|
02.09.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Стаття 26. Порядок подання тендерних пропозицій/пропозицій
9. Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Стаття 29. Розгляд та оцінка тендерних пропозицій/пропозицій
16. Якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах:
1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону;
2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити таку інформацію:
1) перелік виявлених невідповідностей;
2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності;
3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей.
Просимо роз’яснити:
1.Чи може Учасник завантажити документи, які не містяться у переліку документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей, який міститься у Повідомленні Замовника про усунення невідповідностей?
2.Чи може Учасник замінити наданий при подачі пропозиції документ (довідку, договір або накладну), яка повністю змінить зміст наданої ним раніше інформації та не буде відповідати переліку виявлених невідповідностей, що міститься у Повідомленні з вимогою про усунення невідповідностей?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини шістнадцятої статті 29 Закону якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей (далі – повідомлення) повинно містити таку інформацію:
1) перелік виявлених невідповідностей;
2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності;
3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей.
Згідно з частиною девятою статті 26 Закону учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Отже, виходячи зі змісту норм Закону, оскільки повідомлення містить конкретний перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей, учасник завантажує через електронну систему закупівель документи, які передбачені у повідомленні.
|
|
02.09.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Виникла наступна ситуація. Замовником було проведено відкриті торги по закупівлі товару для харчоблоку в опорний навчальний заклад, на даний час закупівля знаходиться в стадії підписання договору, але період оскарження ще не минув. Перелік товару який оприлюднений в тендері визначався відповідно до загального переліку товарів яке надало Міністерство освіти і науки України https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/shkilne-harchuvannya/obladnannya-dlya-harchoblokiv відповідно до цього списку уповноважена особа оголошував закупівлю в серпні 2020року. Але в лютому 2020 році відділ освіти подав інший список переліку товарів для харчоблоку який затверджувався на рівні області, а далі надсилався в міністерство в Київ.
Виникла ситуація, чи буде порушенням від Замовника який закупив товар по загальному переліку що надавало МОН України, а не по списку товарів яке затверджувалось на рівні області та Києва. Чи буде це нецільове використання коштів для перевірок ДАСУ, тому що списки товарів відрізняються частково (тобто перелік товарів, що в загальному переліку товару від МОН так і в переліку, що затверджувався від відділу освіти є частково однаковим)?
Наприклад: в загальному переліку товару та в індивідуальному є товар Пароконвектоматна піч, а от холодильника в індивідуальному переліку товарів немає.
Що робити Замовнику? Чи скасовувати закупівлю по якій причині? Чи можна укладати договір з загальним спископереліку товарів і чи це не буде не цільове використання коштів для перевірок ДАСУ? Чи можливий варіант зменшення суми договору перелік яких не увійшов до затвердженого списку товарів і чи не буде це порушенням?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Перелік випадків зміни істотних умов договору про закупівлю визначений частиною п’ятою статті 41 Закону
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Крім того, відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України (далі – МОН), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630, МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Поряд з цим, з питання порушеного у запиті, пропонуємо звернутися до МОН.
|
|
02.09.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може вважатися технічною помилкою учасника, надання їм листа про забовязання поставити талони на паливо номіналом 10 л. в кількості 50% коли цей лист частково не читаємий бо текст на 50% перекрит зразками талонів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 2018/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0588eda2-8315-4015-a6f0-0abef67c1dc9&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
02.09.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
В ДП «НАЕК «Енергоатом» (далі – Компанія) формування річного плану закупівель здійснюється по заявкам відокремлених підрозділів (далі – ВП) за кодами класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник». За окремими кодами така вартість (узагальнена) в річному плані закупівлі перевищує межі, визначені ч.3 ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі».
ВП Компанії, відповідно до установчих документів, не мають статусу окремих юридичних осіб і здійснюють закупівлі на підставі довіреностей від імені Компанії.
Чи можливо, після коригування річного плану закупівель, протягом року здійснювати окремі закупівлі за процедурою відкритих торгів за одним і тим же кодом класифікатора вартість яких, поокремо, дорівнює або перевищує межі, встановлені абзацом 2 частини 1 статті 3 Закону і не перевищують межі, визначені в ч.3 ст.10. без публікації англійською мовою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458, розміщено лист від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель”, який містить інформацію стосовно закупівель відокремленими підрозділами. Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.
Крім цього, пропонуємо ознайомитися з відповіддю, що міститься у запиті № 605/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=92593d8c-44e1-4e85-bab2-f58b7079af8f&lang=uk-UA
|
|
28.08.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Проводилась процедура закупівлі відкритих торгів. Переможець торгів має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), але згідно ст.17 Закону України, такий учасник повинен здійснити заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості. Учасник надав листи в податкову, має копії цих листів з вхідними номерами, що податкова їх зареєструвала, але не отримав відповідь, щодо реструктуризації боргу. Чи можна вважати, що на підставі цих листів учасник здійснив заходи, щодо щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.
Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Отже, відповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, зокрема підставам, встановленим у статті 17 Закону визначається замовником самостійно.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 розміщено лист від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”.
При цьому питання розстрочення і відстрочення заборгованості регулюється Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 “Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків”.
Так, згідно з Положенням про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику та відповідно до покладених на неї завдань, зокрема приймає рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань та/або податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки, повідомляє Мінфіну про прийняті рішення та здійснює їх погодження з Мінфіном у випадках та порядку, визначених законодавством.
Тому з питання роз"яснення процесу розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) пропонуємо звернутися до Державної податкової служби України.
|