|
|
17.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. підскажіть будь-ласка чи можу я застосувати ч.3 п.7 ст3, а саме: оскарженням прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується. процедура за кодом UA-2021-11-02-012794-a. і придбати за прямим договором у переможця переговорної процедури вугілля. справа в тому, що заклади не забезпечені вугіллям. чи можливо є який інший варіант
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом у разі якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із оскарженням прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується.
Крім того, відповідно до пункту 13 частини першої статті 1 Закону конкурентна процедура закупівлі (тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.
Отже, замовник може придбати товари, роботи і послуги, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону без застосування порядку проведення спрощених закупівель, якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із оскарженням прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру (процедури закупівлі відкритих торгів або торгів з обмеженою участю, або конкурентного діалогу), що оскаржується.
|
|
|
16.11.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
доброго дня. підкажіть будь-ласка, за яким кодом можна придбати сало та черева свині?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972
|
|
|
16.11.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Для здійснення розрахунків з державним бюджетом за митними платежами на всій території України (авансові платежі готівкою в пунктах пропуску, грошова застава громадян в національній та іноземній валюті тощо) центральним органом виконавчої влади, що реалізує митну політику (далі – Держмитслужба), визначається уповноважений банк.
Визначення банку здійснюється на конкурсній основі відповідно до Порядку проведення конкурсу з визначення уповноваженого банку на здійснення розрахунків з державним бюджетом за митними платежами, затвердженого наказом Мінфіну від 29.09.2014 № 984 і зареєстрованого в Мін’юсті 26.11.2014 за № 1514/2691 (далі - Порядок).
До участі в конкурсі допускаються банки, які відповідають певним вимогам, визначеним пунктом 3.4 Порядку, зокрема які:
- готові забезпечити повне банківське обслуговування у всіх визначених Держмитслужбою місцях митного оформлення;
- підтвердили сумісність програмно-технічних комплексів та
- за найменшою ціновою пропозицією за банківські послуги зі здійснення розрахунків з державним бюджетом за митними платежами на всій території України.
Розрахунки з державним бюджетом за митними платежами здійснюються уповноваженим банком на підставі відповідних генеральних угод про співробітництво та розрахунково-касове обслуговування, укладених між Держмитслужбою та уповноваженим банком, а також на підставі договорів, укладених між відокремленими підрозділами Держмитслужби та уповноваженого банку.
Отже, вказаний конкурс проводиться Держмитслужбою за окремою процедурою.
Частота проведення конкурсів та зміни уповноваженого банку Порядком не визначається. В цілому співпраця з уповноваженим банком згідно з генеральним договором про співробітництво будується поступово в напрямку розширення існуючої мережі відділень Банку згідно погодженого плану розвитку на відповідний рік з метою забезпечення розрахунково-касового обслуговування митниць та їх підрозділів за місцем розташування.
Виконання розрахунково-касового обслуговування (далі – РКО) є однією зі складових співробітництва, здійснюється за затвердженими тарифами і не може бути виокремлене із загальної системи співпраці і передано іншому банку, який би міг запропонувати меншу ціну в результаті торгів за процедурою/спрощеною закупівлею без проведення конкурсу в установленому порядку за всіма іншими вимогами.
Водночас, у редакції Закону «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) після внесення змін, які набрали чинності 26.06.2021, пункт 13 частини 5 статті 3 Закону було змінено, зокрема закцентовано увагу на тому, що тільки окремі послуги не підпадають під дію Закону.
Тож враховуючи, що серед послуг, перелічених у пункті 13 частини 5 статті 3 Закону, послуги з РКО відсутні, таким чином вони підпадають під дію Закону і вимагають застосування його норм при здійсненні закупівель таких послуг, тобто з урахуванням вартісних меж (процедура закупівлі/спрощена/«прямий договір»).
Наразі, вартісна межа за предметом закупівлі послуг з РКО за кодом ДК 021:2015 66110000-4 «Банківські послуги», відповідно до єдиного річного плану закупівель Держмитслужби на 2021 рік, перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону.
