|
18.09.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
21.08.2017 відбулися відкрити торги. 22.08.2017 вибрано переможця. Термін укладання договору закінчується 11.09.2017 року. 11.09.2017 року головним розпорядником коштів надається наказ про відсторонення директора від посади, без призначення виконуючого обов*язки на період службового розслідування. 11.09.2017 року Тендерним комітетом складено протокол про призупинення строків для укладання договору через відсутність директора та виконуючого обов*язки. 15.09.2017 директора поновлено в займаній посаді. Чи можливо укладання договору? Які в подальшому штрафні санкції очікують тендерний комітет?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Статтею 37 Закону визначено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі якщо, зокрема його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
Так, відповідно до частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
При цьому Законом не передбачено призупинення строків тендерним комітетом для укладання договору про закупівлю.
|
|
14.09.2017
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Лікарня провела відкриті торги на медикаменти.У зв'язку з тим, що лікарня надає екстренну а не заплановану допомогу, передбачити на рік перелік медиментів не можливо.в результаті виконання договору декілько позицій медикаментів не використовувались зовсім, а деякі позиції придбані за 8 місяців в повному обсязі. Підкажіть, як законодавчо правильно зменшити суму договору та на ці кошти придбати ті медикаменти, кількість яких скінчилас?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
22.08.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Проконсультуйте будь ласка на предмет законності вимоги Замовника після проведення аукціону і перемоги вимагати від Учасника(на етапі заключення договору) зменшити суму договору на 20% в звязку з тим, що Замовник - платник ПДВ, а Учасник - ні. При проведенні закупівлі ціна враховувала пдв.
Аргумент замовника - бюджет на закупівлю був передбачений в межах суми, що не включала пдв.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно зі статтею 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зокрема зазначається інформація про ціну.
У свою чергу, відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Таким чином, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції переможця за результатами аукціону.
При цьому Закон встановлює вартість закупівлі товарів, робіт і послуг в цілому, тобто вартістю закупівлі є сума з урахуванням податків та обов’язкових платежів, яку фактично планує витратити замовник.
|
|
19.08.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником планується здійснення закупівлі послуг з розробки програмного забезпечення. Всі етапи розробки потребують значного часу і розраховані на 2 роки. Чи має право Замовник в основних умовах договору тендерної документації вказати термін надання послуг - 2 роки та укласти такий договір за результатами торгів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.
При цьому зазначаємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах 793/2017 від 03.08.2017 та 5/2016 від 05.10.2016 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d95bc203-6aff-48ac-bffc-af1d63fa4ca1&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fe000c0-10df-40dd-bcbf-97f75d5dfa28&lang=uk-UA
|
|
16.08.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 454 від 17.03.2016р. «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» розділ 2 част.1 абзац 2 "Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги."
Відповідно до пункту 12 частини 1 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» з метою недопущення порушень у сфері державних закупівель просимо Вас надати роз’яснення з таких питань:
1) Чи правильно буде визначити предмет закупівлі за таким кодом - ДК 021-2015- 71240000-2 - Архітектурні, інженерні та планувальні послуги, якщо послуга, що надається відповідно до договору буде прописана так: "Адаптація електронної карти для містобудівних потреб"?
2) Чи існують нормативні акти та/або роз'яснення стосовно правильності визначення коду ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, для тієї чи іншої послуги?
3) Чи може договір, в якому код ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” не відповідає назві конкретної послуги і умовам договору щодо її надання, бути визнаним недійсним?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питань 1-2
Зазначаємо, що питання визначення замовником предмета закупівлі розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Щодо питання 3
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Поряд з цим, статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
У свою чергу підстави визнання договору про закупівлю нікчемним визначені статтею 37 Закону.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).
|