|
09.07.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Ми збираємось провести закупівлю з капітального ремонту
електродвигуна з очікуваною вартістю приблизно 40 000 000 грн.
Питання наступні:
1.Це роботи чи послуги відповідно до закону України "Про публічні
закупівлі" від 25.12.2015р. № 922-VIII та наказу від 17.03.2016 р. №454 "Про затвердження порядку визначення предмету
закупівлі"?
2.За скільки днів до розкриття необхідно опубліковувати оголошення про
проведення закупівлі та тендерну документацію?
3.Чи потрібно оголошення додатково опубліковувати на веб-порталі
уповноваженого органу англійською мовою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Разом з тим, визначення предмету закупівлі здійснюється замовником самостійно.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216-06, розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
Щодо питання 2, 3
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 1 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж.
Поряд з цим згідно з частиною четвертою статті 1 Закону оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5150 тисячам євро.
|
|
19.06.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до частини другої ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг регулюються виключно цим Законом та/або Законом України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», крім випадків, передбачених цим Законом, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно норми щодо внесення змін до цього Закону та/або до Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони».
Згідно частини першої ст. 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
За результатами аналізу вищезазначених та інших нормативно-правових актів у чинному законодавстві України не виявлено як прямих вимог щодо укладення таких договорів на строк не більше одного року, так і заборон, що стосуються обмеження строку дії договорів, укладених за результатами проведення процедур публічних закупівель. Практично єдиною нормою, з якої лише опосередковано можна зробити висновок щодо необхідності укладення договорів на річний термін, є частина 5 ст. 36 Закону. Відповідно до її положень дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Разом із цим статтею 267 Господарського кодексу України визначено, що договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін» а також, що «строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.
Також, як вбачається із системи Prozorro, на термін, більший, ніж на один рік укладаються договори на виконання будівельних робіт, хоча Закон не передбачає для такого типу договорів особливого порядку укладання чи якихось виключень у частині строків їх виконання.
Враховуючи зазначене, прошу надати консультацію щодо правомірності укладання замовником (у розумінні Закону) договорів на закупівлю товарів, робіт та послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади за результатами проведених процедур закупівель відповідно до вимог Закону, на строк, що перевищує 1 календарний рік, за умови що дані закупівлі будуть передбачені у річних планах закупівель замовника на відповідні календарні роки.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання укладення довгострокових договорів про закупівлю розглянуто в запитах від 05.10.2016 № 5/2016 та від 03.08.2017 № 793/2017 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fe000c0-10df-40dd-bcbf-97f75d5dfa28&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d95bc203-6aff-48ac-bffc-af1d63fa4ca1&lang=uk-UA
|
|
06.06.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
1. Відповідно до п. 4 розд. V Порядку укладання і виконання рамкових угод, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372 (зі змінами) (далі – Порядок) у разі неоприлюднення учасником-переможцем в ЕСЗ інформації про ціну за одиницю товару (послуги) або її оприлюднення з помилками щодо ціни, рамкова угода з таким учасником не укладається. Яке рішення у такому випадку має прийняти замовник (відхилити пропозицію учасника-переможця), яка інформація оприлюднюється на веб-порталі уповноваженого органу?
2.У разі непідписання рамкової угоди або відмови від її підписання одним або кількома учасниками-переможцями у строки, встановлені Порядком, яке рішення щодо таких учасників-переможців має прийняти замовник. Яка інформація оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у такому випадку?
3. Якщо учасник рамкової угоди не подав свої пропозиції для проведення відбору таку кількість разів, яка достатня для припинення участі в рамковій угоді, яке рішення щодо такого учасника має прийняти замовник? Яка інформація оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питань 1, 2
Відповідно до абзацу другого пункту 4 розділу V Порядку укладання і виконання рамкових угод (далі – Порядок), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372 у разі неоприлюднення учасником-переможцем в електронній системі закупівель інформації про ціну за одиницю товару (послуги) або її оприлюднення з помилками щодо ціни у строки, установлені у пункті 3 розділу III цього Порядку, рамкова угода з таким учасником не укладається.
Згідно з пунктом 5 розділу V Порядку у разі непідписання рамкової угоди або відмови від її підписання з одним або кількома учасниками-переможцями у строки, установлені цим Порядком, рамкова угода вважається укладеною для тих учасників-переможців, які її підписали, але в кількості не менше ніж три учасники-переможці.
