|
|
07.12.2016
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Я є учасником торгів https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-11-16-000707-c/ і я є їх переможцем. Питання моє стосується подальших дій замовника, а саме відміни торгів. 16.11.16 - було створено тендер, отже кошти на тендер були у Замовника підтверджені, аукціон відбувся через 16 календарних днів і в мене виникає питання, чи можливо що на протязі цих 16 днів було змінено фінансування замовника? Чи можу я вимагати у замовника документального підтвердження щодо відмови у фінансуванні? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Перелік підстав для відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 Закону та є вичерпний. Зокрема відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 31 Закону замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, у разі скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг.
При цьому згідно з частиною третьою статті 31 Закону повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, оприлюднюється в електронній системі закупівель замовником протягом одного дня з дня прийняття замовником відповідного рішення та автоматично надсилається усім учасникам електронною системою закупівель.
У свою чергу, відповідно до статті 9 Закону громадський контроль у сфері публічних закупівель забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до Закону, до аналізу та моніторингу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово органів, уповноважених на здійснення контролю, про виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель та недоліки роботи електронної системи закупівель.
При цьому зокрема учасники процедур закупівель повинні сприяти залученню громадськості до здійснення контролю у сфері закупівель відповідно до законів України “Про громадські об’єднання”, “Про звернення громадян” і “Про інформацію”.
Крім того, зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщено лист від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
08.02.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У 2016 році Замовником проведено дві окремі процедури відкритих торгів по закупівлі палива та мастил, які підпадали під один код ДК 016-2010 "19.20.2 Паливо рідинне та газ; оливи мастильні" . Наприкінці 2016 року через відсутність фінансування дія договору по закупівлі мастил подовжено на 2017 рік.
У 2017 році предмет закупівлі визначається на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” відповідно до якого закупівля палива та мастил підпадають під різні коди: ДК 021:2015 "09130000-9 Нафта і дистиляти" (бензин ), ДК 021:2015 "09210000-4 Мастильні засоби"(мастила).
Чи правильно ми розуміємо, що замовник має право укласти у 2017 році прямий договір на закупівлю мастил, якщо загальна вартість по договору 2016 року та договору який буде укладений у 2017 році не буде перевищувати порогову планку 1 мільйон гривень в результаті чого працювати за двома договорами
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|
|
|
07.12.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
ГУ ДФС у Запорізькій області є субспоживачем електричної енергії згідно договору який був укоадений у 2001 році та щорічно проланговуєтся. Оплата споживачу проводиться як "відшкодування елктроенергії". Загальна річна сума розрахунків перевищує 200 тис.грн.
ПИТАННЯ:
1. Чи поширюється норми Закону №922 на вищезазначений випадок?
2. Якщо так, яку процедуру необхідно застосувати при закупівлі електроенергії у споживача?
3.Якщо ні, згідно якої норми Закону №922?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
|
20.12.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЙСІК ГРУП» просить надати роз’яснення щодо використання договору сумісної діяльності при участі у тендерної закупівлі, що полягає у наступному :
Визначення договору про сумісну діяльність дається у ст. 430 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) - за таким договором сторони зобов'язуються сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети (будівництво і експлуатація якогось спільного об'єкту тощо). У податковому законодавстві аналогом сумісної діяльності є поняття спільної діяльності без створення юридичної особи.
Отже, характерною особливістю саме договорів про сумісну діяльність є визначення сторонами одного з учасників на якого покладається керівництво і ведення спільних справ учасників договору (ст.431 ЦК). Для здійснення своїх повноважень такий учасник має отримати відповідну довіреність від решти учасників. Чинне податкове законодавство покладає на нього також ведення податкового обліку результатів спільної діяльності, окремо від обліку власної діяльності такого учасника.
Крім цього, договори про спільну (сумісну) діяльність мають включати такі положення:
- чітке визначення спільної господарської мети учасників договору
- склад і розмір внесків (майно, майнові права, кошти, бази даних, тощо), порядок їх використання і можливості розпорядження ними учасниками договору
- порядок покриття спільних витрат і збитків
- частки учасників у об'єкті, що створюється внаслідок спільної діяльності, порядок його подальшого використання.
Враховуючи вищенаведене, у зв’язку з недостатнім опитом у виконанні певних видів робіт, Товариство планує укладати та використовувати договори сумісної діяльності для участі у тендерної закупівлі.
А том, просимо надати роз’яснення чи буде даний договір вважатися достатнім для надання його Замовнику, у разі участі у тендерної закупівлі, для підтвердження належної кваліфікації у роботах.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Водночас, відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
У свою чергу, поняття об’єднання підприємств визначено статтею 118 Господарського кодексу України. Так, згідно з частиною четвертою статті 118 Господарського кодексу України об’єднання підприємств є юридичною особою.
Разом з тим, ураховуючи вимоги пункту 17 частини другої статті 22 Закону, учасник може залучати до виконання робіт суб’єктів господарювання як субпідрядників.
При цьому відповідно до пункту п’ятого частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, учасниками процедури закупівлі можуть бути саме суб’єкти визначені у пункті 35 частини першої статті 1 Закону.
|
|
|
24.05.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Замовник під час проведення переговорної процедури закупівлі після повідомлення про намір укласти договір вимагає внесення забезпечення виконання договору, оскільки така вимога містилась у тендерній документації процедур закупівлі, що двічі не відбулися. В запрошенні на переговори ця вимога відсутня. Проект договору на сторінці закупівлі відсутній. Чи правомірна вимога замовника торгів?
Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у листі 224/2017 від 09.02.2017 http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA
Крім того, відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Поряд з цим, відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
При цьому проект договору повинен обов"язково міститись у тендерній документації згідно статті 22 Закону.
Отже, оскільки у разі застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 під час проведення переговорів можуть запрошуватись учасники, які не подавали тендерні пропозиції під час проведення відкритих торгів, замовнику під час проведення переговорів слід керуватись вимогами до предмета закупівлі та учасника, передбачаючи такі вимоги для проведення переговорів.
При цьому зазначаємо, що до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель, оскільки Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Водночас центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
|