|
|
06.06.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Частиною 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» визначені випадки, у яких даний закон дозволяє вносити зміни у договір про закупівлю.
За змістом даного припису закону дані випадки не є взаємовиключними.
Разом з цим, у роз’ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, викладеному у листі № 3302-06/34307-06 від 27.10.2016 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» мовиться:
«Тому, звертаємо увагу, що одночасне застосування зазначених випадків не є можливим, оскільки одночасне внесення таких змін призведе до зміни істотних умов договору про закупівлю у непередбачених законом випадках».
За даною позицією міністерства сторони договору про закупівлю, за наявності декількох випадків, які дозволяють змінити умови договору про закупівлю, повинні укласти не одну додаткову угоду, а декілька одночасних додаткових угод – в залежності від кількості випадків, що настали.
Також, дещо неоднозначним залишається твердження міністерства про те, що застосування декількох випадків за ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» призводить до внесення змін у договір не у випадках, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі».
У зв’язку з викладеним, прошу надати роз’яснення даної позиції міністерства:
1. Яким чином одночасне застосування сторонами договору про закупівлю зазначених у ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» декількох випадків внесення змін призводить до зміни умов договору у непередбачених законом випадках?
2. Які конкретні статті Закону України «Про публічні закупівлі», Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України (норми-приписи, норми-заборони) порушать сторони договору про закупівлю, якщо за декількома випадками за ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» буде складена одна, а не декілька додаткових угод?
3. Ознаки якого адміністративного або кримінального правопорушення наявні у діях посадових осіб сторін договору про закупівлю, якщо ними підписана одна додаткова угода про внесення змін у договір про закупівлю за декількома документально підтвердженими випадками, встановленими ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а не декілька одночасних додаткових угод про внесення цих же змін, але за кожним з випадків окремо?
Прошу надати правову позицію міністерства з даних питань.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 36 Закону.
При цьому випадки, наведені у пунктах 1-7 частини четвертої статті 36 Закону не передбачають можливості щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі.
Поряд з цим, випадки, зазначені у пунктах 3-5 частини четвертої статті 36 Закону не передбачають можливості щодо збільшення суми договору про закупівлю та зміни обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю.
Натомість пункти 1, 2 частини четвертої статті 36 Закону передбачають випадки щодо зменшення обсягів закупівлі без збільшення суми договору про закупівлю після його підписання до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі.
Разом з тим, збільшення суми договору про закупівлю після його підписання можливе у випадках, передбачених пунктами 6, 7 частини четвертої статті 36 Закону без зміни обсягу закупівлі.
З огляду на викладене, одночасне застосування пунктів 1-8 частини четвертої статті 36 Закону може призводити до зміни істотних умов договору про закупівлю у непередбачених Законом випадках.
|
|
|
04.06.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Лист у МЕРТ
Замовником укладено договір про закупівлю будівельних робіт. Ціна договору є твердою.
Договором передбачено, що "ціна може бути уточнена в разі зміни законодавства з питань, обов’язкове застосування положень якого призводить до зміни вартості робіт".
Пунктом 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
За час дії договору, виконання якого триває, зросла законодавчо визначена мінімальна заробітна плата, що потягло збільшення витрат виконавця робіт.
Питання:
1. Чи відноситься мінімальна заробітна плата до «регульованих цін (тарифів) і нормативів»?
2. Чи можна розцінювати фразу в договорі: «в разі зміни законодавства з питань, обов’язкове застосування положень якого призводить до зміни вартості робіт» – як «встановлення в договорі порядку зміни ціни», що передбачено п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону?
3. Чи зобов'язаний замовник за наявності умов, передбачених ч.ч. 4, 6 ст. 36 зазначеного Закону, укласти угоду про збільшення ціни договору? Чи це його саме право, а не обов'язок?
