|
|
27.01.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, можливі способи розв’язання ситуації:
Державне підприємство, засноване 100% на державній власності, в січні 2021 року уклало договір з Теплопостачальником на постачання товару – теплової енергії в гарячій воді. Договором визначені: кількість теплової енергії, ціна одиниці товару, загальна ціна товару (обсяг закупівлі), строк дії договору: до 31.12.2021 року; товар постачається на умовах щомісячної попередньої оплати.
Зміни в договір не вносились, додаткові угоди не укладалися, загальний обсяг товару за договором покупцем повністю не вибраний.
З жовтня 2021 року Теплопостачальник, посилаючись на Рішення КМДА № 2145 (збільшення тарифів) та Постанову КМУ №1209 (додаткові нарахування плати за теплову енергію), в односторонньому порядку збільшив ціну товару у 4,97 рази і почав виставляти рахунки та списувати попередню оплату, виходячи з нових цін. Підприємство ці рахунки Теплопостачальника не визнає через їх невідповідність умовам укладеного договору.
1.01.2022 року договір закінчив свою дію. Виходячи з умов договору, через попередню оплату значний борг (переплата) рахується за Теплопостачальником. Натомість Теплопостачальник рахує (обліковує) за Підприємством значний борг (за новими цінами, який перевищує визначений договором обсяг закупівлі) і попереджає Підприємство про припинення теплопостачання до погашення спірного боргу. Крім того, Теплопостачальник відмовляється укладати договір на 2022 рік до погашення спірного боргу.
На думку Підприємства, з огляду на ч. 5, 7 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», Теплопостачальник не має права на зміну в односторонньому порядку ціни товару, проте, будучи монополістом, створює безвихідні умови для Підприємства в частині забезпечення теплом його робочих приміщень.
Просимо надати правову оцінку діям Теплопостачальника в зазначеній ситуації з огляду на вимоги Закону України «Про публічні закупівлі».
Просимо надати консультацію (пораду) стосовно подальших дій і можливостей Підприємства для розв’язання ситуації і забезпечення теплопостачання його робочих приміщень.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Крім цього, відповідь стосовно питань розрахунку за заборгованістю міститься у запиті № 54/2019, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках.
При цьому повідомляємо, що державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів є одним з основних завдань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про теплопостачання” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (зі змінами).Тому, з питань, пов’язаних з діяльністю теплопостачальника, пропонуємо звертатися до НКРЕКП.
|
|
|
12.01.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Установа провела переговорну процедуру закупівлі електроенергії. Повідомлення про намір укласти договір закупівлі оприлюднено 30.12.2021 р. Який граничний термін укладання договору закупівлі?
Відповідно до ч. 7 ст. 40 Закону № 922 замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів з дня оприлюднення в ЕСЗ повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Однак у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених п. 3 ч. 2 цієї статті (нагальна потреба), а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування замовник має право укласти договір про закупівлю п’ять днів через з дня оприлюднення повідомлення про намір.
Відповідно до п. 5 ч. 8 ст. 40 Закону № 922 переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі, зокрема, непідписання договору про закупівлю у строк 20 днів у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених п. 3 ч. 2 цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Питання № 1. Тобто у випадку закупівлі електричної енергії договір можна укладати не раніше ніж через 5 днів, та не пізніше ніж через 20 днів з моменту оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю?
Питання № 2. Чи можна провести закупівлю електроенергії не за скороченою процедурою, та укласти не раніш ніж через 10 днів і не пізніш ніж через 35 днів ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною сьомою статті 40 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п’ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 40 Закону, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Відповідно до пункту 5 частини восьмої статті 41 Закону переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі: непідписання договору про закупівлю у строк 35 днів (20 днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 40 Закону, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Отже, з огляду на вказані норми Закону, при закупівлі електричної енергії та послуг з її передання та розподілу шляхом застосування переговорної процедури закупівлі замовник має укласти договір про закупівлю у строк не раніше ніж через п’ять календарних днів та не пізніше 20 календарних днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Непідписання договору про закупівлю у строк 20 календарних днів у разі застосування переговорної процедури закупівлі електричної енергії, послуг з її передання та розподілу є підставою для відміни замовником такої процедури закупівлі.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
05.01.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постачальник теплової енергії, суб’єкт природної монополії, при укладанні договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, включив в умови договору наступний пункт:
«Розмір нарахувань за теплову енергію, змінюється «Постачальником» в порядку та спосіб, що визначений чинними нормативно-правовими актами. На дату укладання даного договору, сторони керуються Постановою КМУ від 10 листопада 2021 року №1209.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу, що визначений даним договором, «Постачальник» у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.