З огляду на викладене, просимо надати роз’яснення, чи може Держмитслужба в умовах наявності діючих генеральних угод про співробітництво та розрахунково-касове обслуговування, укладених між Держмитслужбою та уповноваженим банком, а також на підставі договорів, укладених між відокремленими підрозділами Держмитслужби та уповноваженого банку, проводити закупівлю послуг з РКО без застосування електронної системи закупівель, а саме або шляхом укладення «прямих договори» або шляхом застосування переговорної процедури закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 2 частини сьомої статті 3 Закону, визначений частиною сьомою статті 3 Закону. Закупівлі утаких випадках обов’язково потребують оприлюднення замовником в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Так, у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з випадків, зокрема відсутності конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником, та в залежності від суми закупівлі замовник має право або укласти договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, або застосувати переговорну процедуру закупівлі.
При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 2 частини сьомої статті 3 Закону або застосування переговорної процедури закупівлі приймається замовником самостійно.
Водночас докладно про можливість застосування замовником переговорної процедури закупівлі в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Поряд з цим відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
15.11.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" Замовником було укладено договір про закупівлю теплової енергії з використанням переговорної процедури у зв'язку з відсутністю конкуренції з технічних причин щодо розподілу і передачі теплової енергії. Предметом договору про закупівлю було визначено: Пара, гаряча вода та пов'язана продукція, теплова енергія. У відповідності до вимог законодавства було визначено суму договору, а також ціну за одиницю товару та обсяг закупівлі. На момент укладення договору тариф на теплову енергію становив 2 129,89 грн./Гкал (з ПДВ). З початком опалювального сезону, Учасник (Постачальник) надіслав листа, в якому повідомив про збільшення тарифу за одну Гкал у 2,36 рази (5 030,15 грн./Гкал) відповідно до рішення Виконавчого комітету міської ради. Замовником було проаналізовано виконання договору станом на 01 листопада 2021 року та виявлено, що до кінця року коштів на оплату за теплову енергію не вистачить. Замовник звернувся до головного розпорядника з пропозицією здійснити перерозподіл коштів між кодами економічної класифікації видатків (економію у сумі 45 000,00 грн. з КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії» направити на КЕКВ 2271 «Оплата теплопостачання» на додаткову закупівлі теплової енергії). Чи будуть ці кошти вважатися додатково виділеними? Чи буде ця закупівля додаткової теплової енергії вважатися новим предметом закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим зазначаємо, що виділення додаткових коштів або перерозподіл коштів для виконання договору про закупівлю, який вже укладений не вважатиметься новим предметом закупівлі.
Водночас зазначаємо, що у разі виділення додаткових коштів/перерозподілу коштів, які було заплановано на закупівлю іншого(их) предмету(ів) закупівлі/виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, та необхідності здійснення нової закупівлі, така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону , тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом закупівлі.
Більш детально з інформацією можна ознайомитися у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160
|
|
|
15.11.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Звертаюсь до Вашого відомства, як Уповноваженого органу з питань закупівель. Мною УО Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі - Мінреінтеграції), проведено два рази спрощену процедуру закупівель, за предметом Код національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» «50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання»:
1. https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-10-22-007045-a;
2. https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-11-02-007270-a.
Торги не відбулися та були автоматично відмінені системою, за відсутністю пропозицій. На даний час, є нагальна потреба Мінреінтеграції в технічному обслуговуанні службових автомобілів, однак згідно оголошення проведення спрощеної закупівлі на техобслуговування (далі - ТО), два автомобілі знаходяться територіально в м. Києві та один автомобіль в м. Краматорську. В зв'язку з чим, для підписання прямого договору станом на 15.11.2021 не знайдено жодного суб'єкта підприємницької діяльності, який погодився на такі умови.
Питання: Чи можна підписати два договори на технічне обслуговування з різними суб'єктами підприємницької діяльності, тобто перший на ТО двох автомобілів в м. Києві з одним із субєктом підприємницької діяльності та дргугий на ТО автомобіля в м. Краматорську з іншим суб'єктом підприємницької діяльності.
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі частково (за лотом). При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Водночас Закон не містить обмежень щодо можливості укладення одного чи кількох договорів у випадку застосування пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону.
|