Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Генеральним замовником, визначеним розпорядженням Київської міської державної адміністрації в січні місяці 2015 року було укладено рамкову угоду за заявками Замовників на закупівлю медичних виробів терміном на 4 роки. Ми як Замовник з числа переможців-учасиків рамоковї угоди, уклали договір з одним із учасників терміном дії до 31.12.2016 року. Відповідно до статі 13 Закону України «Про здійснення державних закупівель» закупівля за рамковими угодами здійснюється в порядку передбаченому для проведення процедури відкритих торгів. На момент укладання Рамкової угоди Генеральний замовник та Замовники в інтересах яких було укладено рамкову угоду керувались чинним на той момент Законом України «Про здійснення державних закупівель» Під час проведення рамкової угоди та договору з одним із переможців ми як замовники керувалися затвердженими наказом Мінекономіки 26.07.2010 № 922 “Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель” формами документів, на оприлюднювали оголошення про переможця торгів та звіт про укладання договору. На сьогоднішній день закон України «Про здійснення державних закупівель» втратив свою чинність, затверджені форми документів, якими керувались Замовники під час застосування рамкових угод також втратили свою чинність. Договір укладений з переможцем діяв до 31.12.2016 року, але рамкова угода діє до 31.12.2018 року. В зв’язку з вищезазначеним, прошу Вас надати роз’яснення, якими формами документів, відповідно до якого порядку Замовник повинен керуватися під час укладання договору з учасниками-перемождцями Рамкової угоди на сьогоднішній день? В які терміни та на якому веб –порталі (майданчику) Замовник повинен оприлюднювати документи? Як правильно відобразити в Річному плану закупівель на 2017 рік, нову процедуру закупівлі в 2017 році, враховуючи, що для початку проведення закупівлі потрібно відобразити її в річному плані, на якому порталі оприлюднювати річний план закупівель?

Відповідь

06.06.2017

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

7937 / 7701

Згідно річного плану закупівель 21.02.2017р. Закладом було розпочато процедуру відкритих торгів на закупівлю фармацевтичних препаратів (наркотичних та психотропних засобів) по коду ДК 021:2015 3360000-6 (оголошення про закупівлю від 21.02.2017р. UA-2017-02-21-000737-c), було проведено аукціон 13.03.2017р. та планувалося укладення договору з переможцем на 27.03.2017. Але через подання скарги одним із учасників до Антимонопольного комітету України процедуру закупівлі було призупинено на період оскарження. Враховуючи відсутність в ДЗ «СМСЧ №9 МОЗ України» наркотичних засобів, під загрозою опинилося проведення планових операцій, надання екстреної медичної допомоги, безболісної терапії тяжко хворим на невиліковні хвороби. Тому тендерним комітетом ДЗ «СМСЧ № 9 МОЗ України» було прийнято рішення (протокол №32/04-17 від 14.04.2017р.) внести зміни до річного плану закупівель та придбати найнеобхідніші препарати за рахунок коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень (благодійні внески, які надійшли на реєстраційний рахунок після оголошення процедури відкритих торгів та вважаються додатковими). Керуючись ч.2 п.1 ст.3 Закону було вирішено обрати постачальника за найбільш економічно вигідною ціною. 18.04.2017р. було укладено договір та 21.04.2017р. отримано наркотичні засоби на суму 15428,10 грн.(на даний час вже використані). Але Казначейство відмовляє в реєстрації зобов'язань та оплаті, посилаючись на порушення вимог п.6 ст 2 та п.1 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі". Свою відмову Казначейство мотивує тим, що процедура відкритих торгів знаходиться в стані оскарження і Заклад не має права укладати допорогових договорів. Чи правомірні дії казначейства? Який є законний шлях вирішення цієї проблеми? Дуже дякую та чекаю на відповідь.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.

Отже, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.

Водночас відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону.

У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону.

Ураховуючи зазначене, беручи до уваги частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

10.05.2017

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

8634 / 8347

Згідно з статтею 4 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану закупівель. У листі МЕРТУ від 14.09.2017 № 3302-06/29640-06 була надана узагальнена відповідь, що частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатка до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі. Внаслідок чого, просимо надати відповідь, чи може замовник вносити зміни до річного плану закупівель в частині очікуваної вартості закупівлі (у результаті потреби в збільшенні обсягу необхідної закупівлі) після оголошення запланованої закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу за процедурою відкриті торги?

Відповідь

10.05.2017

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

8429 / 8297

Чи може замовник вносити зміни до річного плану закупівель в частині очікуваної вартості закупівлі (у результаті потреби в збільшенні обсягу необхідної закупівлі) після оголошення на веб-порталі Уповноваженого органу запланованої закупівлі за процедурою відкриті торги?

