|
|
16.01.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Прошу надати роз"яснення. З початку цього року на закупівлю активної електроенергії лікарні було надано замість Договору дві Додаткові угоди з різними номерами. Договір на закупівлю електричної енергії є на сайті ТОВ "Київські енергетичні послуги" (він без номера і дати, для всіх один). Як правильно оприлюднити в Прозоро Договір? Розмістити дві Додаткові угоди ? Чи сканувати Договір товариства, додаткові угоди та розмітити без номера договора?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Оприлюднення інформації про закупівлю передбачено статтею 10 Закону. Так, зокрема, відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: договір про закупівлю – протягом двох днів з дня його укладення.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 36 Закону).
У свою чергу, відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Поряд з цим згідно з частиною четвертою статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору зокрема на основі договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
У свою чергу, статтею 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Таким чином, у разі укладення замовником договору про закупівлю у розумінні Закону, замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 Закону зазначений договір в цілому.
|
|
|
03.01.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Поясніть, будь ласка, чи має юридичну силу скан-копія договору підписаного двома сторонами, яка оприлюднюється Замовником на електронній площадці?
Може постачальник здійснювати поставку товару на підставі опублікованого скану до отримання оригіналу свого примірника договору?
Якщо постачальник звернеться до суду не маючи оригінала договору, факт публікації скан-копії договору на електронній площадці може використовуватись як рівноцінний аналог оригіналу договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону визначено, що договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).
Згідно з пунктом першим частини першої статті 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
У свою чергу, юрисдикція та повноваження господарських судів, встановлення порядку здійснення судочинства у господарських судах визначаються Господарсько-процесуальним кодексом України.
|
|
|
12.12.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне підприємство «Полтавський Комбінат Хлібопродуктів» (код ЄДРПОУ 00952166) засновано на державній власності, входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України (Уповноважений орган управління) і є підзвітним йому (п. 1.1. Статуту), наказом якого від 23 червня 2017 року № 321 затверджений Стату підприємства.
Згідно із п. 3.1. Статуту, підприємство утворено з метою здійснення господарської діяльності для одержання прибутку та реалізації державної аграрної політики.
Підприємство здійснює виробничу (промислову) та комерційну господарську діяльність і не фінансується за рахунок бюджетних коштів.
Аналіз чинних нормативно-правових актів щодо регулювання публічних закупівель, судової практики в сфері публічних закупівель, листа Мінекономрозвитку від 29.04.2016 № 3302¬-06/12875-¬06 «Щодо здійснення закупівель замовниками», дозволяє зробити висновок, що наше підприємство не є замовником в розумінні п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі».
За таких підстав, з метою дотримання законності при здійсненні господарської діяльності підприємства, просимо надати роз'яснення, чи є ДП «Полтавський Комбінат Хлібопродуктів» замовником в розумінні п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» при здійсненні господарської, виробничої та комерційної діяльності з метою реалізації державної аграрної політики.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі розміщено лист від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками" за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=10&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб’єктів в конкретних випадках.
|
|
|
28.11.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
На закупівлю робіт було проведено 2 тендери (ID: UA-2018-07-30-000629-b та ID: UA-2018-09-14-001959-c). Переможець перших торгів подав в суд та виграв його. Рішенням суду Управління зобов'язано укласти договір на виконання робіт (справа №921/360/18 Господарський суд Тернопільської області). Рішення вступає в силу 01.12.2018 року після чого Управління зобов'язане укласти договір. У листопаді начальник управління звільнився. Чи має право заступник начальника управління (тимчасово виконуючий обов'язки начальника) який є (і був на час проведення торгів) членом тендерного комітету підписувати договір? (усі працівники управління крім головного бухгалтера є членами тендерного комітету).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 427/2018 від 08.05.2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd73f3c0-3b5f-42ae-860f-4bdce99bea52&lang=uk-UA
|
|
|
19.11.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв’язку з тим, що військова частина 2269 Національної гвардії України відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) приймає участь в закупівлях в якості Замовника, просимо Вас надати роз’яснення на запитання.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо: відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення; службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення.
Але, якщо Замовнику відомо про те, що Учасник має судові справи, які на даний час розглядаються судом, але за позовними вимогами, що стосуються умов виконання договору, якості наданих товарів, послуг, робіт, що підтверджує не добросовісність Учасника у частині виконання договору, чи може Замовник маючи такі відомості відхилити пропозицію Учасника та на яких підставах.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Разом з тим, згідно з частиною сьомою статті 28 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
При цьому перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій, визначений у статті 30 Закону та є вичерпним.
Водночас замовнику слід ураховувати, що відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).
|