|
|
15.11.2021
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
: ми оголошували тендер на закупівлю енергоносіїв(соломи) для опалення приміщення школи. Перші відкриті торги не відбулися, другі відбулися, але на вимогу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області через помилку в тендерній документації ми змушені відмінити торги. Зараз ми проводимо треті відкриті торги і поки що жодного учасника. То чи зможемо ми провести переговорну процедуру закупівлі, якщо треті торги не відбудуться на підставі двічі відмінених відкритих торгів? Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, зокрема, у разі, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом. Оскільки, Закон не містить вимог щодо обов’язкової послідовності проведення процедур відкритих торгів, які були відмінені через недостатню кількість учасників та можуть слугувати обґрунтуванням підстави для переговорної процедури закупівель.
Дайте будь ласка відповідь: правильно вважати «було двічі відмінено процедуру відкритих торгів» чи «було двічі підряд відмінено процедуру відкритих торгів»
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених у частині другій статті 40 Закону.
Так, згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Отже, якщо замовником було двічі відмінено процедуру відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі повинно містити звіти про результати проведення таких процедур закупівель у зв’язку з відсутністю достатньої кількості тендерних пропозицій, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Ураховуючи викладене і керуючись вимогами частини першої статті 4 Закону, замовником застосовується переговорна процедура закупівлі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом, за умови прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році.
Разом з тим ураховуючи мету Закону якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
|
|
|
12.11.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Управління керуючись ЗУ "Про публічні закупівлі" здійснює наступні закупівлі: спрощена процедура, переговорна процедура (поштові послуги для доставки сум відшкодування пільг і субсидій громадянам міста), а також публікує звіти про закупівлі здійснені без електронної системи ( закупівлі до 50000,00 грн.) У 2020 році такі закупівлі були розподілені наступним чином 14 спрощених, 25 звітів, 2 переговорні процедури. Чи можливо у 2022 році призначити дві уповноважені особи:одна для публікації звітів , а інша для проведення процедури спрощених закупівель? Обидві особи є штатними співробітниками, на яких наказом керівника покладено додаткові функції уповноваженої особи. Як правильно визначити їм суму доплати згідно законодавства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" (Який оклад встановлювати фахівцю з публічних закупівель? Як встановлювати доплату працівникові?), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
При цьому замовник самостійно приймає рішення та зазначає у своєму розпорядчому рішенні розмежування відповідальності уповноважених осіб за організацію та проведення різних процедур закупівель та спрощених закупівель.
Крім того повідомляємо, що з 2022 року відповідальними за оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель щодо закупівель, що здійснюються відповідно до частини третьої статті 3 Закону, може бути будь-яка служба (посадова) особа замовника, у тому числі уповноважена особа, яка є відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель та спрощених закупівель.
|
|
|
03.11.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий ранок! На закупівлю послуг теплопостачання на 2021 рік була проведена переговорна процедура, заключено договір на близько 380 тис. На сьогодні збільшено тариф майже в два рази згідно рішення міської ради. Згідно п.7 частини 5 ст.41 можна було б заключити додаткову угоду на збільшення вартості договору без зміни кількості послуг якщо це є в договорі, я правильно розумію? Але постачальник в договорі прописав що в разі зміни ціни додаткові не заключаються, нова ціна застосовується з моменту затвердження тарифу. Пропорційно залишку послуг, які мали б бути отримані до кінця року відповідно до нового тарифу (без зміни обсягу, який планували на початок року) виникає потреба на близько 160 тис. Як діяти в цьому випадку? Заключити додаткову, якщо в договорі інформація що в разі зміни тарифів вони застосовуються зразу і без додаткових угод? Провести переговорку після того як цей договір буде виконано (але сума менше 200 тис.грн)? Укласти прямий договір на додаткові кошти здається теж не вірним, так як сума більше 50тис.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, та від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2&fNum=54160
Разом з тим внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
26.10.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі», процедурами закупівлі є:
а) конкурентні процедури (ч. 1 ст. 13 Закону):
- відкриті торги;
- торги з обмеженою участю;
- конкурентний діалог.
б) виняткова процедура (ч. 2 ст. 13 Закону):
- переговорна процедура.
В силу ч. 3 ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель.
Аналогічною є вимога до процедури проведення спрощеної закупівлі. Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі», спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону.
Виходячи з вищевикладеного, договором про закупівлю є договір, укладений за результатами проведення наступних процедур:
- відкриті торги;
- торги з обмеженою участю;
- конкурентний діалог;
- переговорна процедура;
- спрощена закупівля.
Всі вказані процедури проводяться виключно з використанням електронної системи закупівель.
Таким чином, в силу положень Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю може бути укладений лише з використанням електронної системи закупівель. Отже, договори, укладені без використання електронної системи закупівель не є договорами про закупівлю в розумінні п. 6 ч. 1 ст. 1 та інших положень Закону України «Про публічні закупівлі».
Разом з тим, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме, звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
У зв’язку з вищевказаним, прошу надати роз’яснення з приводу наступних питань.
1. За якою процедурою договори про закупівлю можуть укладатись без використання електронної системи закупівель?
2. Чи договори, укладені без використання електронної системи закупівель можуть набувати статусу договору про закупівлю в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
3. Чи чинною редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» допускається укладення хоч одного виду договору, який би одночасно був договором про закупівлю та був укладеним без використання електронної системи закупівель?
4. Чи чинною редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» допускається існування договорів, на які розповсюджується дія п. 13 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі», адже предметом правового регулювання вказаної норми є саме договори про закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питань 2,3
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, договір, укладений за результатами процедури закупівлі/спрощеної процедури закупівлі, є договором про закупівлю в розумінні Закону.
Водночас договір (або інший документ) який передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не є договором про закупівлю у розумінні Закону.
Щодо питань 1,4
Виходячи зі змісту пункту 13 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
Випадки у яких оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель наведено у таблиці 1 в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06%20
|
|
|
26.10.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі»
Переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
п. 3 ч.2 ст. 40 Закону передбачено, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, зокрема у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі, зокрема оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується;
Підстава відповідно до частини другої статті 40 Закону зокрема оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується, застосовується у разі якщо:
- після оцінки тендерних пропозицій оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність замовника щодо триваючого тендера;
- обсяг не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера
Статтею 18 Закону, передбачено порядок оскарження процедур закупівлі до Органу оскарження
ч. 24 ч. 8 Закону передбачено, що право на оскарження не обмежує права суб’єкта оскарження на звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження.
Враховуючи викладене, прошу надати роз’яснення:
- про яке оскарження прийнятих рішень зазначено у п. 3 ч.2 ст.40 Закону?
- чи являється оскарження до суду таким оскарженням?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1982/2020 за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=79e64879-739e-4c17-a31e-0086c155f4d0&lang=uk-UA
|