|
|
29.01.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Керуючись ст.8 пп.12,13 ЗУ «Про публічні закупівлі» звертаємось до Вас за отриманням консультації з питань закупівель.
За результатами перевірки процесів закупівель, які зокрема містять висновок, щодо ризику, який може виникнути у разі невірного визначення Замовником предмету закупівлі за ДК 021:2015, в частині іншого трактування поняття “показник цифри”, що в свою чергу …"може призвести до подання скарги в орган оскарження" з наслідками, наведеними в абз.2 ч.9 ст.18 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) та в подальшому виникнення судових позовів, щодо процедур закупівлі в яких є такі випадки, зазначається, що неповне визначення та недостатнє тлумачення поняття “показник цифри” Уповноваженим органом створює ризик іншого трактування вищезазначеного поняття.
А саме, для прикладу, закупівля з наступними висновками: «Нафта і дистиляти (Паливо для автомобілів (бензин А-95 та дизельне паливо))” вказано автоматично системою ДК по четвертому знаку “ДК 021:2015: 09130000-9 — Нафта і дистиляти” (і для бензину А-95, і для дизельного палива). Водночас технічні вимоги та якісні характеристики передбачають для бензину А-95 відповідність ДСТУ 7687:2015, для дизельного палива - ДСТУ 7688:2015. Згідно із Наказом «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» № 454 від 17.03.2016 та загальними положеннями ДК 021:2015, перші чотири цифри коду визначають клас, в 0913 окрім бензину та дизпалива входять авіаційний газ, нафтовий газ скраплений, газойлі, дизельна олива, біодизельне паливо, мазути, які, очевидно, не можуть відповідати вищезазначеним ДСТУ. Якщо бензин А-95, який є предметом закупівлі, має відповідати вимогам ДСТУ 7687:2015, застосовують код ДК 021:2015:09132100-4 Неетильований бензин, якщо дизельне паливо, яке є предметом закупівлі, має відповідати вимогам ДСТУ 7688:2015, застосовують ДК 021:2015:09134220-5 Дизельне паливо (EN 590), так як коди ДК 021:2015:09134210-2 Дизельне паливо (0,2), ДК 021:2015:09134230-8 Біодизельне паливо задовольняють вимогам інших стандартів".
Просимо надати повне визначення та тлумачення поняття «показник цифри», та ваше бачення захисту позиції Замовника, в контексті можливості оскарження суб'єктом оскарження неправильного (на розсуд Скаржника) визначення коду класифікатора (за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги) предмета закупівлі, що може призвести до відміни процедури закупівлі рішенням органу оскарження відповідно до ч.9 ст.18 Закону, та/чи в подальшому можливості виникнення судових позовів, щодо процедур закупівель, в яких є неповне визначення предмета закупівлі (за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги). Як завжди, заздалегідь Вам дуже вдячні, за оперативне надання повноцінної експертної позиції Уповноваженого органу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на дане питання міститься у листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмету закупівлі", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
25.01.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником в 2019 році плануються закупівля за предметом "Послуги з доставки секретної документації суду. Абзацом 4 частини 3 статті 2 Закону України "Про державні закупівлі"(далі - Закон) передбачено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю". Чи потрібно оприлюднювати план на закупівлю вище зазначеих послуг.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання закупівлі товарів, робіт і послуг, закупівля яких становить державну таємницю, розглянуто в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
23.01.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне підприємство надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення споживачам, серед яких є бюджетні установи (школи, дитячі садки та ін.). Згідно ДК 021:2015 послуга з водопостачання має код 65110000-7 Розподіл води, а послуга з центрального водовідведення - 90430000-0.
Вартість обох цих послуг за рік складає близько
15 000,00грн (п'ятнадцять тисяч грн).
Зазвичай ми укладаємо один договір на надання послуги з водопостачання та водовідведення. Проте, один із споживачіів цієї послуги (бюджетна установа) наполягає на укладанні двох окремих договорів (окремо на послугу з водопостачання та окремо на послугу з водовідведення), мотивуючи різними кодами та побоюючись питань від аудиторів.
