|
|
24.01.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Департаменту культури і туризму Запорізької міської ради підпорядковані ряд закладів культури, зокрема школи естетичного виховання та бібліотеки. Частина цих закладів розташовані у нежилих приміщеннях багатоквартирних жилих будинків. Власником нежилих приміщень є Запорізька міська рада, а Комунальне підприємство «Наше місто» є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у м. Запоріжжя. Частина приміщень передана департаменту згідно Рішення міської у позичку. Друга частина приміщень знаходяться в об’єднанні співвласників багатоквартирних будинків.
Виникла необхідність щодо закупівлі послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
На підставі вищезазначеного, просимо надати відповідь, яку процедуру застосовувати при закупівлі послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, якщо очікувана вартість закупівлі 262 тис. грн., з них 239 тис. грн. вартість послуг які будуть надаватися Комунальним підприємством «Наше місто» яке є виконавцем цих послуг та 23 тис. грн. вартість послуг об’єднань співвласників багатоквартирних будинків?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.
Разом з тим, Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі –Порядок).
Так, відповідно до абзацу четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
При цьому виходячи зі змісту частини сьомої статті 2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
|
|
|
24.01.2017
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
1) Чи можна подати до органу оскарження одну скаргу яка би стосувалася всіх або декількох частин предмета закупівлі (лотів), рішення щодо яких викладені в одному протоколі тендерної комісії?
2) Який розмір та порядок справляння плати за подання однієї скарги яка би стосувалася всіх або декількох частин предмета закупівлі (лотів), рішення щодо яких викладені в одному протоколі тендерної комісії?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Оскарження процедур закупівлі здійснюється у порядку, установленому статтею 18 Закону.
При цьому, виходячи із норм Закону, суб’єкт оскарження може оскаржувати прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи його законні інтереси (пункт 21 частини першої статті 1 Закону), а скарга повинна містити, зокрема таку інформацію, як: підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати (абзац 9 частини першої статті 18 Закону).
Згідно з частиною десятою статті 18 Закону орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель.
Водночас пунктом 37 частини першої статті 1 Закону передбачена можливість визначення замовником частин предмета закупівлі товарів, робіт чи послуг (лотів), на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Таким чином, Закон не містить обмежень щодо подання однієї або декількох скарг в межах єдиної процедури закупівлі.
Разом з цим розмір плати за подання скарги до органу оскарження відповідно до Закону встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 291.
Пунктом 1 цієї постанови визначено, що плата справляється в таких розмірах: 5 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг; 15 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі робіт.
Інформація щодо порядку плати за подання скарги до органу оскарження міститься на сайті Антимонопольного комітету України за посиланням http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/123950
|
|
|
24.01.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Якщо лоти визначили за формою випуску, на приклад ЛОТ 1 (Лікарські засоби в ін'єкційній формі випуску), чи потрібно в назві лота вказати МНН всіх лікарських засобів які входять до лота? Або можна в технічних вимогах вказанти лот і нижче зазничити всі лікарськи засоби які входять до цього лота і по кожному препарату в дужках вказати МНН? Як правильно? Якщо можливо приведіть приклад як правильно прописати лоти і в їх складі лік. засоби з МНН
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
23.01.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Міністерством оборони України (далі – Замовник) проводяться закупівлі для потреб Збройних Сил України відповідно до вимог Закону України “Про публічні закупівлі” (надалі – Закон).
Відповідно до пункту третього частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити технічну специфікацію, яка не повинна посилатися на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз “або еквівалент”.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Просимо роз’яснити, яким чином Замовник повинен зазначати в договорі про закупівлю предмет договору та найменування продукції, якщо запропонований учасником товар визначено як еквівалент за процедурою закупівлі.
Як приклад процедура закупівлі: UA-2016-11-25-001765-a “Паливо рідинне та газ; оливи мастильні (нафта, вугілля і нафтопродукти) Лот 3. Олива марки “Р” або еквівалент”. Учасник надав цінову пропозицію з найменуванням товару “Олива для гідромеханічних та гідро об’ємних передач Агрінол Р”, що визначено Замовником як еквівалент товару, запропонованого до закупівлі.
Просимо надати відповідь консультаційного характеру щодо зазначеного питання.
Додаток: 1. Договір з ТОВ “ТД “Агрінол” від 19.12.2316 № 286/1/16/38 на 10 арк.
2. Цінова пропозиція ТОВ “ТД “Агрінол” за лотом № 3
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. При цьому умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Поряд з цим статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У свою чергу, відповідно до частини третьої статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
При цьому згідно з частиною четвертою статті 180 Господарського кодексу України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
Таким чином, під час укладення договору про закупівлю сторони повинні погодити предмет договору відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України. При цьому умови про предмет договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.
|
|
|
20.01.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення.
Замовником двічі було відмінено процедуру закупівлі відкриті торги на закупівлю газу природного, скрапленого або в газоподібному стані, код ДК 016:2010 – 06.20.1 (Природний газ, код ДК 021:2015 - 09123000-7) (Природний газ) – 2 лоти відповідно до статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) (подано для участі в них менше двох тендерних пропозицій). В зв’язку внесеними змінами до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за № 448/28578, замовником визначено предмет закупівлі газове паливо, код ДК 021:2015 - 09120000-6 (Природний газ).
Чи має право замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону (якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації), враховуючи що змінився предмет закупівлі.
Просимо Вас в найкоротший термін надати роз’яснення, з метою недопущення негативних наслідків в опалювальний період при поставці товару.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|