Частиною четвертою статті 11 Закону визначено, що рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом.
Таким чином, у разі неоприлюднення учасником-переможцем в електронній системі закупівель інформації про ціну за одиницю товару (послуги) або її оприлюднення з помилками, непідписання рамкової угоди/відмови від її підписання одним або кількома учасниками-переможцями, замовник не укладає з таким учасником рамкову угоду та оформляє своє рішення у вигляді протоколу, який замовник може завантажити до електронної системи закупівель.
При цьому в електронній системі закупівель статус такого учасника відображається як “Рамкову угоду не буде укладено з учасником”.
Щодо питання 3
Відповідно до пункту 2 розділу IV Порядку проект рамкової угоди, яка входить до складу тендерної документації може також містити, зокрема умову, згідно з якою учасник припиняє бути стороною рамкової угоди в разі, якщо він не подав свої пропозиції для проведення відбору. Замовник самостійно визначає кількість таких випадків, але не менше ніж три.
Отже, якщо учасник перевищив кількість випадків, яку зазначено у рамковій угоді, замовник приймає рішення про припинення участі у рамковій угоді учасника. У разі припинення участі учасника з рамкової угоди, такий учасник не зможе брати участь у подальших відборах.
|
|
30.05.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Статтею 3 ЗУ "Про публічні закупвлі" встановлені принципи здйснення закупівель, зокрема недискримінація уачсників.
В зазначеному Законі відсутня дефініція дискримнації уасників, а також перелік вимог, які є дискримнацйними.
Відповідно до Роз'яснень Мінеконом розвитку від 19.12.2018 року № 3301-04/55905-03/01.7/33810 зазначено, що Замовникам при закупівлі лікарських засобів не рекомендовано у тендернй документації включати вимогу щодо надання постачальником гарантійного листа від виробника про можливість поставки товару у визначені строки, оскільки це не гарантує своєчасної поставки та в деяких випадках може спричинити дискрімінацію певних учасників.
Зазначена вимога в контексті предмету закупвлі стосується лікарських засобів.
Запитання 1. Чи буде вважатися дискримінацйіною вимогою вимога надання гарантйного листа від виробника в інших предметах закупівлі товарів?
Запитання 2. Яким чином Замовнику при складанні тендерної документації визначити чи буде його вимога стосовно наддання певного документа в складі тендерної пропозиції вважатися недискримінаційною, оскільки навіть в Рішеннях АМКУ у одного Замовника певна вимога є дискримнацйною, а у іншого Замовника - ні при однакових ситуаціях?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації" та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3812 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825
При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q=
|
|
30.05.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Прошу надати роз'яснення стосовно того, чи є правомірним застосування підприємством частини 5 статті 36 Закону України "Про здійснення публічних закупівель" при зміні істотних умов договору, а саме при продовженні наприкінці року дії договору на строк достатній для проведення процедури в наступному році в обсязі. що не перевищує 20% суми визначеної договором без проведення процедури закупівлі аналогічних товарів, робіт та послуг на початку наступного року, так само як і у подальших періодах цього року. При цьому підприємством навіть не планується здійснювати закупівлю цих товарів робіт та послуг, оскільки в наступному році вони не передбачаються в Плані закупівель. Наприклад, в 2017 році підприємством після застосування процедур відкритих торгів було укладено договір на поставку (купівлю) товару (акумулятори), строк дії якого до 31.12.2017. У подальшому станом на 31.12.2017 поставка товару не виконана. Підприємство 31.12.2017 продовжує строк дії укладеного договору з застосуванням ч. 5 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", однак не здійснює а початку 2018 процедуру закупівлі цього товару (акумуляторів), та навіть не вносить цю закупівлю до Плану закупівель. Чи є це правомірним?
Прошу надати роз'яснення з приводу вищезазначеного питання в якомога коротші строки зважаючи на систематичність таких дій, з метою попередження порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307-06, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить інформацію щодо продовження строку дії договору на початку наступного року.
Таким чином, норма частини п’ятої статті 36 Закону щодо продовження строку дії договору про закупівлю, укладеного в попередньому році, застосовується замовником саме у разі необхідності проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, достатньому для забезпечення потреби замовника на час проведення такої процедури закупівлі, який не може перевищувати 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
|