|
|
01.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
В якому вигляді повинна надаватися секретарю ТК або УО "очікувана вартість предмета закупівлі" на РОБОТИ? Наказом №275 від 18.02.2020р. не наведено конкретеки. Є зведений кошторисний розрахунок, але ж авторський, технічний, експертиза і т.д. не враховуються в очікувану вартість, то в якій саме формі робити її, і хто саме повинен ставити підпис працівник, який відповідає за неї, чи начальник теж? Може є який зразок розрахунку очікуваної вартості?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 затверджено примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (далі – Методика).
При цьому оскільки Методика є примірною та носить рекомендаційний характер, замовники можуть використовувати її положення або на її основі після введення в дію затвердити власні методики.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить інформацію щодо віднесення супровідних послуг до робіт.
Поряд з цим внутрішній процес погодження очікуваної вартості предмета в організації та внутрішні взаємовідносини між керівником, тендерним комітетом або уповноваженою особою не є предметом регулювання Закону.
|
|
|
01.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв’язку з введенням в дію Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні засоби реабілітації, переліків таких засобів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 №321 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №238) (далі – Постанова) управлінням соціального захисту населення здійснюється забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб протезами верхніх та нижніх кінцівок, ортезами шарнірними на нижні кінцівки та кріслами колісними згідно з договорами, укладеними управлінням з підприємством та особою з інвалідністю, дитиною з інвалідністю, іншою особою або їх законними представниками (далі - тристоронній договір) відповідно до п. 23 Постанови.
Відповідно до п. 23 Постанови особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, інша особа або їх законні представники самостійно обирають підприємство, з яким буде укладено тристоронній договір, та повідомляють управління про вибір такого підприємства.
З огляду на викладене вище просимо надати відповідь на питання:
1. Підпадає під дію Закону вищезазначена закупвля?
2. Чи повинне управління у разі здійснення закупівлі технічних та інших засобів реабілітації за тристороннім договором відповідно до п. 23 Постанови без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює 50 тисяч гривень оприлюднювати звіт про укладений договір в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 Закону України «Про публічні закупівля».
3. Проводити спрощену процедуру закупівлі у разя, якщо сума закупівлі перевищує 50,0 тис.грн по кожній окремій особі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 711/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e6cb292-0608-49ad-8da6-e608e507471a&lang=uk-UA
|
|
|
01.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Був укладений договір на капітальний ремонт на 700 000тис. грн. до 19.04.2020 .Звісно було опубліковано просто звіт про укладений договір, так як на той час дозволяли пороги щодо виконання робіт Закону України "Про публічні закупівлі". На сьогодні будуть вноситись коректування до проекту і додактово виділятися ще 100 000 тис грн. Тепер потрібно провести спрощену закупівлю або можно зробити переговорну процедуру з тим самим підрядником який виконував роботи за укладеним договором відповідно ро розяснень Мінекономрозвитку від 25.11.2016 №3302-01/38216-06.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06, розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель".
При цьому частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель.
|
|
|
01.06.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
КП «Павлоградводоканал» здійснює придбання електроенергії відповідно до договору укладеного за процедурою «європейських» торгів. Відповідно до умов договору ціна на електроенергію може змінюватись, якщо за 20 днів нас повідомлено про це.
На сьогоднішній день склалась така ситуація, що ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» щодня значно коливається як в сторону збільшення так і в сторону зменшення. Звичайно ж постачальник електроенергії лобіює свої інтереси та надсилає експертні висновки, як підтвердження необхідності збільшення ціни, за дні постійного збільшення ціни (наприклад за перші п’ять днів поточного місяця) та посилаючись на свої ризики пропонує збільшити ціну вже з початку поточного місяця. Однак, якщо брати до уваги середню ціну по факту за повний місяць, то вона майже на рівні попереднього і тому немає необхідності збільшувати ціну договору. Але Постачальник наполягає на підписанні додаткової угоди за даними експертного висновку або в іншому випадку повідомляє, що буде ініціювати процедуру розірвання договору.
Наприклад: Середньозважена ціна на РДН за квітень 2020р. (в цілому) 1243,87грн, за 5 днів травня вона склала 1365,10грн., зростання 9,75%. Лист про збільшення ціни з 1 травня надіслано на нашу адресу 25.05.2020р. Станом на 25.05.2020р. середньозважена ціна майже на рівні квітневої і з 23.05 вона стрімко падає.
Враховуючи те, що підприємство у разі розірвання договору буде змушене проводити нову процедуру закупівлі тривалістю 3 місяці, та повинно буде укласти договір з постачальником «останньої надії» ціна на електроенергію у якого в 2,6 рази більша за чинну зумовлену діючим договором, що призведе до значного збільшення витрат підприємства
Відтак просимо надати роз’яснення:
- чи може підприємство підписувати додаткову угоду на збільшення ціни визначеної в експертному висновку навіть якщо на дату отримання цього висновку, в тому числі через 20 днів після отримання такої пропозиції, ціна на електроенергію на ринку впала але в подальшому може зрости;
- чи можна не враховувати умови договору в частині витримки 20 днів з дати повідомлення про намір підписання додаткової угоди;
-чи можна укладати додаткову угоду посеред місяця зі вступом в дію з 1 числа місяця в якому укладено додаткову угоду;
- у разі розірвання договору, на період проведення нової процедури закупівель, чи можна укласти тимчасовий договір з наступним постачальником, який приймав участь у попередніх торгах?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання зміни ціни у договорах постачання електричної енергії розглянуто в листі від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 “Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=33869-06
|
|
|
01.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підскажіть будь ласка, відповідно частини 6 статі 3 Цей Закон НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону (Наше підприємство підпадає під цю категорію), здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі:...…..5) товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах; Тож для закупівлі проектних робіт, проведення експертизи, здійснення авторського та технічного наглядів необхідно проводити *без застосування процедур закупівлі? Адже вартість робіт і послуг, на них затверджуються відповідно до повноважень Міністерством розвитку громад та територій України або визначаються в порядку, встановленому зазначеним органами (Тобто відповідно ДСТУ)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах, то такі закупівлі замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом, на підставі пункту 5 частини шостої статті 3 Закону.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у пункті 5 частини шостої статті 3 Закону у конкретних випадках.
|