|
|
11.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
АТ "Хмельницькобленерго" є оператором системи розподілу (далі – ОСР), що здійснює свою діяльність на підставі ліцензії виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 1410 від 13.11.2018 року.
Діяльність ОСР регулюється Кодексом систем розподілу (далі-Кодекс), затвердженим постановою НКРЕКП №310 від 14.03.2018 року зі змінами, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 4.3.11 Кодексу замовник нестандартного приєднання до мереж ОСР (далі - Замовник) має право у період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року після його припинення чи скасування, бути замовником робіт з проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання з виконанням будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт щодо будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання. При цьому Замовник зобов’язаний виконати на підставі відповідного господарського договору на користь ОСР будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи щодо будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання від найближчої точки в існуючих електричних мережах ОСР, визначеної згідно з вимогами пункту 4.1.20 глави 4.1 розділу IV Кодексу, до точки приєднання. У разі відсутності прав на виконання зазначених робіт замовник повинен залучити підрядні організації, які мають право на виконання цих робіт.
Також, згідно п.4.3.11 Кодексу ОСР не має права відмовити Замовнику у реалізації зазначеного права.
Відповідно у ОСР виникає обов’язок укладання прямого договору підряду із Замовником, де Замовник виступає підрядником.
Законом України "Про публічні закупівлі" та постановою КМУ №1178 від 12.10.2022 року не передбачено винятків щодо незастосування процедури закупівель робіт із врахуванням вищевикладених обставин.
Враховуючи викладене, просимо Вас надати роз’яснення чи підлягає застосуванню процедура публічних закупівель до укладання договору підряду із Замовником (підрядником за договором) відповідно до п. 4.3.11 Кодексу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частинах п'ятій та шостій статті 3 Закону.
У пункті 3 Особливостей зазначається, що положення частин п’ятої, шостої, восьмої (з урахуванням положень пунктів 68-76 цих особливостей) і дев’ятої статті 3 Закону застосовуються на умовах, визначених Законом.
Крім цього, виходячи з пункту 13 Особливостей, придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу у випадках, передбачених пунктом 13 Особливостей.
За результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. При цьому обґрунтування підстави замовника щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей, без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, має бути у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. Обгрунтування оприлюднюється в електронній системі закупівель разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Водночас будь-які рішення щодо закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому.
Інформуємо також, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до положення, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 (із змінами), здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. Тому, з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП пропонуємо звертатися до вказаного органу.
|
|
|
11.04.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з п. 13 Особливостей, придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, МОЖЕ здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли (підстави перелічені у п. 13)
Виходячи зі змісту даної норми, вона є диспозитивною, тобто такою, яка надає свободу вибору поведінки, дозволяє замовнику самому визначати застосовувати її чи ні.
Однак в деяких випадках тлумачення норми п. 13 Особливостей викликає неоднозначне розуміння.
Тому, просимо вас надати роз`яснення щодо наступних питань.
1. Чи обов`язково застосовувати п. 13 Особливостей, якщо наявні підстави, що зазначені в даній нормі?
2. Чи можна проводити закупівлі шляхом відкритих торгів з особливостями, якщо наявні підстави, які викладені в п. 13 Особливостей?
Дякуємо за співпрацю!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктому 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли наявні підстави визначені даним пунктом. За результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника.
Отже, придбання замовниками товарів, робіт і послуг згідно пункту 13 Особливостей шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, за наявності підстав і обгрунтування, є правом, а не обов'язком замовника. При цьому будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно.
|
|
|
09.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
запит про отримання роз’яснень чи відноситься МКП «АТЦ» до категорії «замовників» в розумінні п. 11 ч. 1 ст. 1 та ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»
суть питання детально визначене в приєднаному паперовому документі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 " Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 " Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" та від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F12875-06%20%09Отже, визначення приналежності до замовників у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) здійснюється суб"єктами самостійно та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління. Виходячи з частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 No 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення суб'єктів до замовників у розумінні Закону в конкретних випадках. Принагідно зазначаємо, що на офіційному сайті Мінекономіки в розділі "Публічні закупівлі" рубрики "Професіоналізація" https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=61ef9479-7eb5-4dcd-985e-3f5215813d52&title=InformatsiiniDzherelaTaAnalitichniInstrumentiSferiPublichnikhZakupivel розміщено підготовлений Проектом ЄС у рамках співпраці з Міністерством матеріал "Огляд судової практики: на основі розгляду справ щодо публічних закупівель" (ст. 21), в тому числі стосовно судових рішень щодо наявності умов, за яких юридична особа є замовником в розумінні Закону, які доступні для завантаження за посиланням: https://cutt.ly/d0Vtfrw |
|
|
09.04.2024
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Чинним законодавством передбачено право для Замовників (при закупівлі товарів) здійснювати Запит пропозицій постачальників щодо предмета закупівлі товару.
У п.12. Постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 зазначено що у запиті пропозицій постачальників щодо предмета закупівлі товару, вартість товару може бути меншою або більшою ніж 500 тис. гривень.
Роз'ясніть будь ласка, скільки разів протягом року Замовник може оголошувати Запит пропозицій щодо предмета закупівлі товару (пальне) вартість якого є меншою ніж 500 тис. грн.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", що розміщено на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62708Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. Особливостями передбачено можливість здійснення закупівлі товарів з використанням електронного каталогу без обмеження граничних вартісних меж та кількості закупівель через запит пропозицій постачальників, у тому числі щодо предмета закупівлі товару, вартість якого менша/дорівнює/перевищує 500 тис. гривень. Використання електронного каталогу наразі є альтернативою відкритим торгам, крім закупівель за переліками згідно з додатками 1 і 2 до Особливостей, відповідно до яких здійснення закупівлі через електронний каталог є обов'язком, а не правом замовника. Водночас будь-які рішення щодо закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому. |
|
|
05.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 37 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», передбачено, що учасником процедури закупівлі/спрощеної процедури закупівлі може бути об’єднання учасників, яке подало тендерну пропозицію або взяло участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. До об’єднання учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб – резидентів.
При цьому у разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації .
Для об’єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, зазначених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
Закон України «Про публічні закупівлі» містить конкретизацію лише стосовно кваліфікаційних вимог , відповідність яких може підтверджуватись , ураховуючи показники окремих юридичних осіб у складі об’єднання учасників .
Створення об’єднання учасників для публічних закупівлях є необхідним:
• для документального підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
• для підтвердження наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
• для підтвердження фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю;
• для підтвердження наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технології.
Для вірного розуміння в частині відповідності кваліфікаційним вимогам які ставляться для об`єднання учасників ,які беруть участь у публічних/спрощених процедурах закупівель стає питання щодо отримання роз`яснень від Міністерства економіки України.
У зв’язку з чим просимо Вас надати роз`яснення щодо таких питань:
1. Як буде враховуватись наявність досвіду виконання аналогічних за предметом договору (договорів) якщо учасником публічних/спрощених закупівель буде об`єднання учасників ?
2. Як буде враховуватись наявність працівників відповідної кваліфікації якщо учасником публічних/спрощених закупівель буде об`єднання учасників?
Відповідно до статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», просимо надати відповідь на запитувану інформацію протягом 5 робочих днів з дня отримання запиту. Відповідь просимо надіслати на електрону адресу: [email protected].
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 877/2022, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f9fc0a33-928e-45fe-8c0e-601aea975a39&lang=uk-UA
|