Інформацію про зміну тарифу «Постачальник» зобов’язаний оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті.».
Нашу пропозицію щодо внесення змін до договору шляхом укладання додаткової угоди відмовив.
В обґрунтуванні посилається на те, що відповідно до ч. 7, 8 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною п’ятою цієї статті, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю, яке повинно містити таку інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю; 3) дата укладення та номер договору про закупівлю; 4) найменування учасника, з яким укладено договір про закупівлю; 5) ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань/реєстраційний номер облікової картки платника податків учасника, з яким укладено договір про закупівлю; 6) місцезнаходження учасника, з яким укладено договір про закупівлю, номер телефону; 7) дата внесення змін до договору про закупівлю; 8) випадки для внесення змін до істотних умов договору відповідно до цієї статті; 9) опис змін, що внесені до істотних умов договору. Отже, положення ч. 7, 8 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не містять вимог щодо розміщення на сайті уповноваженого органу додаткової угоди у випадку внесення змін до договору.
Просимо надати роз’яснення, чи можлива зміна істотних умов договору, якою є ціна договору (вартість 1 Гкал теплової енергії) без укладання додаткової угоди з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
|
|
|
15.12.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
10 листопада 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1209 «Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв’язку із зміною ціни природного газу», якою визначається механізм зміни підприємствами теплопостачання розміру нарахованої споживачам (крім населення, бюджетних установ, релігійних організацій) плати за теплову енергію, комунальні послуги у разі щомісячної зміни для них ціни природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії та, відповідно, надання послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води.
13.12.2021 між КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР» і АТ «Дніпровська ТЕЦ» укладено договір №138т/21/1 про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води на загальну суму 52 267,70 грн.
Однак, на підставі вказаного рішення Уряду, Акціонерним Товариством «Дніпровська теплоцентраль» прийнято рішення щодо суттєвих змін розміру нарахувань за постачання теплової енергії та гарячої води споживачам з 23 жовтня по грудень 2021 року. Станом на 01.12.2021 було відсутнє відповідне повідомлення на власному веб-сайті товариства.
Приймаючи таке рішення, керівництвом АТ «Дніпровська ТЕЦ» не прийнято до уваги вимоги Закону України «Про публічні закупівлі», яким передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зменшення обсягів закупівлі та збільшення ціни за одиницю товару на 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю – не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Відповідно до статті 43 Бюджетного кодексу України для операцій з бюджетними коштами на ім’я КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР» в управлінні Державної казначейської служби України станом на 12.02.2021 відкрито рахунки у встановленому законодавством порядку одержувачу коштів бюджету Дніпропетровської області.
Стаття 2 Бюджетного кодексу України передбачає – одержувач бюджетних коштів це суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
З урахуванням викладеного, звертаємося з проханням надати роз’яснення щодо правомірності змін розміру нарахувань за постачання теплової енергії та гарячої води нашому підприємству з боку АТ «Дніпровська ТЕЦ», з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Крім цього, інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про житлово-комунальні послуги" та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами). Тому, з питань, зазначених у зверненні, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.
|
|
|
01.12.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до пункту 2 частини 2 розділу III «Правил охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском», затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 05.03.2018 року №333, ремонт обладнання під тиском слід виконувати відповідно до вимог технічної документації, до складу якої мають входити технічні умови на ремонт.
Згідно пунктом 4.2.4. технічних умов на капітальний ремонт – екранів гладкотрубних прямоточних стаціонарних котлів ТУ У 28.3-00130044-069:2011, які розроблені 14.03.2011 року державним підприємством «Львівське конструкторське бюро» та погоджені заступником Міністра палива та енергетики України 26.11.2010 року, трубні елементи, що використовуються при ремонті, повинні постачатись або виготовлятись з холодно- та теплодеформованих труб згідно ТУ 14-3-460 /ТУ У 27.2-05757883-207.
Враховуючи беззаперечну вимогу щодо використання при ремонті трубних елементів виготовлених лише згідно ТУ 14-3-460 /ТУ У 27.2-05757883-207 виникає питання, чи зобов’язаний замовник, відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», у технічній специфікації (технічних вимогах) застосовувати вираз «або еквівалент».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 Закону.
Відповідно до статті 23 Закону технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).
Технічні специфікації можуть бути у формі переліку експлуатаційних або функціональних вимог, у тому числі екологічних характеристик, за умови, що такі вимоги є достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками.
У разі якщо вичерпний опис характеристик скласти неможливо, технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент".
З огляду на викладене, замовник самостійно затверджує тендерну документацію з дотриманням вимог законодавства.
При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону, то це тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|