Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Доброго дня Надайте будь ласка роз'яснення Маю відкриті торги з особливостями на закупівлю послуг з ремонту мед.обладнання Учасник надав довідку що бонефіціарний власник з часткою володіння в розмірі 50% являється громадянин РФ. Також надають посвідку про постійне місце проживання в Україні (видане в 2014р.) та інд.податковий номер в Україні. Згідно ч.41 Особливостей Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: є юридичною особою - резидентом Російської Федерації/Республіки Білорусь державної форми власності, юридичною особою, створеною та/або зареєстрованою відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, та/або юридичною особою, кінцевим бенефіціарним власником (власником) якої є резидент (резиденти) Російської Федерації/Республіки Білорусь, або фізичною особою (фізичною особою - підприємцем) - резидентом Російської Федерації/Республіки Білорусь, або є суб’єктом господарювання, що здійснює продаж товарів, робіт, послуг походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь (за винятком товарів, робіт та послуг, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”); Виникає питання чи повинні ми відхилити даного учасника ? Згідно податкового кодексу резидент це юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами; отже він є резидентом України,але ніде не визначено який документ підтверджує резидентність. Чи може посвідка на постійне проживання підтвердити що він резидент України? Який документ підтверджує резидент учасник чи ні? Чи все таки краще відхилити такого учасника? Допоможіть будь ласка розібратися та прийняти вірне рішення

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Пунктом 2 постанови № 1178 установлено, що замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у юридичних осіб – резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь державної форми власності, юридичних осіб, створених та/або зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь та юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками (власниками) яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, та/або у фізичних осіб (фізичної особи - підприємця) – резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, а також публічні закупівлі у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, робіт та послуг, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання цією постановою чинності.
Згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги з дотриманням вимог законодавства в цілому.
У свою чергу, відповідно до пункту 41 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі, зокрема є юридичною особою –резидентом Російської Федерації/Республіки Білорусь державної форми власності, юридичною особою, створеною та/або зареєстрованою відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, та/або юридичною особою, кінцевим бенефіціарним власником (власником) якої є резидент (резиденти) Російської Федерації/Республіки Білорусь, або фізичною особою (фізичною особою – підприємцем) – резидентом Російської Федерації/Республіки Білорусь, або є суб’єктом господарювання, що здійснює продаж товарів, робіт, послуг походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь (за винятком товарів, робіт та послуг, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності постановою № 1178).
Відповідно до статті 117 Конституції України постанови і розпорядження, видані Кабінетом Міністрів України, є обов'язковими до виконання.
При цьому, оскільки відповідно до Положення про Міністерство юстиції України (далі - Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, з порушеного у запиті питання щодо застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 “Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації”, у тому числі щодо випадків, встановленого цією постановою, незастосування мораторію (заборони) при наявності або відсутності у відповідного громадянина Російської Федерації документів, які підтверджують його проживання на території України на законних підставах, пропонуємо звернутися до Мін’юсту.
Довідково зазначаємо, що на вебсайті Мін’юсту за посилання: https://minjust.gov.ua/news/ministry/vstanovleno-moratoriy-na-vikonannyagroshovih-ta-inshih-zobovyazan-kreditoramiza-yakimi-e-rosiyska-federatsiya-abo-osobi-povyazani-z-derjavoyu-agresorom розміщено лист Мін’юсту щодо встановлення мораторію на виконання грошових та інших зобов’язань, кредиторами за якими є Російська Федерація або особи, пов’язані з державою-агресором.

12.12.2022

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

1854 / 1883

Про набуття/відсутність статусу «Замовника» Комунальне підприємство «Зелене будівництво» Сумської міської ради є спеціально створеним підприємством «для утримання об’єктів благоустрою з метою проведення робіт з утримання, поточного та капітального ремонту об’єктів благоустрою, утримання зелених насаджень, надання (виконання) інших послуг (робіт) для задоволення потреб територіальної громади». Одноособовим засновником підприємства є Сумська міська рада. Разом з цим, підприємство створене з метою отримання прибутку та реалізуючи напрям задоволення потреб територіальної громади діє добровільно на конкурентному ринку, зокрема, через участь «на рівних» з іншими суб’єктами господарювання у процедурах закупівель та подальшого укладення договорів на закупівлю із Замовниками відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі». Слід зазначити, що основною мотивацією такої діяльності є виконання статутних завдань підприємства, а саме забезпечення його прибуткової діяльності. Отримані та витрачені кошти від такої діяльності не мають статусу бюджетних. Враховуючи викладене вище в сукупності, керуючись п.13 ч.1ст. 9Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати консультацію з такого питання: Чи належить комунальне підприємство «Зелене будівництво» Сумської міської ради до категорії Замовників, визначених п.3 ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо здійснює свою діяльність з метою отримання прибутку в умовах конкурентного ринку, зокрема за наслідком успішної участі в процедурах закупівель?

