|
|
04.02.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв’язку із неоднозначністю судових рішень, позицій з даного питання контролюючих та правоохоронних органів, звертаємось з проханням надати роз’яснення стосовно наступного.
В поточному році виникла необхідність в закупівлі господарських товарів, які відносяться до різних кодів ДК 021:2015.
Чи можливе укладання єдиного договору закупівлі, який містить різні коди ДК 021:2015 з оприлюдненням звіту про укладений договір по кожному предмету закупівлі, чи будуть такі дії правомірними, чи є необхідність укладання окремих договорів на кожен товар за окремим кодом ДК 021:2015?
Звертаємо увагу, що при закупівлі товарів згідно одного договору з різними кодами ДК 021:2015, відсутня технічна можливість розміщення на електронному майданчику інформації про закупівлю.
Також, просимо надати роз’яснення як діяти стосовно даного питання з 19.04.2020 року після введення в дію Закону України Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель від 19.09.2019 року
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 701/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=bf3c77e7-18bb-47e6-b574-2254d728f424
У свою чергу, зазначаємо, що питання оприлюднення звіту про укладені договори розглянуто в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F21890-07
Водночас повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Так, статтею 3 нової редакції Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Принагідно інформуємо, що наразі Міністерством та Державним підприємством “Прозорро” розробляються необхідні нормативно-правові акти та здійснюється робота з технічної реалізація вимог законодавства в електронній системі закупівель.
|
|
|
28.01.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Дякуємо за попередньо надані відповіді та просимо уточнити.
Відповідно до вашої відповіді на запит 1133/2019, вами звернуто увагу, що відповідно до абзацу другого частини двадцятої статті 14 нової редакції Закону рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.
Закон містить спеціальні та загальні норми. Спеціальні норми закону є домінуючими над загальними. Питання спрощених закупівель регулюється спеціальними нормами Закону статті 14.
Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Чи потрібно замовникам при проведенні спрощених закупівель враховувати норми ч. 5 ст. 33, а саме: З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
просимо звернути увагу, що строк проведення спрощених закупівель від 6 днів, а строк статті 33 передбачає очікування 10 днів, що суперечить логіці проведення даної процедури.
Дякуємо!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року.
Згідно з частиною першою статті 33 нової редакції Закону рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Відповідно до частини п’ятнадцятої статті 14 нової редакції Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Разом з тим, відповідно до частини двадцятої статті 14 нової редакції Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.
Водночас відповідно до частини першої статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Так, згідно з частиною першою статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Таким чином, оскільки рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі виключно у судовому порядку, договір про закупівлю за результатами спрощеної закупівлі може укладатися у будь-який строк з дня прийняття рішення про намір, але не пізніше ніж через 20 днів. При цьому якщо учасником оскаржено рішення або дії замовника до суду, у такому разі учасник може звернутись із заявою щодо вжиття заходів забезпечення позову.
Водночас обмеження, передбачені у статті 33 Закону, розповсюджуються на оскарження процедур закупівель згідно з порядком, встановленим статтею 18 Закону.
Поряд з цим повідомляємо, що у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України (щодо вдосконалення процедури оскарження в процесі здійснення публічних закупівель)” від 20.12.2019 № 2652, яким передбачено абзац перший частини п’ятнадцятої статті 14 нової редакції Закону викласти в такій редакції: “Замовник може укласти договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, на наступний день з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але не пізніше ніж через 20 днів.”
|
|
|
27.01.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Нами було визначено переможця 23.01.2020 року. Враховуючи норми ЦКУ, останнім днем подання документів переможцем буде 28.01.2020 року. Проте позиція Верховного суду, що зазначена в постанові від 19.12.2019 по справі №916/452/19 зазначає, що в 5-ти денний строк надання документів переможцем враховується день публікації наміру. Просимо надати аргументовану відповідь на таке питання: чи враховується в 5-денний строк надання документів переможцем день публікації повідомлення про намір укласти договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запиті
№ 184/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15af6903-8f9e-4624-9581-297cf3ab4b62&lang=uk-UA
|
|
|
24.01.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Листом від 16.01.2020 № 3304-04/2361-06 Мінекономіки повідомило, що довідки про несудимість переможцям торгів надають відповідні підрозділи МВС України.
Просимо роз’яснити:
1. переможець-нерезидент також має надати довідку від підрозділу МВС України, чи може надати довідку від відповідного підрозділу країни – учасника?
2. в якій країні переможець – нерезидент має бути «не судимим»: в Україні, чи в своїй країні?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання розміщена у запиті № 344/2019 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f03efd33-66cd-4e99-a578-692c95bf57c3&lang=uk-UA
|
|
|
23.01.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, для послуг перекладачів, які залучаються центрами для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги суб’єктам права відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» предметом закупівлі є письмовий/усний переклад або суб’єкт права, якому надаються послуги перекладу? Та відповідно до якого нормативного акту визначається предмет закупівлі по вищезазначеним послугам? Дякую за відповідь
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 15 Порядку визначення предмета закупівлі (далі – Порядок), затвердженого Наказом від 17.03.2016 № 454 визначення предмета закупівлі послуг безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється за обсягом, часом та місцем надання послуг окремо для кожного суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу.
Поряд з цим відповідно до абзацу другого пункту першого розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Разом з тим відповідно до частини першої статті 13 Закону України “Про безоплатну правову допомогу” (далі – Закон № 3460-VI) безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.
Так, згідно з частиною другою статті 13 Закону № 3460-VI безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.
Таким чином, визначення інших предметів закупівлі, крім послуг безоплатної вторинної правової допомоги, здійснюється відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку.
|