|
03.09.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
На етапі кваліфікації замовником надіслано вимогу про усунення невідповідностей учаснику №1 та визначено переможцем. Інший учасник направив скаргу до АМКУ із переліком зауважень. Відповідно рішення АМКУ:зобов'язав Замовника скасувати рішення про визначення переможця Учасника №1. Чи може Замовник повторно надати Учаснику №1 вимогу про усунення невідповідностей, які стосуються статті 16 Закону та після їх усунення визначити переможцем повторно?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною 22 статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Відповідно до частини 23 статті 18 Закону рішення органу оскарженняможе бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Докладніше про питання оскарження в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Поряд з цим згідно з частиною шістнадцятою статті 29 Закону замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції, крім випадків, пов’язаних з виконанням рішення органу оскарження.
Отже, замовник має право розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції лише за рішенням органу оскарження, яке є обов'язковим для виконання замовником та особами, яких вони стосуються, у разі якщо таке рішення не було оскаржене до суду.
|
|
26.08.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день!Замовником надано аргументовані заперечення на висновок ДАСУ по моніторингу на закупівлю робіт. ДАСУ на заперечення не відреагувала. Підкажіть будь-ласка, які дії передбачає законодавство для замоника в такому випадку? Чи ДАСУ згідно діючого законодавства України може не надавати відповіді на аргументовані заперечення? Підприємство може на даному етапі (договір вже підписано)оскаржити висновок чи можливо є інші способи вирішення даного питання? Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначений статтею 8 Закону. Так, згідно з частиною шостою статті 8 Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі – висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Водночас згідно з частиною восьмою статті 8 Закону Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку. Протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Поряд з цим відповідно до частини дев’ятої статті 8 Закону у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
У свою чергу, частиною дев’ятою статті Закону передбачено право замовника оскаржити висновок до суду. Так, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питання, порушеного у запиті пропонуємо додатково звернутися до вищевказаних центральних органів виконавчої влади (Держаудитслужби та Мінфіну).
|
|
26.08.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Між нами як електропостачальною організацією та замовником укладено договір про закупівлю електричної енергії на 2020 рік.
Складовою частиною ціни за одиницю товару – електричної енергії – є тариф оператора системи передачі, який змінювався декілька разів з моменту укладення дійсного договору відповідними постановами НКРЕКП (тариф ОСП є державно регульованою ціною складовою вартості електричної енергії).
Дійсним укладеним договором не врегульовано питання щодо зміни ціни за одиницю товару в разі збільшення тарифу ОСП.
Після проведених переговорів між нами як постачальником та між замовником із наданням відповідних доказів збільшення вартості електричної енергії через зростання даного тарифу для укладення відповідних додаткових угод, і після направлення проектів таких угод, замовником проігноровано укладання будь-яких змін договору, в тому числі й змін в частині збільшення вартості за одиницю товару електричної енергії через зміну законодавчо встановленого тарифу. Відтак замовник відмовляється підписувати будь-які додаткові угоди та відповідно й оплачувати за спожиту електричну енергію з урахуванням нового тарифу ОСП.
Згідно ГК одностороння відмова від виконання договору забороняється.
Відповідно, наша компанія, не має можливості постачати товар – електричну енергію, із врахуванням нечинного, неактуального тарифу на послуги ОСП, котрий значно виріс, порівняно із моментом укладення договору, оскільки це спричиняє збитки нашій господарсько-фінансовій діяльності.
Як нам розірвати дійсний договір? якщо учасник відмовляється його розривати чи підписувати будь-які додаткові угоди та й взагалі ігнорує будь-яку нашу спробу урегулювати ситуацію, що склалася.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
Своєю чергою, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутися до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
|
|
20.08.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може бути накладений штраф на замовника за невідхилення тендерної пропозиції , яка підлягала відхиленню при проведенні спрощеної закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
Водночас статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі у разі настання яких передбачена відповідальність. При цьому Кодекс не передбачає накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у разі невідхилення пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до Закону під час проведення спрощеної закупівлі.
Поряд з цим згідно з частиною двадцятою статті 14 Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду.
Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.
|
|
11.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Органом державної влади проведено процедуру закупівлі природного газу на період опалювального осінньою – зимового сезону 2020 – 2021 років.
За результатом засідання тендерного комітету контролюючим органом прийнято рішення, яким визнано переможця відкритих торгів компанію А та компанії Б відхиллено тендерну пропозицію.
Не погоджуючись з рішенням органу державної влади компанією Б подано скаргу до АМК. За наслідком розгляду скарг, АМК задовольнив скаргу компанії Б та зобов'язав орган державної влади скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції компанії Б та рішення про визначення тендерної пропозиції компанію А переможцем процедури закупівлі природного газу.
Орган державної влади не погоджуючись із рішенням Постійно діючої адміністративної колегії антимонопольного комітету України в частині зобов'язання органу державної влади скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Б, подано позов до адміністративного суду. За наслідком поданого позову адміністративним судом відкрито судове провадження та наданий час триває розгляд справи.
Крім того для укладення вищезазначених договорів необхідно провести процедуру закупівлі «Відкриті торги» на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівлі, перебіг якої становить мінімум 25 календарних днів з умовою, що в закупівлі прийме участь достатня кількість учасників. В іншому випадку Замовник приймає рішення, що торги не відбулися, в разі наявності підстав, що передбачені ч. 5 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», а це продовжить перебіг процедури закупівлі до 2 місяців.
При цьому, дата початку опалювального сезону починається з 15 жовтня 2020 року, а отже опалювальний сезон осінньою – зимового періоду 2020 – 2021 років опиниться під загрозою зриву.
Питання:
Зважаючи на викладені обставини, чи дозволяє Закон України «Про публічні закупівлі» застосувати Замовником процедуру переговорної закупівлі у відповідності до п.3 ч.2 ст.40 зазначеного Закону на період судового оскарження рішення постійно діючої адміністративної колегії антимонопольного комітету України у зв’язку із нагальною потребою здійснити закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі, зокрема оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.
Поряд з цим згідно з пунктом 17 частини першої статті 18 Закону орган оскарження - Антимонопольний комітет України.
Отже, замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі з підстави, передбаченої абзацом п’ятим пункту 3 частини другої статті 40 Закону у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю під час розгляду скарги органом оскарження, яка стосується прийнятих замовником рішень, дії чи бездіяльності щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників.
|