|
12.11.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п. 2частини5 статті 41 Закону України " Про публічні заупівлі" істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до повного виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення цини за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на рину у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми ,визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Згідно цього трактування чи може замовник збільшити ціну за одиницю товару більше чим на 10 відсотків на рік, чи обмеження стосуються 10 відсотків на рік , чи на 90 днів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 2 частини пятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Отже, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару, крім закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Поряд з цим зазначаємо, що сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю декілька разів протягом року за умови збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків один раз протягом 90 днів у разі коливання ціни такого товару на ринку.
|
|
12.11.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! У липні місяці замовником проведено допорогову закупівлю, у результаті якої було укладено договір на придбання паперу. У листопаді місяці від постачальника отримано лист, в якому написано, що постачальник вимушений підняти ціну на 10%. До листа додається експертиний висновок ТПП. Чи має право замовник на підставі даного листа та експертного висновка підписувати ДУ на підвищення ціни за одиницю товару? У наказі ДП "ПРОЗОРО" №10 нічого про це прописано.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, регулюються зокрема Цивільним кодексом України (далі – ЦК України) та Господарським кодексом України (далі – ГК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
При цьому підстави для зміни договору зазначені в статті 651 ЦК України. Порядок зміни господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
|
|
12.11.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Українським інститутом національної пам'яті, відповідно до вимог ЗУ "Про публічні закупівлі", проведено двічі відкриті торги по замовленню послуг:
- з Поточного ремонту приміщень будівлі (приміщення 2,3,4,6 згідно Технічного плану) за адресою: м. Київ, вул. Липська 16 »;
- з Поточний ремонт приміщень будівлі (приміщення 1,7,8,13 згідно Технічного плану) за адресою: м. Київ, вул. Липська 16».
Відповідно до частини 2 статті 32 ЗУ "Про публічні закупівлі" вищезазначені закупівлі не відбулись у зв'язку з відсутністю необхідної кількості учасників.
Тому, для організації та проведення ремонтних робіт виникла потреба в проведенні переговорної процедури на підставі п.1, ч.2. ст.40 ЗУ "Про публічні закупівлі" у зв'язку з двічі відміненою процедурою відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом.
Враховуючи строки проведення переговорної процедури та строки проведення ремонтних робіт/наданні послуг, які мають бути "розумними", стає зрозуміло, що у 2021 бюджетному році не можливо провести переговорну процедуру та укласти договір на проведення поточного ремонту з переможцем переговорної процедури.
Виходячи з вищезазначеного, прошу дати відповідь на питання:
1) Чи можна в даному випадку провести переговорну процедуру у 2022 році на підставі п1. ч2. ст.40 ЗУ "Про публічні закупівлі" у зв'язку з двічі відміненою процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), які не відбулись у 2021 році.
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених у частині другій статті 40 Закону.
Так, згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Отже, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі повинно містити посилання на звіти про результати проведення таких процедур закупівель у зв’язку з відсутністю достатньої кількості тендерних пропозицій, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Ураховуючи викладене і керуючись вимогами частини першої статті 4 Закону, замовником застосовується переговорна процедура закупівлі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом, за умови прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
|
|
12.11.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник провів переговорну процедуру на підставі п.2 ч.2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" (відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником;). В подальшому переможця закупівлі (контрагента) було внесено до Реєстру Зведених відомостей щодо спотворення результатів торгів. Таким чином, відповідно до ст.17 Закону суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів.
Проте, відповідно до ч.1 ст.17 Закону Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (КРІМ ВИПАДКІВ, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону).
1) Оскільки переможець (контрагент) внесений до цих відомостей, чи правомірно буде визначати переможцем переговорної процедури, проведеної на підставі відсутності конкуренції з технічних причин, такого учасника - у подальшому.
2) Чи обов'язково у цьому випадку (у подальших переговорних закупівліх, проведених за відсутності конкуренції з технічних причин) Замовнику перевіряти Учасника на внесення до такого реєстру.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
12.11.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Управління керуючись ЗУ "Про публічні закупівлі" здійснює наступні закупівлі: спрощена процедура, переговорна процедура (поштові послуги для доставки сум відшкодування пільг і субсидій громадянам міста), а також публікує звіти про закупівлі здійснені без електронної системи ( закупівлі до 50000,00 грн.) У 2020 році такі закупівлі були розподілені наступним чином 14 спрощених, 25 звітів, 2 переговорні процедури. Чи можливо у 2022 році призначити дві уповноважені особи:одна для публікації звітів , а інша для проведення процедури спрощених закупівель? Обидві особи є штатними співробітниками, на яких наказом керівника покладено додаткові функції уповноваженої особи. Як правильно визначити їм суму доплати згідно законодавства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" (Який оклад встановлювати фахівцю з публічних закупівель? Як встановлювати доплату працівникові?), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
При цьому замовник самостійно приймає рішення та зазначає у своєму розпорядчому рішенні розмежування відповідальності уповноважених осіб за організацію та проведення різних процедур закупівель та спрощених закупівель.
Крім того повідомляємо, що з 2022 року відповідальними за оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель щодо закупівель, що здійснюються відповідно до частини третьої статті 3 Закону, може бути будь-яка служба (посадова) особа замовника, у тому числі уповноважена особа, яка є відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель та спрощених закупівель.
|