Відповідь

09.12.2022

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

1583 / 1645

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року (з подальшими змінами) на території держави запроваджено воєнний стан. Постановою Кабінету Міністрів України №1275 від 11.11.2022 року було затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі- Особливості). Зазначеними Особливостями регламентовано порядок здійснення оборонних закупівель товарів, робіт і послуг в період дії воєнного стану. Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, як службою державного замовника у сфері оборони - ДСНС України, здійснюються закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Закон України "Про оборонні закупівлі" містить визначення терміну "локалізація виробництва", відповідно до якого це - питома вага вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей і комплектуючих виробів вітчизняного походження, а також виконання робіт та надання послуг вітчизняними виробниками на митній території України у вартості товарів, робіт і послуг, що є предметом закупівлі. Зі змісту Особливостей вбачається, що замовники здійснюють закупівлі оборонного призначення відповідно до цих особливостей, але з дотриманням вимог ЗУ "Про оборонні закупівлі", ЗУ "Про публічні закупівлі". пунктом 6-1 рохділу Х ЗУ "Про публічні закупівлі" визначено перелік товарів, що підлягають локалізації. До зазначеного перліку входять товари, які є предметом оборонних закупівель, які здійснює Головне управління, відповідно до покладених на нього обов'язків, як на службу державного замовника. Окрім того, ЗУ "Про оборонні закупівлі" містить положення, відповідно до якого державний замовник у сфері оборони повин враховувати такий критерій оцінки, як локалізація. Однак, на період дії правого режиму воєнного стану,державні замовники у сфері оборони не застосовують процедури закупівлі визначені цим Законом. Вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року №335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" визначено, що ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, повязані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг. Тобто, фактично, калькуляція витрат по своїй суті є локалізацією, оскільки остання визначається на підставі калькуляції витрат виконавця. З урахуванням наведеного, прошу надати роз'яснення: Чи є обовязковою вимога державного замовника (служби державного замовника), під час укладання договорів про закупівлю товарів оборонного призначення, щодо наявності того чи іншого товару, якщо він підлягає локалізації в переліку локалізованих товарів, який формується та розміщується на сайті Міністерства економіки України.

Відповідь

08.12.2022

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

1335 / 1390

15.11.2022 набула чинності постанова№ 1275 від 11.11.2022 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі — Постанова № 1275). Постановою № 1275 затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі — Особливості оборонних закупівель). Пунктом 2 Особливостей оборонних закупівель передбачено, що у цих особливостях терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про оборонні закупівлі”, “Про публічні закупівлі” та інших нормативно-правових актах, розроблених на їх виконання. Пунктом 8 Особливостей оборонних закупівель передбачено, що державні замовники здійснюють закупівлі товарів (крім товарів, визначених у додатку до цих особливостей), робіт і послуг без застосування видів (процедур) закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. При цьому пунктом 1 частини 6-1 розділу X Закону “Про публічні закупівлі” (далі- Закон про закупівлі), зокрема, передбачено, що тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень: замовник здійснює закупівлю товарів, до яких застосовуються норми локалізації. Враховуючи вищезазначене просимо надати роз’яснення щодо такого питання: Чи повинні державні замовники,які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до Особливостей оборонних закупівель застосовувати норми локалізації передбачені частиною 6-1 розділу X Закон про закупівлі)?

Відповідь

08.12.2022

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

1965 / 1982

Наразі, публічні закупівлі регулюються Законом України «Про публічні закупівлі» ( далі – Закон)з урахуванням Особливостей, які затверджені, Постановою Уряду № 1178 від 12.10.2022 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”( далі - Особливості). Підпунктом 6 пункту 13 Особливостей передбачено, що придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару зокрема у разі, коли відмінено відкриті торги через відсутність учасника процедури закупівлі (учасників процедури закупівлі), у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі). У замовників публічних закупівель виникають питання, щодо підтвердження відсутності підстав, визначених статтею 17 Закону, при укладенні договору про закупівлю згідно з підпунктом 6 пункту 13 Особливостей. 1. Чи замовник не повинен вимагати жодних документів, визначених статтею 17 Закону, , виходячи з скажімо з таких міркувань: Закупівля без використання електронної системи закупівель не є процедурою закупівлі. У статті 17 Закону наведений перелік підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі. Крім того, відповідно до пункту 44 Особливостей замовник вимагає від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель самостійного декларування відсутності таких підстав учасником процедури закупівлі відповідно до абзацу четвертого пункту 44. Абзац 3 пункту 44 Особливостей визначає, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 3, 5, 6 і 12 частини першої та частиною другою статті 17 Закону. Враховуючи, що при укладанні договору про закупівлю згідно з підпунктом 6 пункту 13 Особливостей з постачальником, він не є учасником процедури закупівлі, не подає тендерну пропозицію в електронній системі закупівель, не є переможцем процедури закупівель, підстав вимагати будь-які документи по статті 17 у замовника немає. 2. Чи можна якщо документи постачальника / виконавця / підрядника на підтвердження відповідності вимогам, що передбачені статтями 16, 17 Закону, вже публікувались в електронній системі закупівель наприклад, в іншій процедурі закупівлі вважати їх такими, що є в публічному доступі та чи може замовник використовувати такі документи на підставі частини 5 статті 17 Закону та пункту 44 Особливостей?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №1223/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2b2de654-89d2-44a8-993b-4a37e152beec&lang=uk-UA
Окремо зазначаємо, ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону та пункту 28 Особливостей, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. Разом з тим тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону).
Тендерна документація не повинна містити вимог, зокрема щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
У свою чергу, оскільки згідно з Законом України “Про доступ до публічної інформації” та постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”, створення та забезпечення функціонування єдиного державного веб-порталу відкритих даних здійснюється Державним агентством з питань електронного урядування (далі – Агенство), яке є його держателем та при цьому відповідно до Положення про Державне агентство з питань електронного урядування України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 492, Агентство є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства, стосовно віднесення інформації до публічної інформації, що оприлюднюється у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" слід звертатися до відповідного органу виконавчої влади, до сфери відповідальності якого належить функціонування Єдиного державного веб-порталу відкритих даних.

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2