|
02.12.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Згідно ч. 1 ст. 25 Закону документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Запитання: якщо замовником визначено окремі частини предмету закупівлі (лоти), а учасник процедури закупівлі подає пропозицію щодо декількох лотів, чи повинен такий учасник завантажувати всі документи тендерної пропозиції, що вимагаються згідно тендерної документації (довідки про відповідність вимогам ст. 16-17 Закону, тощо), до кожного лоту окремо? Відповідно чи повинен замовник відхилити тендерну пропозицію учасника щодо окремого з декількох лотів, якщо за таким лотом учасником не завантажено відповідних документів тендерної пропозиції, але при цьому учасником завантажено всі необхідні документи щодо іншого лоту (лотів), згідно якого (яких) учасником подано тендерну пропозицію, та такі документи у повній мірі відповідають вимогам тендерної документації, підтверджують відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, тощо?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 37 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Частиною другою статті 22 Закону встановлено, що тендерна документація повинна містити, зокрема, інструкцію з підготовки тендерних пропозицій; один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством; опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота).
Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Крім того, відповідно до частини першої статті 25 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
З огляду на викладене, у разі якщо замовником визначено предмет закупівлі без поділу його на частини (лоти), тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі в електронному вигляді через електронну систему закупівель відповідно до вимог тендерної документації щодо такого предмета закупівлі.
При цьому, у випадку якщо замовником здійснюється закупівля за визначеними окремими частинами предмета закупівлі (лотами), тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі в електронному вигляді через електронну систему закупівель відповідно до вимог тендерної документації щодо окремої частини предмета закупівлі (лота).
Поряд з цим виходячи зі змісту статей 22, 25 та 28 Закону, розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюється щодо кожної частини предмета закупівлі (лота) окремо.
При цьому замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації згідно зі статтею 30 Закону.
|
|
02.12.2016
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно Наказу №454 "Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури", яким чином визначити саме лінійний обєкт дороги та чи можливо проводити процедуру лотово у рамках однієї процедури? дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb , розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить вичерпну відповідь щодо визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту.
Щодо поділу предмета закупівлі на лоти
Визначення термінів “предмет закупівлі” та “частина предмета закупівлі (лот)” наведено в пунктах 18 та 37 частини першої статті 1 Закону відповідно.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від від 17.03.2016 № 454 (далі –Порядок). Так, Порядком установлено, що положення абзаців першого і третього пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються до 31 грудня 2016 року; положення абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються з 01 січня 2017 року.
Згідно з пунктом 2 Розділу II “Визначення предмета закупівлі товарів і послуг” Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво” (далі - ДБН А.2.2-3:2014), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг (абзац четвертий пункту 1 розділу ІІ Порядку).
Разом з тим, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого – десятого знаків Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг (абзац третій пункту 1 розділу ІІ Порядку).
Ураховуючи викладене, визначення предмета закупівлі та окремих частин предмета закупівлі (лотів), здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами розділу IІ Порядку.
|
|
01.12.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Просимо надати методологічну допомогу та відповідь на наступне питання. У статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), міститься вичерпний перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій. Так в пп.4 п.1 ст. 30 Закону зазначено, що Замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника якщо вона не відповідає умовам тендерної документації. При проведені Замовником відкритих торгів за результатами аукціону визначено пропозицію з найменшою ціною, підстав щодо відхилення її по ст. 16 та 17 Закону в Замовника не має, при перевірці відповідності товару умовам визначеним в Інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі виявлено відсутність одного документу, який вимагався замовником, а саме будь-якого підтвердження від виробника товару, що постачається, на право постачальника розповсюджувати даний товар. У всьому іншому (у тому числі технічні параметри та можливості товару, що пропонується)відповідають вимогам замовника.
Питання: Чи повинен Замовник в даному випадку відхилити пропозицію учасника, що має наймешу ціну, як таку що не відповідає умовам тендерної документації чи повинен прийняти його пропозицію вважаючі відсутність такого документу не суттєвим, та не впливаючим в цілому на відповідність товару технічним вимогам?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною другою статті 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону).
Таким чином, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, учасник подає замовнику тендерну пропозицію щодо предмета закупівлі або його частини (лота), відповідно до вимог тендерної документації.
Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним.
Зокрема відповідно до пункту четвертого частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
|
|
25.11.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи буде можливість для Замовників обєднувати лоти різних груп, для більш ефектиінішої роботи в ЕСЗ. Виникає велика кількість допорогових процедур по лотово (мясо, олія, сир,риба,крупа,інше). Наприклад основна група СРV"15000000-8 - до якої входятять:
15000000-8 - Продукти харчування, напої, тютюн та супутня продукція
15100000-9 - Продукція тваринництва, м'ясо та м'ясопродукти
15200000-0 - Рибні страви та пресерви
15300000-1 - Фрукти, овочі та супутня продукція
15400000-2 - Олії та тваринні і рослинні жири
15500000-3 - Молочні продукти
15600000-4 - Продукція борошномельно-круп'яної промисловості, крохмалі та крохмалепродукти
15700000-5 - Корми для тварин
15800000-6 - Продукти харчування різні
15900000-7 - Напої, тютюн та супутня продукція
Оскільки не дозволяється розташовувати лоти з різних груп CPV класифікатора в одному тендері.
Ми як Замовник зацікавлені провести одну процедуру закупівлі, ніж 100 допорогових.
Якщо ж така можливість буде, то це з економить багато часу та ефективність роботи організації в роботі проведення харчування та інших видів предмета закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що інформація щодо визначення предмета закупівлі міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Принагідно інформуємо, що наразі Мінекономрозвитку опрацьовується питання конкретизації показника Єдиного закупівельного словника для визначення предмета закупівлі та ведеться робота щодо внесення відповіних змін до наказу.
|
|
16.11.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Підскажіть будь ласка, при складанні річного плану закупівель на 2017 рік визначення предмету закупівлі згідно з ДК 021-2015 проводиться за 3-5 знаком для товарів та послуг, якщо предмет закупівлі не поділений на лоти. Як правильно вести облік коштів? До 200 000 грн. з ПДВ враховувати за третім знаком, чи за п'ятим знаком, щоб не перевищити поріг без тендеру? Сподіваюсь на розуміння та допомогу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|