4. Яким чином замовник може відреагувати на вимогу підрядника підняти ціну договору за вищевказаних обставин?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель в листах за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, (лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”) та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 (лист від 30.12.2017 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|
|
|
30.05.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Прошу надати роз'яснення стосовно того, чи є правомірним застосування підприємством частини 5 статті 36 Закону України "Про здійснення публічних закупівель" при зміні істотних умов договору, а саме при продовженні наприкінці року дії договору на строк достатній для проведення процедури в наступному році в обсязі. що не перевищує 20% суми визначеної договором без проведення процедури закупівлі аналогічних товарів, робіт та послуг на початку наступного року, так само як і у подальших періодах цього року. При цьому підприємством навіть не планується здійснювати закупівлю цих товарів робіт та послуг, оскільки в наступному році вони не передбачаються в Плані закупівель. Наприклад, в 2017 році підприємством після застосування процедур відкритих торгів було укладено договір на поставку (купівлю) товару (акумулятори), строк дії якого до 31.12.2017. У подальшому станом на 31.12.2017 поставка товару не виконана. Підприємство 31.12.2017 продовжує строк дії укладеного договору з застосуванням ч. 5 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", однак не здійснює а початку 2018 процедуру закупівлі цього товару (акумуляторів), та навіть не вносить цю закупівлю до Плану закупівель. Чи є це правомірним?
Прошу надати роз'яснення з приводу вищезазначеного питання в якомога коротші строки зважаючи на систематичність таких дій, з метою попередження порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307-06, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить інформацію щодо продовження строку дії договору на початку наступного року.
Таким чином, норма частини п’ятої статті 36 Закону щодо продовження строку дії договору про закупівлю, укладеного в попередньому році, застосовується замовником саме у разі необхідності проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, достатньому для забезпечення потреби замовника на час проведення такої процедури закупівлі, який не може перевищувати 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
|
|
|
27.05.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У відкритих торгах в 2018 році отримало перемогу ТОВ "ПромСітіБуд".За даний час виконано визначений обсяг робіт.
16.05 2019 року на ім'я директора бібліотеки надійшов лист з повідомленням, що ТОВ "ПромСітіБуд"змінило назву на ТОВ "Строй Сіті Сервіс".Також змінився директор і поточний рахунок .Виписка з Єдиного державного реєстру та довідка про відкриття рахунку додається.
Запитання:чи треба проводити нові торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору.
Поряд з цим, частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 90 ЦК України, статті 9 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство з обмеженою відповідальністю повинно мати своє найменування, яке має містити інформацію про його організаційно-правову форму та назву.
Відповідно до частини першої статті 56 ГК України, статей 47-52 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" суб’єкт господарювання (зокрема, товарситво з обмеженою відповідальністю) може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючого товариства з обмеженою відповідальністю з додержанням вимог законодавства.
Довідково інформуємо, що відповідно до пункту 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи.
Водночас порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
При цьому у разі розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі, замовник керується вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону, оскільки такий предмет закупівлі вважатиметься новим предметом договору.
|
|
|
24.05.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! За результатами проведеної процедури відкритих торгів укладено договір з Постачальником на постачання природного газу код за ДК 021:2015 09120000-6 Газове паливо. Загальна вартість укладеного договору розрахована виходячи із заявлених обсягів газу (тис.м.куб) та тарифу за 1 тис.м.куб. У зв'язку з набранням чинності з 01.05.2019 змін до до деяких постанов НКРЕКП (Постанова НКРЕКП №580 від 22.04.2019) Постачальник, посилаючись на п.7 частини 4 Закону «Про публічні закупівлі», наполягає на внесенні змін до укладеного договору, а саме - включення до договору постачання природного газу плати за "потужність" (що по суті є послугою з транспортування магістральними газопроводами). Чи не є порушенням Закону «Про публічні закупівлі» внесення у договір таких змін? Адже предметом укладеного договору є товар – природний газ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Так, згідно статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.
Частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Разом з тим статтею 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених у цій статті Закону. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.
У свою чергу, відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, яка відповідно до покладених на неї завдань здійснює державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність, зокрема на ринках природного газу.
Тому пропонуємо звернутись до вищезазначеного органу.
|