|
|
09.01.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами проведеної процедури відкритих торгів Державне підприємство «Архітектурно-будівельний інжиніринг» уклало договір на виконання будівельних робіт з підрядною організацією, яка є платником ПДВ.
Згідно умов підрядного договору договірна ціна сформована з урахування ПДВ.
3 01 квітня 2022 року підрядна організація-виконавець робіт, тимчасово, до припинення або скасування військового стану скористалась можливістю переходу на спрощену систему оподаткування та є на період військового стану платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу.
На даний час виникла необхідність оплати виконаних робіт. Враховуючи те, що згідно умов договору договірна ціна визначена з урахуванням ПДВ, то постає питання щодо необхідності внесення змін до договору та коригування договірної ціни.
Однак, відповідно до п. 6 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування.
Крім того, перехід на спрощену систему оподаткування передбачений на період дії військового стану, після його завершення підрядна організація відновить свій статус платника ПДВ.
Враховуючи зазначене, просимо надати роз’яснення чи потрібно вносити зміни до договору підряду та коригувати договірну ціну у зв’язку із переходом підрядної організації на спрощену систему оподаткування, і якщо потрібно, то чи є пункт 6 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» підставою для внесення відповідних змін.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 858/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=35b59490-5d0d-440a-ad9b-d72bd421da06&lang=uk-UAВодночас зазначаємо, що до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках. |
|
|
16.11.2022
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами оцінки та розгляду пропозиції на відповідність тендерну пропозицію ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГО-ТАЙМ» (далі – Учасник) було відхилено протоколом № 194 від 09.11.2022 р. Уповноваженої особи АТ «Укргазвидобування» (далі – Рішення) та зазначено такі підстави для відхилення:
- абз. 2 п. 2 частини 1, ст. 31 Закону, а саме: тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.
Причиною відхилення пропозиції Учасника є невідповідність вимогам Додатку № 3.1 до Тендерної документації, де зазначено що Вимога стосовно підтвердження ступеню локалізації не застосовується до товару у складі робіт або послуг (в разі отримання у власність Замовника товару/ів), країною походження (виробництва) якого є країна, яка є учасником Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася згідно Закону №1029-VIII (1029-19) від 16.03.2016 року. Учасником в листі від 14.10.2022р. № 14/10-24 щодо ступеня Локалізації зазначено, що країна виробник конденсаторів є Казахстан ТОО «Усть-Каменогорський конденсаторний завод». У переліку країн з якою Україна підписала Угоди про вільну торгівлю або ж із країни – учасника Угоди про державні закупівлі Казахстан відсутній. Таким чином, учасником не дотримано вимогу стосовно підтвердження ступеню локалізації, передбачену додатком 3.1 до тендерної документації.
У Додатку 3.1 до Тендерної документації Замовником чітко зазначено вимоги до оформлення, які Учасник закупівлі чітко виконав шляхом надання у складі пропозиції Листа від 14.10.2022р. №14/10-24 щодо ступеня Локалізації.
Замовник, як на підставу відхилення пропозиції, посилається на відсутність у переліку країн з якою Україна підписала Угоди про вільну торгівлю або ж із країни – учасника Угоди про державні закупівлі - країни Казахстан.
На офіційному веб-сайті Мінекономіки є публікація щодо роз'яснення вищевикладеної Постанови, де зазначено, що даний перелік міжнародних угод не є вичерпним. Перелік країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, а також перелік країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі».
На підставі викладеного просимо надати консультацію з наступних питань:
1) Чи входить країна Казахстан до переліку країн з якою Україна уклала Угоди про вільну торгівлю або ж із країни – учасника Угоди про державні закупівлі?
2) Також просимо повідомити, у разі якщо країна Казахстан входить до переліку країн з якою Україна уклала Угоди про вільну торгівлю або ж із країни – учасника Угоди про державні закупівлі, які саме Угоди про вільну торгівлю укладені між Україною та Казахстаном.
3) У разі наявності укладених Угод про вільну торгівлю між Україною та Казахстаном, чи має право учасник держаної закупівлі надати у власність замовнику державної закупівлі - товар у складі робіт або послуг, країною походження (виробництва) якого є Казахстан?
4) Чи правомірним є відхилення пропозиції Учасника на підставі відсутності у переліку країн з якою Україна підписала Угоди про вільну торгівлю або ж із країни – учасника Угоди про державні закупівлі - країни Казахстан.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 “Щодо локалізації”, від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 “Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 “Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” та в запит ах № 986/2022, 952/2022 розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203323-04%2F62315-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F78667-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7c70a2c2-b126-4efe-8a05-d063b6215673&lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=59ef666f-a743-47b6-983d-1225b521c86b&lang=uk-UAЗ 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону України “Про публічні закупівлі”. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону України “Про публічні закупівлі”. Крім цього, пунктом 22 Особливостей визначено, що державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону України “Про публічні закупівлі”. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України “Про публічні закупівлі” Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 23 Особливостей моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону. Так, відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. У разі необхідності здійснення контролю у сфері публічних закупівель, слід звертатися до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно зі статтею 7 Закону України “Про публічні закупівлі”. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. |
|
|
20.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Дані:
Галущенко Маргарита Костянтинівна
e-mail: [email protected]
380679152016
Адреса: м. Запоріжжя, 69071, Цитрусова 8/73
Своє звернення висилаю до Міністерства економіки України
Доброго дня,
підкажіть, будь ласка, чи Директива
(ЄС) 2019/771 Европейського Парламенту та Ради буде впроваджена в Україні?
Буду дуже вдячна за допомогу!
З найкращими побажаннями,
Галущенко Маргарита Костянтинівна
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки
http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання.
|
|
|
22.04.2022
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник оприлюдних не зрозумілу кількість товарів, в електронних полях та завантажених файлах наведена різна кількість.
Замовник при цьому не відповів на вимогу під час періоду уточнень
На вимогу після аукціону та визначення переможця не відмінив закупівлю
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація щодо порушеного питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
09.08.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Пiдкажiть будь ласка, якщо надходять кошти благогдiйнi або спонсора, не бюджетнi (300 тис грн) , планування, закупівлю i звiти проводити як I з бюджетними коштами, чи використання таких коштiв можливе без процедур вiдкритих торгiв?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 789/2021 та № 690/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=115bef2e-0037-4a1f-b2df-49448f3693fc&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e68e51f2-a240-4561-9b20-8c1eb316dfa4&lang=uk-UA
|