закупівель та продовження строку дії договору про закупівлю на початку наступного року розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307
Водночас відповідь на схоже за змістом питання міститься у запиті № 54/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA
|
|
|
04.02.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
19.04.2020 набуває чинності нова редакція ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про публічні закупівлі", в якій суттєво відрізняються вимоги статті 17 від нинішньої редакції. У зв’язку з цим, просимо Вас роз’яснити наступні питання:
пп. 13 ч. 1 ст.17 необхідно відхилити пропозицію, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів
- тобто вимога встановлена до Учасника, та підлягає розгляду до визначення результатів;
- ч. 3 ст.17 з цієї підстави учасник повинен підтвердити відсутність цієї підстави, тобто надати інформацію «від себе», оскільки згідно цієї ж ч.3 документами відсутність підстав для відмови підтверджує лише переможець.
Листом від 16.01.2020 № 3304-04/2361-06 Мінекономіки повідомило про офіційні реєстри, в яких замовник має отримувати інформацію для перевірки. Стосовно податкового боргу реєстру не має та інформація змінюється щодня.
У звֹ’язку з цим постає питання:
- під час розгляду пропозиції учасника необхідно керуватися лише інформацією, що надана учасником «від себе» чи інформацію про наявність або відсутність податкового боргу для цього етапу можливо отримати із публічної інформації в вигляді відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації»;
- скільки раз необхідно перевіряти цю інформацію: двічі (у Учасника, і потім Переможця)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки поступово готує узагальнені відповіді, які будуть містити відповіді на питання, зокрема щодо статті 17 нової редакції Закону, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
04.02.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв’язку з набуттям 19.04.2020 чинності ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-IX Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» висловлює Вам свою повагу та звертається з наступним.
Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" (далі – Закон-1) та "Про електронні довірчі послуги" (далі – Закон-2).
Згідно із ст.5 Закону – 1: електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно із ст. 6 Закону - 1: накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Майданчик SmartTender.biz повідомив, що на майданчику існує можливість накладення ЕЦП/КЕП учасниками лише на пропозицію в цілому.Цю позицію підтверджено ДП "ПРОЗОРРО".
З огляду на вимоги Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", подання тендерної пропозиції без накладення електронного цифрового підпису на кожному окремому документі є порушенням.
У зв’язку з цим, просимо Вас роз’яснити дії замовника щодо встановлення вимог до накладення учасниками ЕЦП/КЕП на пропозицію:
1) З огляду на який нормативний документ замовник має встановити вимогу щодо накладення учасниками ЕЦП/КЕП на пропозицію в цілому?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 893/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f846f1b8-45c0-428e-abea-679c7ff8c590&lang=uk-UA
|