|
|
06.02.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно ст.11 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" Рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою. Але протокол – це документ, в якому фіксується хід обговорення питань і рішення, прийняті колегіальними органами на зборах, нарадах, конференціях тощо. Ключевое слово - прийняті колегіальними органами. Поясність, яке має відношення до цього уповноважена особа? І ще одне питання: чи обов'язково у уповноваженої особи має бути вища економічна чи юридична освіта?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону, Закон) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року.
Ураховуючи прикінцеві та перехідні положення розділу X, нова редакція Закону, за винятком розділу VI щодо процедури торгів з обмеженою участю, вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Частиною десятою статті 11 Закону установлено, що рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою. Отже, визначена Законом норма щодо оформлення рішень уповноваженої особи протоколом є імперативною.
Згідно з частиною сьомою статті 11 Закону уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника та відповідного положення. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту, як правило юридичну або економічну освіту.
Отже, наявність в уповноваженої особи іншої вищої освіти, ніж юридична або економічна, не суперечить вимогам Закону.
|
|
|
15.04.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. чи може замовник визнати переможця торгів комунальне підприємство яке я в безпосередньому підпорядкуванні замовника, в той же час замовник є засновником даного підприємства і бенефіціаром
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запитах №№ 563/2017 та 58/2020 за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c6817864-1d0c-44f6-b10b-b299fa82371a&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5365ab91-8c2a-434a-8d55-11df954a0efa&lang=uk-UA
Крім того повідомляємо, що відповідно до статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
|
|
|
27.04.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 3 нової редакції Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 10 нової редакції Закону оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5 150 тисячам євро.
Чи може замовник проводити процедуру відкритих торгів за конкретною запланованою закупівлею, без дотримання вимог ч. 3 ст. 10 нової редакції Закону, якщо очікувана вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені цією частиною, проте загальна запланована сума за кодом по підприємству є більшою, ніж межі, встановлені ч. 3 ст. 10 нової редакції Закону?
Чи буде таке проведення закупівлі вважатися поділом предмета закупівлі, враховуючи, що в одному коді можуть знаходитися закупівлі, які технічно та фактично не підлягають об’єднанню, проте за четвертою цифрою Єдиного закупівельного словника відносяться до одного коду ДК?
Так наприклад, за кодом ДК 021:2015 71630000-3 Послуги з технічного огляду та випробовувань – загальна очікувана вартість закупівель в цілому по підприємству становить біля 32 мільйонів гривень.
Цей код містить закупівлі за такими конкретними назвами як:
Технічний огляд транспортних засобів – 36 000 гривень;
Контрольно-інспекторське обстеження ГТС – 240 000 гривень;
Огляд і технічне обслуговування аварійно-рятувального та протипожежного майна – 1 140 000 гривень; і т.д.
У даному випадку за конкретними назвами закупівель (наприклад - Огляд і технічне обслуговування аварійно-рятувального та протипожежного майна – 1 140 000 гривень) потрібно проводити відкриті торги чи відкриті торги з публікацією оголошення англійською мовою?
|
|
Відповідь
|
|
Швновний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 605/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=92593d8c-44e1-4e85-bab2-f58b7079af8f&lang=uk-UA
|
|
|
08.10.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо роз’яснити наступну ситуацію:
Новоград-Волинською КЕЧ району було проведено спрощену закупівлю на проведення капітального ремонту об’єкту. Під час виконання робіт встановлено, що кошторис потребує коригування, в результаті чого загальна сума по даному об’єкту перевищить 1,5 млн. грн.. Просимо надати відповідь, яку процедуру маємо застосувати на різницю після коригування переговорну ( відповідно до ст.40 ч. 2 п.5) чи відкриті торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 розміщено лист від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівель”.
|
|
|
03.12.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Допоможіть у вирішенні такого питання:
Підприємством подало свою тендерну пропозицію для участі в тендері, предметом якого є 44160000-9 Магістралі, трубопроводи.... (Рукава напірні), за результатами тендеру наше підприємство було дискваліфіковано у звязку з тим, що Учасником надано пропозицію, яка не містить сертифікату відповідності або декларації про відповідність, зокрема на запропонований товар п. 2 «Рукав для води », 5 «Рукав бензорізний », що не відповідає умовам п. 1 додатку 1 тендерної документації».
Нашим підпримством було подано декларацію про відповідність,але вказано загальну назву продукції без поділу за діаметром розмірами рукава і т.д. Підскажіть будь-ласка чи правомірно в даному випадку за такою ознакою дискваліфікувати підприємство. Як зазначено в ДСТУ 17050-1:2006 що декларацію на відповідність надають на партію товару одного типу або споріднену продукцію.
Буду дуже вдячна за допомогу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій в конкретних випадках.
|