|
Доброго дня!
При підготовці підприємством проєкту плану закупівель на 2021 рік у працівників підприємства виникли питання щодо положень Закону України «Про публічні закупівлі» та використання вказаного Закону на практиці.
Зокрема, відповідно ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Відповідно п.6 до Розділу X Закону України «Про публічні закупівлі» договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.
Аграрною біржею до введення в дію Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції від 19.04.2020 року були укладені договори з контрагентами для забезпечення діяльності біржі. Умови укладених договорів абсолютно влаштовують Аграрну біржу, переукладати договори немає необхідності. Проте, маємо намір укладати додаткові угоди щодо пролонгації дії договорів та збільшення вартості продукції/послуг у зв’язку із зростом рівня інфляції у відповідності до вимог раніше укладених договорів.
Керуючись вказаним вище, просимо роз’яснити наступне:
Чи зобов’язана Аграрна біржа розірвати раніше укладені договори, якщо договори були укладені до 19 квітня 2020 року?
Чи можлива пролонгація укладених до 19 квітня 2020 року договорів із збільшенням вартості товарів/послуг, якщо таке придбання товарів та послуг передбачає оплату до 50 000 гривень та до 200 000 грн.?
Тобто, у випадку, якщо підприємство має намір продовжити договір охорони, що був укладений у 2017 році і загальна вартість даного договору за рік може скласти 170 000 грн. чи необхідно нам проводити закупівлю і розривати раніше укладений договір із охоронною компанією? Відповідно до умов договору така пролонгація є можливою.
У випадку, якщо немає зобов'язання щодо необхідності розірвання договору і можливо продовжити попередньо укладений договір чи необхідно вносити таку закупівлю/оплату по договору у план закупівель на наступний рік?
|
|
Умови:
1. Категорія замовника: юридична особа, яка здійснює діяльність в окремій сфері господарювання, зазначене в п.4 ч.1 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі" №922-VIII (в редакції 114-IX) (далі – Закон).
2. Абз.2 ч.1 ст.4. Закону – Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
3. п.11 ч.1 ст.1. Закону – замовники - суб'єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.
4. Лист Мінекономіки https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06 від 10.04.2020 №3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” розкриває питання, зокрема «Хто повинен затверджувати річний план закупівель?», де зазначено: «…виходячи зі змісту статті 11 та розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” нової редакції Закону, оскільки відповідальною за процедури закупівель є уповноважена особа та тендерний комітет, то їх планування та оприлюднення здійснюється уповноваженою особою або тендерним комітетом.
При цьому оскільки відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі є уповноважена особа, планування та оприлюднення таких закупівель буде здійснювати виключно уповноважена особа.
Водночас замовник самостійно в Положенні про тендерний комітет та уповноважену особу визначає функціональні обов’язки таких осіб».
5. Враховуючи усі потреби, великі обсяги закупівель, розподіл повноважень та необхідність оперативно вносити зміни до Річного плану закупівель, відповідно до норм Закону, на нашому підприємстві створено тендерний комітет для проведення процедур закупівель та визначено уповноважені особи.
6. Законодавчо не встановлено вимог про не можливість покладання на уповноважену особу обов’язків з огляду на їх спеціалізацію в закупівельному процесі (організація/планування закупівель та безпосереднє проведення закупівлі).
Питання:
Чи має право Замовник своїм розпорядчим документом, для контролю коректності меж застосування Закону, враховуючи загальну потребу за кожним предметом закупівлі, та для централізації плану закупівель Замовника, визначити уповноважену особу (всього визначається потреба Замовника у більше трьох УО з окремим функціоналом), котра буде відповідальною виключно за організацію планування, внесення змін до річного плану закупівель Замовника, його затвердження та оприлюднення (абз.2 ч.1 ст.4. Закону)?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля передбачає придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом, у тому числі щодо планування закупівель та оприлюднення інформації про закупівлю.
Відповідальність за порушення вимог цього Закону визначена статтею 44 Закону.
Так, за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України. За придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питання, що стосується порушення законодавства про закупрівлі пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|