Відповідь

03.05.2017

Запитання Тема: Допорогові закупівлі

Розширений перегляд

9176 / 9104

Замовника ДК "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" в системі прозоро 14.04.17 надав оголошення на закупівлю UA-2017-04-14-000773-b «Послуги щодо добровільного медичного страхування (безперервне страхування здоров’я)». Форма проведення процедури закупівлі – допорогова закупівля з бюджетом 1,8 млн грн. без ПДВ. Учасник закупівлі в період уточнень звернув увагу Замовника на порушення вартісних меж проведення допорогової закупівлі, оскільки очікувана вартість оголошеної допорогової закупівлі становить 1,8 млн. грн., що суперечить п. 1.2. Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженого Наказом ДП "Зовнішторгвидав України" 13 квітня 2016 року N 35 в частині, що допорогова закупівля – це закупівля замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 Закону. Замовник надав відповідь, що ДК «Укрспецекспорт» не є Замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Учасник надав обґрунтовану вимогу Замовнику щодо правочинності проведення допорогової закупівлі на 1,8 млн грн, яку останній відхилив, та надав свої тлумачення в Протоколі №76 від 26.04.2017р опираючись на листи роз’яснення Мінекономрозвитку від 12.05.2016р №3302-06/13747-07, та від 29.04.2016р №3302-06/12875-06. Проте вважаємо, що ДП "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" не вірно розтлумачив роз’яснення Мінекономрозвитку, на які посилався, та відповідно, безпідставно не відносить себе до Замовника у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі- Закон). Із урахуванням викладеного до запиту листа(додається) та Листа Мінекономрозвитку від 31.03.2017 р. N 3302-06/10639-06, який не містить відповідей на порушені у нашому листі питання, просимо надати роз’яснення щодо наступного: 1.Яким чином юридична особа повинна приймати рішення щодо своєї приналежності до Замовників згідно Закону «Про публічні закупівлі» в межах конкретної процедури Закупівлі та чи повинна така особа надавати законодавче обґрунтування такого рішення на запити третіх осіб, зокрема учасників процедури? 2.Чи зобов’язані в обов’язковому порядку юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, встановлених Законом, при наявності у них одночасно хоча б однієї з ознак, визначених у абзацах 6 та 7 пункту 9 частини 1 статті 1 Закону, визнавати себе Замовниками у розумінні абзацу 5 пункту 9 частини 1 статті 1 Закону? 3.Якщо особа, що має всі законодавчо визначені ознаки Замовника у розумінні Закону «Про публічні закупівлі», проводить допорогові закупівлі із перевищенням вартісних меж вищезгаданого Закону, які наслідки можуть бути застосовані до результатів такої закупівлі та який орган уповноважений здійснювати заходи впливу на таку особу? 4.Яка відповідальність може бути застосована до особи, що безпідставно не визнала себе Замовником у межах Закону України «Про публічні закупівлі» та провела сумнівні допорогові закупівлі із перевищенням вартісних меж?

Відповідь

Щодо питань 1-2

Повідомляємо, що питання стосовно визначення поняття замовників у розумінні Закону розглянуто в листах Мінекономрозвитку від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.

Таким чином, юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, в тому числі юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, визначених Законом, самостійно визначають наявність хоча б однієї з передбачених Законом ознак та приналежність до замовників (замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання) в розумінні Закону.

Щодо питань 3-4

У свою чергу, питання здійснення контролю розглянуто в листі Мінекономрозвитку від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.

Таким чином, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють органи, визначені частиною третьою статті 7 Закону.

Крім того, відповідно до статті 9 Закону громадський контроль у сфері публічних закупівель забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону, до аналізу та моніторингу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово органів, уповноважених на здійснення контролю, про виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Варто також зазначити, що виходячи зі змісту статті 57 Господарського кодексу України в установчих документах (статуті) суб’єкта господарювання повинні бути зокрема зазначені відомості про його органи управління і контролю, їх компетенцію.

Поряд з цим, згідно зі статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування визначених законодавством процедур закупівель тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, виходячи зі змісту статті 65 Господарського кодексу України, посадовими особами підприємства є керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства, а також інші особи, визначені статутом підприємства.

Крім того, до юридичних осіб можуть застосовуватись заходи кримінально-правового характеру у разі наявності підстав, визначених статтею 96-3 Кримінального кодексу України.

При цьому відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Крім того, згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Таким чином, суб'єкт господарювання, який вважає, що його права і законні інтереси було порушено, може звернутись до органів, уповноважених на здійснення державного контролю у сфері публічних закупівель, органу, що здійснює функції управління та контролю за діяльністю юридичної особи, правоохоронних органів, суду.

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2