|
|
16.03.2018
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Прошу надати роз'яснення з питання зазначеного нижче:
У разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт із використанням електронної системи закупівель під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому та третьому частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений Наказом державного підприємства “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35 (далі – Порядок).
Згідно з пунктом 1.2. Порядку, допороговою закупівлею є закупівля замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 Закону (далі - допорогова закупівля).
Відповідно до пункту 9.5. Порядку, закупівля завершується шляхом підписання договору або відміни закупівлі протягом 30 днів після закінчення строку подання пропозицій.
Враховуючи наведене вище, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником допорогової закупівлі, не є предметом регулювання Закону.
Разом з тим, норми Закону щодо випадків зміни істотних умов договору, визначених у частині четвертій статті 36 Закону, не поширюються на договір, укладений за результатами допорогової закупівлі.
При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України.
Проте, згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Закону під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом, зокрема принципу щодо максимальної економії та ефективності при здійсненні закупівлі.
Дещо схожа позиція була зазначена у листі на запит КЗ «Станція переливання крові» стосовно допорогових закупівель у відповіді № 115/2016 від 26.01.2018 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
Згідно з частиною третьою статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити, зокрема, ціну договору. Отже, ціна господарського договору є його істотною умовою.
На підставі викладеного, просимо надати роз’яснення щодо можливості зміни ціни як істотної умови договору в сторону збільшення у зв’язку із збільшенням обсягу робіт шляхом укладання додаткової угоди до договору на виконання робіт, укладеного за результатами допорогової закупівлі.
Чи не вважатимуться такі зміни порушенням принципів здійснення закупівель, встановлених в статті 3 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що у запиті № 115/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Print?id=cf930cb2-cf6c-46ee-8ebe-8590b3bb605c&tagId=7758c77b-e410-44ea-a07d-37f1799e11e5&tag=ZapitiKoristuvachiv&lang=uk-UA надано вичерпну відповідь щодо договірних відносин, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником допорогової закупівлі.
Договірні відносин, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником допорогової закупівлі, регулюються, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України.
Разом з цим згідно з частиною сьомою статті 2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
|
|
|
16.03.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Прохання надати роз'яснення з такого питання. Відповідно до ч.5 ст.36 Закону України Про публічні закупівлі Замовником було укладено додаткову угоду до договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на поточний рік. Однак торги були відмінені а сума додаткової угоди вже вичерпана. Чи має право Замовник укласти договір на суму, що не перевищує 200 тис.грн. без проведення процедури закупівлі, для забезпечення потреби у товарі на час, необхідний для проведення повторної процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 14.09.2016 №3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 28.12.2017 № 3302-06/48844-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
12.03.2018
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
20 лютого 2018 року відбувся аукціон по закупівлі вугілля кам'яного марки ДГ 13-100. Визнано переможця й опубліковано повідомлення про намір укласти договір. 7 березня 2018 року надійшла скарга про усунення порушень до постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України. Скарга очікує розгляду. З якого пункту закону про публічні закупівлі маємо відмінити торги.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України "Про публічні закупівлі" (далі- Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.
Так, частиною дев’ятою статті 18 Закону установлено, що за результатами розгляду скарги орган оскарження має право, зокрема прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
При цьому згідно з частиною дванадцятою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Разом з цим, перелік підстав для відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися визначений статтею 31 та є вичерпним. Відповідно до абзацу третього частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
Принагідно інформуємо що питання оскарження розглянуто в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Водночас з питанням оскарження процедур закупівель додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланнями http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/615?q= , http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/701?q=
|
|
|
05.03.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Нам на відділ охорони здоров'я на 2018р. виділили кошти на придбання медичного автомобілю (спеціалізованого)по типу швидкої допомоги.Був огошошений тендр.На аукціон зайшло 2 учасника і оба на наші кошти(800 тис.) запропонували тільки автомобіль марки ГАЗ "Газель".Оскільки автомобіль російкого виробництва ми відмінили торги. Скажіть будь ласка, чи можемо ми як бюджетна організація оголошувати торги на придбання
б/у автомобілю.оскільки за наші кошти на сьогоднішній день ми не можимо придбати автомобіль марки "Пежо","Citroen" аба еквівалент.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Разом з тим, питання визначення потреб організації-замовника, можливості та доцільності придбання як нового, так і бувшого у використанні предмета закупівлі належать до компетенції замовника та не є предметом регулювання цього Закону.
При цьому предмет закупівлі визначається замовником самостійно у відповідності до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі) повинна міститися у тендерній документації (пункт 3 частини другої статті 22 Закону), що розробляється та затверджується замовником самостійно.
|
|
|
01.03.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!!! Ми бюджетна установа.В кінці минулого року провели відкриті торги на закупівлю товару, була відміна через відсутність учасників. Потім провели ще раз, знову відміна по тій же причині, яка відбулась на початку цього року.Тоді ми превели переговорну процедуру.Поясніть,будь-ласка, чи дійсно застосування підстави передбаченої п.4 ч.2 ст.35 Закону "Про публічні закупівлі" можливе лише тоді, якщо двічі було відмінено відкриті торги в тому ж році, що і проводиться переговорна процедура.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 156/2017 від 31.01.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
|