|
|
22.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Підкажить, будь ласка, чи є дискримінацією зазначення у тендерній документації регіону надання послуг дитячих таборів? Якщо, наприклад, замовник бажає оздоровити дітей у одному (двох) регіонах України.
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1064/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6&lang=uk-UA
|
|
|
22.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 ЗУ "Про публічні закупівлі" зазначаються види закупівель. Так як ми є органом державної влади, при здійсненні закупівлі відповідно до частини 3 статті 3 Закону ми укладаємо звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Враховуючи викладене та вимоги законодавства під час оприлюднення річного плану закупівель та вибору виду закупівель ми посилаємось на пункту 5 частини другої статті 4 Закону, а саме: - " договір про закупівлю , укладений без використання електронної системи закупівель для замовників, визначених у пунктах 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, у разі здійснення закупівлі відповідно до частини другої та шостої статті 3 цього Закону" . І ось тут виникають суперечення , тому що частина друга статті 3 цього Закону говорить про спрощені закупівлі , а частина шоста статті 3 цього Закону - про замовників визначених у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону. Поясніть, будь ласка, на що посилатися замовнику в Законі при виборі виду закупівель. Можливо, при викладені пункту 5 частини другої статті 4 ЗУ "Про публічні закупівлі" а саме : договір про закупівлю , укладений без використання електронної системи закупівель для замовників, визначених у пунктах 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, у разі здійснення закупівлі відповідно до частини другої та шостої статті 3 цього Закону" було допущено помилку. Дякую за відповідь .
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Оскільки зареєстрованим проектом Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України (щодо вдосконалення процедури оскарження в процесі здійснення публічних закупівель)” від 20.12.2019 № 2652 передбачено абзац шостий пункту 5 частини другої статті 4 викласти у такій редакції “договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - для замовників, визначених у пунктах 1 - 3 частини першої статті 2 цього Закону, у разі здійснення закупівлі відповідно до частин третьої та сьомої статті 3 цього Закону”, то наявна технічна помилка буде виправлена у разі прийняття змін до Закону.
При цьому наведена у законопроекті норма містить правильний зміст зазначеної у чинному Законі статті, яка наразі потребує коригувань.
|
|
|
22.05.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
На розгляді у АМКУ знаходиться скарга учасника на рішення щодо його відхилення та визнання переможцем іншого учасника. У разі скасування АМКУ рішеннь замовника та задоволення скарги чи можливе притягнення посадових осіб замовника до адмін. відповідальністі якщо таке рішення АМКУ буде виконано?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Тому, з питань притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог цього Закону слід звертатися до вищезазначених органів.
|
|
|
22.05.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Управління освіти Херсонської міської ради звертається до Вас з проханням надати роз'яснення з наступного приводу.
При проведенні відкритих торгів з публікацією англійською мовою на закупівлю послуг з організації харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів та в пришкільних оздоровчих таборах на 2020 рік, згідно з ДК 021:2015 код 55510000-8 – Послуги їдалень, оголошення UA-2019-11-12-000993-b, тендерним комітетом 19.12.2019 було прийнято рішення про допущення учасників до аукціону.
Після аукціону, при прийнятті рішення про визначення переможця, в «Зведених відомостях про рішення органів Комітету про визначення вчинення суб'єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції» на офіційному сайті Антимонопольного комітету України виявлено рішення від 27.12.2019 №71/34-р/к, щодо одного з учасників, якого було допущено до аукціону.
На підставі вищезазначеного рішення Антимонопольного комітету України тендерним комітетом прийнято рішення від 10.02.2020 про відмову в участі у процедурі закупівлі цьому учаснику відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
Просимо надати роз'яснення чи правомірно на вищевказаній підставі було відхилено учасника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 4 частини першої статті 17 Закону було передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
22.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно із частиною першою статті 11 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважена особа визначається або призначається одним із таких способів:
1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;
2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);
3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством.
Прошу надати роз"яснення: у яких випадках повинно здійснюватися визначення уповноваженої особи, а у яких випадках призначення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноважена яку буде покладено обов’язки виконання функційного органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
Отже, замовник визначає уповноважену особу у спосіб, передбачений у частині першій статті 11 Закону.
При цьому незалежно від способів, зазначених у частині першій статті 11 Закону, замовник призначає уповноважену особу, на яку буде покладено відповідні обов’язки та функції, власним розпорядчим рішенням.
|