|
18.11.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, в основній будівлі замовника заплановано проведення поточного ремонту кімнат та сходів на суму 900,0 тис.грн. за процедурою відкритих торгів. Також зараз виникла потреба в капітальному ремонті протипожежної системи на суму 450,0 тис.грн. Яку процедуру необхідно проводити на капітальний ремонт: спрощену чи відкриті торги? Заздалегідь дякуємо за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
04.10.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Замовником встановлено у тендерній документації вимогу щодо накладання електронного цифрового підпису або кваліфікованого електронного підпису на документи тендерної пропозиції. Натомість, учасником закупівлі не накладено ЕЦП/КЕП на документи пропозиції. Статтею 31 Закону встановлено вичерпний перелік підстав для відхилення. Чинна редакція Закону не містить підставу як то невідповідність пропозиції учасника вимогам документації. Проте чинне законодавство містить норму щодо необхідності накладення ЕЦП/КЕП, тож дана вимога відображена у тендерній документації. Питання: яка підстава для відхилення з визначених у статті 31 Закону повинна застосовуватись у даному випадку?.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті №1619/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463&lang=uk-UA.
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
22.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
15.04.2020 року затверджено проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт нежитлового приміщення (гаражів) КП «ХМЦПМСД №2» по вул. Кам’янецькій,14 в м. Хмельницькому в сумі 382225,00 грн.
17.04.2020 року, до введення в дію нової редакції Закону «Про публічні закупівлі» укладено договір з підрядником на загальну суму 350278,00 грн.
В процесі виконання робіт виникла необхідність в додатковому обсязі будівельних матеріалів (бетон для заливання підлоги), які не були передбачені в проектно-кошторисній документації. Площа підлоги, яку необхідно улаштувати бетонною стяжкою, передбачена в ПКД, але глибина заливки виявилася більшою, відповідно, необхідно використати більший обсяг будівельних матеріалів.
В зведеному кошторисному розрахунку передбачено кошти на покриття ризиків для всіх учасників будівництва в сумі 7358,00 грн.
Просимо надати роз’яснення щодо можливості використання даних коштів для закупівлі додаткового обсягу будівельних матеріалів підрядником, шляхом укладання додаткової угоди, яка передбачає збільшення суми договору з підрядником.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1147/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6b123883-e3e7-4252-9fe2-2b57ca6a98be&lang=uk-UA
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197 (далі – Положення), Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому, з питання можливості використання коштів, передбачених на покриття ризиків всіх учасників будівництва для закупівлі додаткових обсягів будівельних матеріалів, пропонуємо звернутися до Мінрегіону.
|
|
30.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Є закупівля UA-2020-04-23-000133-a "Очікувана вартість" закупівлі 21200грн.
Моя ставка на даний тендер 19350 грн. в моєму розумінні я маю платити за участь 17 грн. (що випливає з тарифної сітки затвердженої КМУ в постанові №116, - так як моя вартість нижче 20 тис грн.)
Та при реєстрації з мене зняли 119 грн. (був змушений відкликати пропозицію, - так як вважаю, такі дії тендерного майданчика порушують Законодаство).
В постанові КМУ від 24 лютого 2016 р. № 166 - чітко сформовано, - далі витяг із постанови:
" За подання учасником тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника закупівлі, що була розкрита електронною системою закупівель через електронні сервіси з автоматичним обміном інформацією (онлайн-сервісами), доступ до яких здійснюється за допомогою Інтернету, та за користування зазначеними електронними сервісами оператор авторизованого/попередньо авторизованого електронного майданчика справляє з учасника плату в розмірі:
1) один неоподатковуваний мінімум доходів громадян - у разі, коли вартість закупівлі становить не більш як 20 тис. гривень;"
Прошу надати юридичне уточнення понять:
"Очікувана вартість" - завжди фігурує в тендерній документації будь-якої закупівлі.
"Вартість закупівлі" - фігурує в постанові КМУ від 24 лютого 2016 р. № 166
В моєму розумінні це два абсолютно різні поняття і тому несуть різну суть.
"Очікувана вартість" - абстрактна, початкова цифра вище якої просто не має бути ставка на тендері.
"Вартість закупівлі" - чітка (стала) цифра яка утворюється за результатами торгів.
Питання, - чому я як учасник, маю платити за участь в тендері суму яка вираховується з "абстрактної" нічим не обгрунтованої цифри (яка в результаті торгів буде змінена, незрозуміло на яку величину), якщо моя початкова ставка є нижчою?
Логічно вираховувати вартість участі від початкової ставки учасника.
Тим більше що текст в постанові КМУ №116 сформульований дуже чітко і не двозначно, а саме, - вартість участі формується з "Вартості закупівлі" і аж ніяк не з "Очікуваної вартості" чи "Розміру бюджетного призначення"
Так «Початкова ставка» теж не є сталою величиною, - бо може бути змінена під час торгів (але ж тільки в сторону зменшення), тому на мою думку «Початкова ставка» є більш актуальним мірилом ніж «Очікувана вартість»(як ми потенційні учасники, - застраховані від завищення "Очікуваної вартості"???), так як остаточна «Вартість закупівлі»(на основі якої, - згідно законодавства формується вартість участі в тендері) однозначно буде не більше «Початкової ставки» (якщо учасник пройде кваліфікацію).
Дуже чекаю на розяснення.
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас вимоги до функціонування електронної системи закупівель (далі – система) визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
Виходячи зі змісту пункту 5 Порядку функціонування системи за подання учасником тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника закупівлі, що була розкрита системою через електронні сервіси з автоматичним обміном інформацією (онлайн-сервісами), доступ до яких здійснюється за допомогою Інтернету, та за користування зазначеними електронними сервісами оператор авторизованого/попередньо авторизованого електронного майданчика справляє з учасника плату, розмір якої визначається виходячи з вартості закупівлі.
У свою чергу, відповідно до абзацу четвертого пункту 2 Порядку функціонування системи вартість закупівлі – очікувана вартість закупівлі або ціна енергосервісного договору, зазначена учасником у тендерній пропозиції (у разі здійснення закупівлі енергосервісу відповідно до Закону України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації”).
Таким чином, у разі подання учасником тендерної пропозиції та/або пропозиції, що була розкрита системою, з нього справляється плата у розмірі встановленому пунктом 5 Порядку функціонування системи.
Поряд з цим довідково інформуємо, що наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 затверджено примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.
Варто також зазначити, що відповідно до частини першої статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру.
Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника.
Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
|
|
08.01.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Бюджетна установа на послуги електропостачання у 2019 році витратила 198 000 гривень. Сума не перевищує 200 000 гривень, отже торги не проводились. Очікуваний обсяг споживання та очікувана вартість на 2020 рік сталі відомі в середині листопада. Сума перевищує 200 000грн. В грудні була розпочата процедура відкритих торгів на очікувану вартість на 2020 рік. Оскільки ринок електропостачальників є конкурентним, наразі невідомо, хто буде переможцем торгів. Але вже з 1 січня 2020 року електрична енергія споживається бюджетною установою у торішнього постачальника. Оскільки договір укладений у 2019 році був укладений без проведення процедур закупівель отже і пролонгувати його на 20% замовник не мав змоги. Отже постає питання, як розрахуватись за спожиту протягом проведення торгів електричну енергію, якщо переможцем виявиться інша енергопостачальна компанія?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запиті № 54/2019 за посиланням http://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea
|