|
|
07.11.2018
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ідентифікатор закупівлі: UA-2018-10-16-000442-b
Учасник закупівлі ТОВ "ОХОРОННА КОМПАНІЯ "КАРДИНАЛ-1" 06.11.18 р. звернувся до замовника з вимогою на рішення замовника від 05.11.2018 № 26 щодо обрання переможця торгів.
Замовник звернувся до майданчика Zakupki.Prom.ua з питанням щодо роз’яснення:
- на підставі якої норми Закону що установлює правові та економічні засади здійснення закупівель, надано технічну можливість учасникам звертатися до замовника з вимогою.
Згідно відповіді майданчика Zakupki.Prom.ua, таку технічну можливість реалізовано у відповідності до «технічного завдання телекомунікаційної системи «ПроЗорро», з посиланням на вимоги ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII.
У відповідності до ч. 4 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям.
ТОВ "ОХОРОННА КОМПАНІЯ "КАРДИНАЛ-1", у відповідності до Закону, не має статусу учасника, тендерна пропозиція якого відхилена (пропозиція учасника не розглядалась), у зв’язку з чим йому не надано право звертатися до замовника з будь-якими вимогами.
Крім того, враховуючи вимоги положення чинного законодавства, замовник - Східне казенне підприємство пробірного контролю, не має законних підстав щодо надання відповіді на зазначену вимогу.
З огляду на вищезазначене прошу надати відповідь щодо наших подальших дій, як замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини третьої статті 30 Закону у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.
Таким чином, Законом встановлено обов’язок замовника надавати додаткову інформацію стосовно невідповідності умовам тендерної документації пропозиції саме у разі якщо тендерна пропозиція учасника була відхилена.
Поряд з цим, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, у тому числі щодо положень тендерної документації або прийнятих рішень, керуючись статтею 18 Закону.
У свою чергу повідомляємо, що стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
22.03.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Поясніть будь-ласка чи потрібно оголошувати тендер на залишкову вартість по роботах. Договір на виконання робіт було укладено у 2016 році, вартість об’єкту відповідно до проектно-кошторисгної документації (ПКД) на той час становила менше 1,5 млн.грн. В процесі виконання робіт відбулось коригування ПКД та у 2018 році проведено нову експертизу ПКД відповідно до якої загальна кошторисна вартість будівництва становить 2690,568 тис. грн із них вже понесені витрати замовника – 1345,666 тис.грн., сума на завершення будівництва складає – 1344,901 тис.грн.
Чи потрібно оголошувати тендер (відкриті торги) на залишкову вартість по роботах, яка складає - 1344,901 тис.грн.?
P.S. Оскільки ситуація є для нас не зрозумілою та дуже важливою, не пишіть, будь-ласка, «стандартну» відписку «дійте згідно чинного законодавства…»
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, які містять вичерпну інформацію стосовно питання, зазначеного у зверненні.
Таким чином, у разі якщо вартість предмета закупівлі, визначеного замовником є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати систему з метою відбору постачальника товару (то варів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору (абзац четвертий частини першої статті 2 Закону).
Додатково інформуємо, що стосовно розгляду запитів користувачів Інформаційного ресурсу Уповноваженого органу можна ознайомитись у запиті 1087/2017 від 10.11.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b092856f-0e41-420d-8561-5bfe70a94a21&lang=uk-UA
|
|
|
01.02.2018
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можна перенести дату проведення аукціону по допорогових закупівлях, якщо період уточнень закінчився та розпочалась процедура прийняття пропозицій?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
28.12.2017
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Наше підприємство уклало договір про поставку товарів, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю".
Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та \ меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього закону.
Однак частиною 3 статті 2 цього Закону зазначено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю". Окрім цього частиною 4 статті 2 Закону України "про публічні закупівлі" зазначено, що дія цього Закону для замовників, які проводять в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки (і міститься перелік випадків)
Чи означає вищезазначені норми Закону, що звіт про укладені договори не потрібно подавати у таких випадках (держтаємниця і діяльність в окремих сферах господарювання)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
23.05.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може бути одночасно членом декількох тендерних комітетів, особа замовника, у випадку, якщо в організації існує одночасно декілька тендерних комітетів (щодо закупівель філіями та апаратом замовника). Прохання не давати посилання на лист МЕРТУ №3302-06/31458-07, - там нема на це питання відповіді.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)”.
Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення).
Виходячи зі змісту частини другої статті 11 Закону та пункту 2.1. Примірного положення, склад комітету, зміни до складу та положення про нього затверджуються рішенням замовника. Для організації та проведення процедур закупівель замовник може утворити один або декілька комітетів у залежності від особливостей своєї діяльності.
При цьому членами тендерного комітету можуть бути виключно працівники замовника.
Поряд з цим обмеження щодо складу тендерного комітету встановлені у абзаці 2 частини другої статті 11 Закону.
Таким чином, членами тендерного комітету (комітетів) можуть бути будь-які посадові (службові) особи замовника, крім осіб, визначених у абзаці 2 частини другої статті 11 Закону.
|