|
08.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Підскажіть, будь-ласка,після набрання чинності нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі" на майданчиках неможливо відмінити відкриті торги відразу (без наявної скарги до органу оскарження), а лише по завершенню періоду оскаржень. На наше звернення до ДП «Прозоро» нам повідомили, що Інформаційно-телекомунікаційна система «Ргоzorro» розроблена та функціонує відповідно до Технічного завдання (далі - ТЗ), погодженого Міністерством розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України (далі – Уповноваженим органом), та відповідає вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (зі змінами). На підставі яких положень Закону замовник немає права відмінити відкриті торги в період оскаржень, адже відповідно до частини 17 статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі" "Після подання суб’єктом оскарження скарги до органу оскарження електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює рішення замовника про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, договір про закупівлю і звіт про результати проведення закупівлі"? Дякуємо за відповідь
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.
При цьому частиною восьмою статті 18 Закону визначено період подання скарги в залежності від підстав її подання.
У свою чергу, підстави залишення скарги без розгляду визначені частиною дванадцятою статті 18 Закону.
Так, зокрема відповідно до пункту 4 частини дванадцятої статті 18 Закону орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі якщо до дня подання скарги замовником прийнято рішення про відміну тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, крім випадку оскарження будь-якого з цих рішень.
Крім того, частиною тринадцятою статті 18 Закону визначено перелік підстав прийняття органом оскарження рішення про припинення розгляду.
Таким чином, перелік підстав залишення скарги без розгляду/припинення розгляду скарги органом оскарження визначений частинами дванадцятою та тринадцятою статті 18 Закону та є вичерпним.
Разом з тим Закон не містить норм щодо залишення скарги без розгляду/припинення розгляду скарги органом оскарження у разі прийняття замовником рішення про відміну тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі після дня подання скарги.
Отже, з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника замовник не може прийняти рішення про відміну тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі в період оскарження процедури закупівлі, визначений частиною восьмою статті 18 Закону.
|
|
07.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Закупівля ліків (відкриті торги), яка була розпочата до 19 квітня 2020 року та завершена 04 травня 2020 року за кодом 33600000-6 Фармацевтична продукція ЛОТ 2 на суму 29000,00 грн. невідбулась по причині відсутності достатньої кількості учасників. Як проводити закупівлю за Новим Законом, якщо загальна закупівля ліків з початку року перевищує ПОРОГИ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України “Про публічні закупівлі” у редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 (далі − Закон).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Поряд з цим сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону.
Таким чином, в залежності від предмета закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання з дотриманням вартісних меж, визначених пунктом 28 частини першої статті 1, пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 та частиною третьою статті 3 Закону.
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
Водночас частиною першою статті 4 нової редакції Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.
Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
Отже, у разі якщо за лотом торги відмінено або визнано такими, що не відбулися, та у разі здійснення нової закупівлі така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом договору.
|
|
07.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно абзацу 3 ст. 10 Закону оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов'язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну - для товарів і послуг - 133 тисячам євро, для робіт - 5150 тисячам євро.
Новелою Закону є норма абз. 2 ч.10 ст. 3, згідно з якою Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення застосування положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Чи означає це, що якщо у замовника за одним кодом заплановано 10 процедур (наприклад, такі, що неможливо об’єднати в одну закупівлю) сумарно за кодом загальна очікувана вартість закупівель сумма перевищує 133 тис. євро, то кожну з цих закупівель (незалежно від очікуванової вартості, навіть на 40 тис. грн) необхідно проводити як «відкриті торги з публікацією на англійській мові»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель визначаються статтею 4 Закону.
Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі – річний план).
Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Отже, оскільки складання річного плану та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель та передує їх проведенню, замовник в залежності від наявної потреби може періодично вносити зміни в річний план.
При цьому Закон не містить обмежень щодо проведення кількох закупівель з однаковим предметом закупівлі протягом року. Водночас плануючи такі закупівлі замовник має дотримуватись положень частини 10 статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
|
|
07.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Чи потрібно проводити відкриті торги з публікацією англійською мовою, якщо сума окремого товару/роботи/послуги, на яку наразі оголошуються торги, не перевищує межі, встановлені у частині третій статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі", але загальна вартість усіх предметів закупівлі за відповідним кодом ДК 021:2015 перевищує вищевказані межі. Слід зазначити, що мова йде про закупівлі для потреб крупної енергогенеруючої компанії, кількість закупівель приблизно 2500 на рік, практично усі закупівлі проводяться шляхом відкритих торгів (рідко переговорної процедури) та спрощених закупівель. У випадках, коли варстість окремого предмета закупівлі перевищує вищевказані межі, проводяться відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель визначаються статтею 4 Закону.
Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі – річний план).
Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Отже, оскільки складання річного плану та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель та передує їх проведенню, замовник в залежності від наявної потреби може періодично вносити зміни в річний план.
При цьому Закон не містить обмежень щодо проведення кількох закупівель з однаковим предметом закупівлі протягом року. Водночас плануючи такі закупівлі замовник має дотримуватись положень частини 10 статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
|
|
07.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Вітаємо! Великі замовники, з розгалуженою мережею філій, часто зіштовхуються з питанням, чи можливо проведення окремими філіями Замовника процедур закупівель окремого предмету закупівлі на суму до 133 тис. євро ("українські" відкриті торги), хоча сумарно по всім філіям за рік цей обсяг по коду може бути перевищено, чи потрібно кожну окрему процедуру закупівлі проводити як відкриті торги з публікацією англійською мовою, що значно ускладнює дрібні закупівлі філій?
Просимо надати консультацію з цього питання враховуючи, що наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 затверджено форми документів у сфері публічних закупівель, в яких зазначається, зокрема найменування юридичної особи. Тому, у разі якщо закупівля здійснюється відокремленим підрозділом юридичної особи, у формах документів у сфері публічних закупівель вказується найменування юридичної особи із зазначенням такого відокремленого підрозділу або найменування відокремленого підрозділу із зазначенням такої юридичної особи.
Таким чином, у відповідності до вказаного наказу, інформація про замовника, зокрема найменування замовника, код згідно з ЄДРПОУ замовника, заповнюється електронною системою закупівель автоматично, тобто на підставі інформації, внесеної при реєстрації. Відповідно, така закупівля здійснюється відповідно до складеного та затвердженого тендерним комітетом або уповноваженою особою (особами) відокремленого підрозділу юридичної особи річного плану закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. При цьому відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458, розміщено лист від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель”, який містить інформацію стосовно закупівель відокремленими підрозділами.
Таким чином, філії (відокремлені підрозділи) та головна організація, що утворила їх, плануючи проведення закупівель повинні дотримуватись вимоги частини десятої статті 3 Закону.
|