Доступ до публічної інформації | Міністерство економіки України

Доброго дня! Просимо надати роз’яснення з приводу оплати оскарження закупівель до Антимонопольного комітету України. На сьогоднішній день в українському законодавстві чинні дві постанови, що мають розбіжності в трактуванні розміру оплати при поданні скарги до органу оскарження. Законом України “Про публічні закупівлі” в ст. 18 пункт 7 визначено, що розмір плати, порядок здійснення плати та її повернення суб’єкту оскарження у випадках, передбачених цією статтею, визначається Кабінетом Міністрів України. Так, відповідно до Постанови КМУ №291 від 23.03.2016 р. «Про встановлення розміру плати за подання скарги» плата за скаргу становить 5 тис. грн для товарів та послуг та 15 тис. грн у разі оскарження робіт. Відповідно до Постанови КМУ №292 від 22.04.2020 р. «Про встановлення розміру плати за подання скарги та затвердження Порядку здійснення плати за подання скарги до органу оскарження через електронну систему закупівель та її повернення суб’єкту оскарження» розмір оплати у разі оскарження положень тендерної документації або рішення Замовника про відміну торгів на етапі подання тендерної документації, плата за скаргу встановлюється у розмірі 0, 3 % від очікуваної вартості, але не менше, ніж 2 000 гривень та не більше, ніж 85 000 гривень. У разі оскарження рішення Замовника щодо визначення переможця торгів або відхилення пропозиції Учасника або відміну процедури торгів на етапі прийняття такого рішення плата за подання скарги встановлюється у розмірі 0, 6% від очікуваної вартості, але не менше ніж 3 000 гривень та не більше, ніж 170 тисяч гривень. Звертаємо Вашу увагу, що Постанова КМУ №292 від 22.04.2020 р. набирала чинності з дня введення в дію Закону України від 19 вересня 2019 р. № 114-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі”, крім пункту 5 цієї постанови, який набирає чинності з 1 січня 2021 року, а саме: «5. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 291 “Про встановлення розміру плати за подання скарги” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 30, ст. 1188)». З огляду на вищезазначене, у разі поданні скарги до органу оскарження, який нормативний документ Учасник процедури закупівлі може вважати пріоритетним та керувати свою діяльність. Заздалегідь вдячні.

Відповідь

23.09.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

3799 / 3572

Підприємству необхідно здійснити закупівлю послуг «Розпломбування, перевірка схем та пломбування вузла обліку електричної енергії». Відповідно до ЗУ «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу (далі-ОСР)-юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності. Відповідно до ст. 46 ЗУ «Про ринок електричної енергії» ОСР, зокрема надає послуги з приєднання до системи розподілу відповідно до кодексу систем розподілу, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. ОСР здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на відповідній території та являється єдиним надавачем послуг на такій території. Зокрема, відповідно до Переліку суб’єктів природних монополій, які провадять господарську діяльність у сфері енергетики, що розміщений на сайті НКРЕКП оператором системи розподілу в Полтавській області є АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО». Єдиним можливим надавачем послуг розпломбування та пломбування вузлів обліку електричної енергії по заяві споживача, є АТ «ПОЛТАВАОБЕНЕРГО», яке є монополістом згідно ЗУ «Про природні монополії». Відповідно до пп..5.6.1 п.5.6. розділу V. Кодексу комерційного обліку електричної енергії (далі-Кодекс) затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (у редакції постанови НКРЕКП від 20.03.2020 № 716): Дії щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, які ініційовані замовником (споживачем або іншими учасниками ринку) або які вимагаються нормативно-правовими актами, здійснюються за рахунок замовника або сторони ініціатора, якщо інше не встановлено законом, зокрема: пломбування/розпломбування вузла обліку та/або його облікових кіл. Пп. 5.16.2, 5.16.11 п.5.16. Кодексу: Засоби вимірювальної техніки мають бути опломбовані на затискній кришці пломбою оператора системи. Розпломбування та наступне опломбування здійснюється стороною, що встановила відповідні пломби та/або індикатори, за рахунок ініціатора. Пп.5.2.24, 5.2.26, 5.2.27, п.5.2. Кодексу передбачено, що уповноважені представники оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку (надалі-ППКО) здійснюють технічну перевірку вузла обліку, а також перевірку технічної документації та, у разі відсутності обґрунтованих зауважень, проводять опломбування ЗВТ, пристроїв та місць вузла обліку, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин кіл (схеми) комерційного обліку, а також у разі потреби установлюють індикатори зовнішнього впливу. ЗАПИТАННЯ: враховуючи викладене вище, чи є правомірним, під час придбання послуг «Розпломбування, перевірка схем та пломбування вузла обліку електричної енергії» застосувати пункт 2 частини сьомої Статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, зокрема якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: відсутність конкуренції з технічних причин)?

Відповідь

23.09.2020

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

3817 / 3842

Прошу пояснити, чи може наше водопровідно-каналізаційне підприємство укладати прямі договори на закупівлю електричної енергії (не проводячи тендеру) на підставі частини 6 статті 3 Закону «Про публічні закупівлі» . В частині 6 ст. 3 Закону зазначено «Цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі:» - П. 7 товари і послуги на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії"; - П.8. електрична енергія, що купується та продається на ринку електричної енергії гарантованим покупцем, оператором ринку, оператором системи передачі, стороною, відповідальною за баланс балансуючої групи, відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії". Відповідно до ст.. 2 п. 4. Юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою цієї статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак: «……..органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової». Наше підприємство засноване органом місцевого самоврядування та забезпечує постачання питної води, забезпечує функціонування централізованого водовідведення. Дякую.

Відповідь

22.09.2020

Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі

Розширений перегляд

3200 / 3404

Особа не була замовником в розумінні Закону до 19.04.20 і уклала договір щодо надання консультаційних послуг. Після 19.04.20 особа підпадає під визначення Замовника в розумінні Закону. Виникла необхідність у замовлені додаткових послуг (менше 50 % вартості). Чи можуть бути внесені зміни до договору: 1) шляхом внесення змін (без застосування конкурентних процедур), на підставі ч. 5 та 6 прикінцевих та перехідних положень закону 114-IX від 19.09.2019. 2) шляхом застосування переговорної процедури на підставі п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону

Відповідь

22.09.2020

Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю

Розширений перегляд

3017 / 3059

Відповідно до п. 6 Порядку проведення закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 225, Уповноважена замовником особа забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформацію відповідно до пункту 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, з якою замовник уклав договір про закупівлю. Яким саме чином вона має це здійснювати?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2