|
|
26.10.2023
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Чи необхідно уповноваженій особі оприлюднювати обгрунтування підстави здіснення замовником закупівлі на суму 2000 грн. згідно абзацу 5 пункту 9 Особливостей, якщо в поточному році вже здіснено закупівель по одноіменному коду ДК на суму 80 тис.грн. ?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
25.10.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до тендерної документації Замовник вимагає зокрема "надання учасниками забезпечення тендерної пропозиції у формі безвідкличної та безумовної банківської гарантії у вигляді електронного документа, скріпленого КЕП (кваліфікованим електронним підписом) уповноваженої особи банка-гаранта, що підписала гарантію. Банківська гарантія оформляється відповідно до вимог Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (зі змінами) та Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14 грудня 2020 року № 2628 "Про затвердження форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції", з урахуванням вимог встановлених цим розділом. Умови повернення чи неповернення забезпечення тендерної пропозиції :
Перелік випадків неповернення забезпечення тендерної пропозиції Учаснику:
- відкликання тендерної пропозиції Учасником/Принципалом після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними;
- не підписання договору про закупівлю Учасником/Принципалом, який став Переможцем закупівлі;
- ненадання Переможцем/Принципалом процедури закупівлі у строк, визначений абзацом 15 пункту 47 Особливостей документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених пунктом 47 Особливостей;
- ненадання Переможцем/Принципалом процедури закупівлі забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією". Відповідно до форми забезпечення тендерної пропозиції, що затверджена Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 14.12.2020 № 2628, однією з підстав неповернення учаснику забезпечення є: ненадання принципалом, який став переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі), у строк, визначений частиною шостою статті 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону.
Враховуючи вищевикладене, просимо роз'яснити чи буде вважатись правильною та відповідати вищевикладеним вимогам тендерної документації банківська гарантія, яка містить усі підстави, що вимагаються згідно з Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 14.12.2020 № 2628, так і відповідно до вимог тендерної документації, а саме: "«Вимога повинна містити посилання на дату складання/видачі і номер цієї Гарантії, а також посилання на одну з таких умов (підстав), що підтверджують невиконання Принципалом своїх зобов’язань, передбачених його тендерною пропозицією /пропозицією:
• відкликання тендерної пропозиції Учасником/Принципалом після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними;
• не підписання договору про закупівлю Учасником/Принципалом, який став Переможцем закупівлі;
• ненадання Переможцем/Принципалом процедури закупівлі у строк, визначений абзацом 15 пункту 47 Особливостей документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених пунктом 47 Особливостей;
• ненадання принципалом, який став переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі), у строк, визначений частиною шостою статті 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону;
• ненадання Переможцем/Принципалом процедури закупівлі забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону та з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – постанова № 1178, Особливості).
Згідно з пунктом 3 Особливостей під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей замовники застосовують положення статті 25 Закону з урахуванням положень пункту 47 цих особливостей.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції.
Форма забезпечення тендерної пропозиці /пропозиції та Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції затверджені наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.12.2020 № 2628 (далі – Форма забезпечення тендерної пропозиції) розроблені відповідно до абзацу десятого пункту 11 частини першої статті 9 Закону. Відповідно до пункту 3 Форми забезпечення тендерної пропозиції ненадання принципалом, який став переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі), у строк, визначений частиною шостою статті 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону є однією з вимог, що підтверджує невиконання принципалом своїх зобов’язань, передбачених його тендерною пропозицією. Відповідно до частини шостої статті 17 Закону переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель. При цьому Закон встановлює, що особливості на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування визначаються Урядом.
З огляду на зазначене, оскільки відповідно до пункту 47 Особливостей переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту, надання забезпечення тендерної пропозиції у період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, здійснюється з урахуванням цих Особливостей.
Отже, вимоги в тендерній документації, у тому числі ті, що стосується забезпечення тендерної пропозиції, встановлюються самостійно замовником з дотриманням законодавства в цілому.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
25.10.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день, підскажіть, будь ласка, яким нормативно-правовим актом керуватись при здійсненні закупівлі за додаткові зекономлені кошти?
Уповноваженою особою було проведено Відкриті торги з Особливостями, після укладання договору з переможцем, відбулась економія грошових коштів (вивільнення коштів). Вивільнення коштів не планувалось заздалегідь, нами було обгрунтовано перерозподіл коштів. Як у плануванні нових закупівель визначити вид закупівлі(який насамперед залежить від суми закупівлі), з урахуванням раніше проведених закупівель та сум по тому ж предмету? До прикладу, якщо замовником було проведено закупівлі по одному коду , які в сумі становлять не більше 100 тис грн., чи може уповноважено особа на майбутню закупівлю (за тим самим кодом ДК) яка не буде перевищувати 100 тис. грн (за вивільнені кошти ) укласти прямий договір, чи все ж потрібно проводити Відкриті торги ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) та у запиті 1251/2021, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA
Принагідно інформуємо, що Мінекономіки спільно з Проектом Європейського Союзу “Підтримка реформи публічних закупівель в Україні” (далі - Проект ЄС) розроблено та розміщено на освітній платформі Prometheus безкоштовні онлайн курси з питань публічних закупівель, а саме: “Публічні закупівлі: від теорії до практики” (для базового рівня) та “Публічні закупівлі: управління та оцінка ефективності” (для поглибленого рівня), що знаходяться за посиланням, з якими пропонується ознайомитись:
https://prometheus.org.ua/courses-catalog?q=%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96+%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96
|
|
|
23.10.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради звертається з проханням надати роз’яснення, яке стосуються планування закупівель.
