|
20.10.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
чи потрібно проводити процедуру закупівлі для послуг Національного депозитарію з обслуговування випуску цінних паперів акціонерного товариства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) –придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
При цьому перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині п`ятій статті 3 Закону та є вичерпним.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено саме придбання товарів, робіт і послуг та за результатами закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.
|
|
18.10.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Відповідно до частини 4 статті 13 Бюджетного кодексу України благодійні внески входять до складу власних надходжень бюджетних установ, які отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету. При здійсненні закупівель комунальним підприємством, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі", чи вважається закупівля на додаткові кошти, а саме благодійні внески, новим предметом закупівлі у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"? При плануванні закупівель на рік, наявність надходжень благодійних внесків неможливо передбачити.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Разом з тим відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
При цьому виходячи зі змісту частини четвертої статті 13 Бюджетного кодексу України благодійні внески, гранти та дарунки входять до складу власних надходжень бюджетних установ, які отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.
Отже, у разі якщо замовник у розумінні Закону здійснює придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 3 Закону, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів.
При цьому у разі надходження додаткових коштів, які замовник об"єктивно не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі та необхідності здійснення нової закупівлі, така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом договору.
Водночас на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06, розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”.
|
|
18.10.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Згідно з частиною другою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема, копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
1. Що є документами дозвільного характеру на провадження певного виду господарської діяльності в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи вимагається статтею 41 Закону надання документа дозвільного характеру відповідно до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» та Постанови КМУ№1107 від 26.10.2011 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини другої статті 41 Закону переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому будь-які вимоги встановлюються замовниками самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
08.10.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
12.08.2021 відбувлися тендерні торги за номером UA-2021-08-02-001457-a на замовлення ДП "АНТОНОВ" /Предмет закупівлі: Токопровідне покриття Bonderite M-CR 600 виробництва фірми Henkel/ Митниця м. Київа вимагає довідку від міністерства економіки про те, що даний продукт не руйнує озоновий шар.
Мені може хтось допомогти ?
З повагою,
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки (http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian) для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки в компетенції якого знаходиться Ваше питання.
|
|
06.10.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», з метою забезпечення безперебійного надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій мешканцям Святошинського району міста Києва, щорічно здійснює закупівлі послуг операційно-диспетчерського обслуговування об’єднаних диспетчерських систем.
За результатами здійснення процедури закупівлі відповідних послуг на поточний рік (номер оголошення про проведення закупівлі UA-2020-12-24-002188-b), з очікуваною місячною вартістю 433046,40 грн. з ПДВ, Підприємством укладено договір з учасником, який запропонував в рази нижчу від середньоринкових ціну та наразі надає послуги за ціною 28869,76 грн. з ПДВ на місяць.
При підготовці закупівлі зазначених послуг на 2022 рік, враховуючи їх специфіку та, як наслідок, обмежену конкуренцію на відповідному ринку, у Підприємства виникає дилема вибору методу з примірної методики визначення очікуваної вартості закупівлі, затвердженої Наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275. Оскільки, як метод порівняння ринкових цін, так і метод розрахунку очікуваної вартості на підставі закупівельних цін минулих років мають низку недоліків, які можуть сприяти як неуспішності проведення закупівлі через надто занижену оголошену вартість, так і неефективності використання коштів в разі ненавмисного завищення ціни.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати рекомендацію щодо обрання методу визначення очікуваної вартості закупівлі, який найдоцільніше буде використати під час підготовки відповідної закупівлі послуг на 2022 рік, з метою успішності її проведення та уникнення ризиків неефективного використання коштів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону і може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості. Ця методика має рекомендаційний характер.
Водночас методи визначення очікуваної вартості предмета закупівлі не є вичерпними, тому вибір методу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно.
|