Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Відповідно до п.7 ч.5 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку, визначеному статтями 58 і 59 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність". На підприємстві виникла необхідність закупити канц. товари для забезпечення провадження наукової діяльності за науково-дослідною темою, що була обрана МОН на конкурсній основі та фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Чи потрібно застосовувати Закон при закупівлі матеріально-технічної бази, що буде використовуватися для забезпечення провадження наукової і науково-технічної діяльності, що фінансуються на конкурсній основі за рахунок відповідних коштів державного бюджету?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, визначений частиною п'ятою статті 3 Закону.

Так, зокрема відповідно до пункту 7 частини п'ятої статті 3 Закону дія Закону не поширюється на закупівлю у разі якщо предметом закупівлі є послуги з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку, визначеному статтями 58 і 59 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у частині п'ятій статті 3 Закону у конкретних випадках.

15.07.2020

Запитання Тема: Виконання договору

Розширений перегляд

4103 / 4121

Просимо Вас надати роз’яснення щодо використання бюджетних коштів. У травні 2020 року до ТОВ «Вінстратегія-Будтехекспертиза» звернулося Комунальне некомерційне підприємство «Вінницький обласний клінічний шкірно-венерологічний центр Вінницької обласної ради» щодо проведення експертизи робочого проєкту «Капітальний ремонт ганків з улаштуванням пандусів будівлі Вінницького обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру (літ. А) по вул. Магістратська, 21 в м. Вінниця», виконаного Приватним підприємством «ТриТетПроект». В ході проведення експертизи виявилось, що вартість проєктних робіт значно завищено. В наданій кошторисній документації зазначена вартість проєктних робіт – 37 тис. 706 грн., без урахування ПДВ. Вартість будівельних робіт за підсумком глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва складає 206 тис. 944 грн., загальна вартість будівництва (з урахуванням всіх витрат) – 331 тис. 799 грн. Відповідно до табл. А1 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 вартість проєктних робіт мала б складати не більше 15 тис. 521 грн. Виконавець проєкту відмовляється надавати розрахунок вартості проєктних робіт, обумовлюючи це тим, що саме таку вартість вони виграли, приймаючи участь у PROZORRO. Відповідно до п.п.5.1 та п.п.5.2 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 кошторисна вартість проєктних робіт для будівництва об'єктів визначається шляхом застосування усереднених відсоткових показників вартості проєктних робіт до розрахункової бази. По об'єктах невиробничого призначення розрахунковою базою, до якої застосовують усереднені відсоткові показники вартості проектних робіт, є вартість будівельних робіт за підсумком глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, приведена у поточний рівень цін на момент складання розрахунку. В коментарі до Зміни №2, абзац 5 є роз’яснення «При цьому вартість проектних робіт в подальшому уточнюється виходячи з вартості будівництва, підтвердженої експертним звітом, а договірна ціна встановлюється динамічною». Як бути у такому випадку експертній організації (чи може експерт «закрити очі» на явне порушення вимог ДСТУ Б Д.1.1-7:2013)? Які документи вимагати від замовника та проєктувальника для підтвердження завідомо завищеної вартості проєктних робіт? Чи необхідно привести вартість у відповідність до вимог ДСТУ та внести зміни в договір між замовником та проєктувальником про зміну вартості проєктних робіт?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з пунктом 9 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011
№ 560, Мінрегіон здійснює нормативно-методичне забезпечення проведення експертизи та визначає нормативи обчислення її вартості.

Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014
№ 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.

Тому, з питання проходження експертизи проекту пропонуємо додатково звернутись до указаного органу виконавчої влади.

Поряд з цим, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником допорогової закупівлі, не є предметом регулювання Закону. При цьому договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.

15.07.2020

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

4045 / 3937

Доброго дня! Замовник проведено торги на очікувану вартість 10 млн. грн. Тендерною документацією вимагалось забезпечення виконання договору у вигляді банківської гарантії в сумі 300 тис. грн., хоч при затверджені тендерної документації членами тендерного комітету було вирішено вимагати банківську гарантію в сумі 3 відсотка ,але сталася помилка секретаря тендерного комітету та в тендерній документації приписано 300 тис. грн. Відмінити торги замовник немає можливості, оскільки не можна допустити зрив ремонтної компанії при підготовці до опалювального сезону. Чи може учасник надати банківську гарантію у розмірі три відсотки від вартості договору для не порушеня законодавства та відповідно рішеня, яке було ухвалено тендерним комітетом?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.

Так, відповідно до пункту 16 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зокрема зазначаються відомості про розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати).

У свою чергу, частиною третьою статті 27 Закону визначено, що розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору про закупівлю.

Отже, у разі встановлення замовником вимоги щодо надання забезпечення виконання договору про закупівлю, замовник зазначає в тендерній документації вимоги щодо розміру такого забезпечення з врахуванням вимог Закону.

Разом з тим, статтею 32 Закону визначено перелік підстав для відміни тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся.

Так, відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.

15.07.2020

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

3554 / 3492

За результатами проведеної процедури відкритих тогрів (за новим Законом) було укладено договір на закупівою ліків. Відповідно до умов договору ціна за одиницю та загальна ціна за Товар визначаються у Специфікації на Товар (Додаток № 1 до договору), а також у видаткових документах, що надаються Постачальником Замовнику (видаткових накладних. Поставка здійснюється партіями, в залежності від потреби Замовника. Постачальник зменшив ціну на деякі позиції товару та надіслав додаткову угоду, в якій вказано зменшині ціни на конкретну партію товару ( з перечислених позицій) в межах виконання Договору без зменшення ціни Договору. Решту з перечислених позицій Постачальник планує поставляти по цінах, за результатами торгів, та які вказано в Специфікації Договору. Запитання: Чи потрібно зменшувати суму Договору на різницю зменшення ціни та чи відповідає п.5 ч.5 ст.41 Закону зменшення ціни в розрізі окремої партії товару (з перечислених позицій в додатковій угоді) визначеною Договором без зменшення ціни іншої партії даних Товарів? Казначейство відмовляється реєструвати таку додатукову угоду та вимагає здійснити зменшення ціни на всі інші партії даних Товарів, не зважаючи, що нами було надано лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06"Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", та відповідь на запит 702/2019 Департамента регулювання публічних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, кажучи, що це роз’яснення стосується минулого Закону і не розповсюджується на дію нового Закону.

Відповідь

15.07.2020

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

2913 / 2920

1. Чи є фраза в оголошенні у розділі технічних, якісних та інших характеристик: "Товар, представлений постачальником повинен відповідати вітчизняним стандартам якості..." із посиланням на ТУ У порущенням вимоги недискримінації учасників згідно ст.5 ЗУ "Про державні закупівлі? Як правильно зробити посилання для додержання вмістівних умов ТУ (закупка м`ясопродуктів)? 2. Для дітей вирішили закупити кольорові макаронні вироби із овочевими барвниками. Учасники вважають, що це теж дискримінація, хоча посилання щодо якості тільки на ДСТУ та, як відомо, такі макаронні вироби представлени на ринку ланкою різних виробників. Як компетентно відповісти на запитання учасників?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2