Під час аналізу висновків за результатами проведених моніторингів Державною аудиторською службою та її територіальними офісами, акцентували увагу на порушеннях, які наразі встановлює орган державного фінансового контролю в ході перевірок закупівель, проведених відповідно до пункту 11 та 13 Особливостей. Так, в закупівлі, проведеній відповідно до пункту 11 Особливостей UA-2023-09-13-003586-a, встановлено порушення пункту 14 Особливостей та статті 4 Закону, а саме: «включення закупівлі до річного плану (оприлюднення 13.09.2023) після укладення договору (дата укладення 12.09.2023). При цьому в запереченнях до висновку про результати моніторингу замовник надав протокол уповноваженої особи, яким зміни до річного плану затверджено 12.09.2023, тобто день у день з укладеним договором.
Виходячи з вищенаведеного, просимо вас, як Уповноважений орган, надати роз’яснення з наступного питання. Яка подія вважається фактом затвердження річного плану та змін до нього: складання уповноваженою особою протоколу щодо затвердження/внесення змін до річного плану чи оприлюднення річного плану та змін до нього в електронній системі закупівель?
Заздалегідь вдячні за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 703/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1eaabf4c-a84a-4335-afeb-3a14359d2c50&lang=uk-UA
|
|
|
20.10.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постановою КМУ від 02.08.2022 № 861 визначено порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів (далі – Порядок), яким, в свою чергу, встановлено механізм підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, що є предметом закупівлі і визначені пп. 2 п. 6-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та додатковим переліком товарів, що затверджується КМУ відповідно до пп. 3 п. 6-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
Відповідно до п. 4 Порядку ступінь локалізації виробництва товарів підтверджується Мінекономіки в автоматичному режимі на підставі поданої виробником товару заявки про включення товару до переліку за встановленою формою, калькуляції собівартості товару із зазначенням митної вартості імпортних компонентів (імпортованих виробником та/або придбаних у постачальників, які є резидентами України) за встановленою формою та підтвердження здійснення на території України виробництва не менше одного з елементів товару (зокрема вузлів, агрегатів, деталей і комплектувальних виробів) та/або використання вузлів, агрегатів, деталей і комплектувальних виробів, виготовлених на території України. Отже, Порядком чітко встановлено, що вищезазначені документи подаються саме ВИРОБНИКОМ товару. Те, що ступінь локалізації виробництва визначається самостійно ВИРОБНИКОМ товару, передбачено і Законом України «Про публічні закупівлі» (абз. 9 пп. 1 3 п. 6-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення»).
Проте під час проведення закупівель товарів, придбання яких можливе лише за умови підтвердження належного ступеню локалізації їх виробництва, замовники неодноразово стикаються з такою ситуацією. Відповідно до інформації/документів, наданої/наданих у складі тендерної пропозиції, учасник не є виробником запропонованих ним до постачання товарів, проте відповідно до інформації, що міститься у переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва, сформованому Уповноваженим органом та оприлюдненому на www.prozorro.gov.ua, ступінь локалізації виробництва конкретного товару підтверджено саме учасником, а не безпосереднім виробником.
Чи можна вважати товар, ступінь локалізації виробництва якого підтверджений у вищенаведений спосіб (не виробником товару), і міститься у відповідному переліку, сформованому Мінекономіки, таким, ступінь локалізації виробництва якого підтверджено?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 946/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=30551fc2-1117-4ca5-9e7e-33d3359312e4&lang=uk-UA
При цьому, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі та, зважаючи на те, що питання Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), належить до компетенції Департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, пропонуємо з цих питань звертатися листом за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки.
Водночас зазначаємо, що за довідковою інформацією можна звернутись до Департаменту розвитку реального сектору економіки за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.
Додатково повідомляємо, що відповідно до пункту 13-1 Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затверженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861, замовник визначає в тендерній документації на закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується таким учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності.
Учасник процедури закупівлі на таку вимогу замовника в тендерній документації подає у складі тендерної пропозиції копію сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується таким учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності.
Якщо предметом закупівлі, внесеним до переліку, є колісні транспортні засоби, замовник визначає в тендерній документації вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі сертифіката типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу) чи сертифіката відповідності транспортних засобів або обладнання, чи сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні, виданого органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, який відповідно до законодавства призначений Мінінфраструктури, чи свідоцтво про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI), що входить в структуру ідентифікаційного номера колісного транспортного засобу (VIN), виданого національною організацією України, уповноваженою на ведення реєстрації та присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI).
Учасник процедури закупівлі на таку вимогу замовника в тендерній документації подає у складі тендерної пропозиції сертифікат типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу) чи сертифікат відповідності транспортних засобів або обладнання, чи сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні, виданий органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, який відповідно до законодавства призначений Мінінфраструктури, чи свідоцтво про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI), що входить в структуру ідентифікаційного номера колісного транспортного засобу (VIN), виданого національною організацією України, уповноваженою на ведення реєстрації та присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI).
|