Ми розуміємо, що чинним законодавством України не встановлено для замовника обов'язку укладати окремі договори щодо різних предметів закупівель, якщо очікувана вартість кожного з таких предметів не дорівнює й не перевищує вартісних меж застосування Закону № 922.
Проте, зважаючи на судову практику щодо укладання одного договору за різними "допороговими" предметами закупівель, просимо роз'яснити: чи потрібно укладати окремий договір на кожний код за ДК 021:2015, якщо а ні їх загальна вартість, а ні вартість кожного предмету закупівлі окремо не досягає "порогових" меж?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bf3c77e7-18bb-47e6-b574-2254d728f424&lang=uk-UA у запиті за № 701/2017.
|
|
|
23.01.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!12 грудня 2018 року нашим закладом було оголошено закупівлю на очікуваний обсяг фінансування на 2019 рік по коду 09120000-6 Природний газ за процедурою відкритих торгів.Оголошена закупівля не відбулась за відсутності жодного учасника. 29.12.2018 року було повторно оголошено закупівлю за процедурою відкритих торгів, але на обсяги, які відповідають потребі 11 місяців з лютого по грудень,так як по законодавчо встановленим термінам, з переможцем торгів можливо укладання договору тільки з лютого. Аукціон відбувся 15.01.2019 року, визначено переможця 17.01.2019 року, з яким планується 28.01.2019 року укласти договір на постачання природного газу з 01.02.2019 року. Так як природний газ використовується для опалення будівлі та приготування їжі у відділенні стаціонарного догляду постійного проживання, де цілодобово і цілий рік знаходяться наші підопічні - одинокі громадяни похилого віку та особи з інвалідністю, підприємство - постачальник минулого року продовжує постачати нам природний газ до укладання договору з новим постачальником у 2019 році. Обсяги закупівля природного газу у 2018 році були нижче тендерних сум (менше 200,0 тис.грн.), договір на постачання на 2018 рік був укладений прямий, з публікацією звіту про укладений договір в системі PROZZORO. Просимо дати роз'яснення, чи можемо укласти договір з постачальником минулого року для розрахунків за використаний газ до моменту укладання договору на 2019 рік з новим постачальником.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому частиною сьомою статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Водночас поняття зобов'язання, підстави його виникнення та підстави виникнення господарських зобов'язань визначені у Главі 47 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Главі 19 Господарського кодексу України (далі – ГКУ).
Так, статтею 509 ЦКУ встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Крім того, статтею 174 ГКУ встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Поряд з цим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06, розміщений лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.
При цьому згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
|
|
|
23.01.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно умов тендерної документації (закупівля охоронних послуг UA-2019-01-17-000928-a) Замовник просить надати документи про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації (свідоцтво) охоронника, а також копії діючих станом на дату завантаження довідок із психоневрологічного і наркологічного диспансеру працівників (охоронників), які будуть залучені до виконання договору. При цьому Замовник вимагає у тендерній документації надати Лист-згоду на обробку персональних даних, який повинен заповнюватися тільки представником Учасника, або посадовою особою Учасника. Лист-згоду на обробку персональних даних працівників (охоронників) Замовник у тендерній документації не вимагає.
Згідно ч.1,ч.2 ст.7 Закону України «Про захист персональних даних»:
«1.Забороняється обробка персональних даних про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, засудження до кримінального покарання, а також даних, що стосуються здоров’я, статевого життя, біометричних або генетичних даних.
2. Положення частини першої цієї статті не застосовується, якщо обробка персональних даних:
1) здійснюється за умови надання суб'єктом персональних даних однозначної згоди на обробку таких даних.»
Чи повинен Замовник відхилити пропозиції Учасника або Переможця, якщо вони не надали у своїх тендерних пропозиціях Листа-згоди на обробку персональних даних працівників (охоронників) стосовно інформації про здоров’я (довідок із психоневрологічного і наркологічного диспансеру), порушуючи Закон України «Про захист персональних даних»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Разом з тим перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 30 Закону та є вичерпним. При цьому рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 30 Закону.
Водночас до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій замовника у конкретних випадках.
|