|
|
10.07.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 ЗУ «Про публічні закупівлі» у річному плані повинна міститись така інформація: розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета закупівлі.
Відповідно до Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, що затверджена наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275, очікувана вартість – розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків та зборів.
Питання: чи потрібно в річному плані зазначати інформацію про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків та зборів? Якщо потрібно, то де це зазначати оскільки в ЕСЗ це не реалізовано?
Завчасно вдячна за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 затверджено примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, яка містить визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.
Крім того, з довідковою інформацією щодо реалізації в електронній системі закупівель функціоналу щодо внесення замовником інформації про наявність/відсутність ПДВ в річному плані можна ознайомитись за посиланням https://www.prozorro.gov.ua/news/novij-funkcional-prozorro-elektronne-pole-pdv-v-dogovori
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
10.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Відповідно п. 5 розділу ІІ Наказу МЕРІТУ № 454 від 17.03.16 р., «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» «Якщо під час здійснення замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов'язаної (пов'язаних) з поставкою товарів (зокрема послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі в такому разі є товари за умови, що вартість такої послуги (таких послуг) не перевищує вартості самих товарів». Дію даного наказу скасовано. В редакції нового наказу № 708 від 15.04.20 р. ця норма чомусь відсутня. І як тепер закуповувати сукупні послуги? Чи укладати різні договори? І що робити з закупівлями товарів, опублікованих після 09.06 і до сьогодні, до вартості яких включені супутні послуги? Чи потрібно скасовувати закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 34 частини першої статті 1 Закону, до товарів також можуть належать послуги, пов'язані з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Отже, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.
|
|
|
10.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
По даній процедурі закупівлі UA-2020-05-22-002607-b ФОП Івченко Є. С. було дискваліфіковано, протягом визначеного терміну ФОП Івченко Є. С. подав Скаргу до Антимонопольного комітету України, яким було прийнято рішення прийняти до розгяду Скаргу та призупинити процедуру закупівлі.
Але в той же день, як було подано Скаргу оголосив по даному об'єкту закупівлю UA-2020-06-26-003068-a.
Прошу роз'яснити чи правомірні дії Замовника та що робити нам чекати на рішення антимонопольного чи приймати участь в тендері?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок оскарження визначений статтею 18 Закону.
Відповідно до частини сімнадцятої статті 18 Закону після подання суб'єктом оскарження скарги до органу оскарження електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює рішення замовника про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, договір про закупівлю і звіт про результати проведення закупівлі.
Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі.
Відповідальність за порушення вимог цього Закону визначена статтею 44 Закону.
Так, відповідно до частини другої статті 44 Закону за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно зі статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб'єктів оскарження, подання яких передбачено законом, - тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
|
|
|
10.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
27.06.2020 року набрав чинності Порядок та умови надання у 2020 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 515 від 01.06.2020 року.
Одним з напрямів використання субвенції є придбання житла у прийнятих в експлуатацію житлових будинках для дитячих будинків сімейного типу, соціального житла, житла для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, у тому числі дітей з інвалідністю, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Пунктом 55 Порядку передбачено, що закупівля товарів, робіт і послуг проводиться в установленому законом порядку.
У зв’язку з вищевикладеним просимо повідомити, чи необхідно проводити процедуру закупівлі та чи застосовуються положення Закону України «Про публічні закупівлі», у разі, якщо гранична вартість для придбання житлового будинку для дитячих будинків сімейного типу орієнтовно складає 3219768,0 грн., або для придбання соціального житла – 700000,0 грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1028/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=79c793a9-0f48-47df-8d39-3befeb282571&lang=uk-UA
|
|
|
10.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наша установа належить до замовників, в інтересах яких проведення тендерів та закупівель товарів згідно з додатком 4 до Розпорядження Кабінету Міністрів «Про визначення державної установи «Професійні закупівлі» централізованою закупівельною організацією» від 25.09.2019 № 846-р за рахунок коштів державного бюджету за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію є обов'язковим з 01.09.2020.
Враховуючи зазначене, просимо повідомити чи буде відповідати нормам законодавства укладання установою після 01.09.2020 договору на придбання товару за кодом CPV, що міститься у додатку 4 до Розпорядження № 846-р, за результатами проведення процедури закупівлі, спрощеної закупівлі або допорогової закупівлі, що була розпочата до 01.09.2020.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту пункту 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р “Про визначення державної установи "Професійні закупівлі" централізованою закупівельною організацією” (із змінами) (далі - Розпорядження) згідно з додатком 2 централізована закупівельна організація проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів згідно з додатком 4 за рахунок коштів державного бюджету з 1 вересня 2020 року.
Отже, з 1 вересня 2020 року закупівля товарів, визначених у додатку 4 Розпорядження для замовників, визначених у додатку 2 Розпорядження здійснюється централізованою закупівельною організацією.
|