|
|
01.12.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до пункту 2 частини 2 розділу III «Правил охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском», затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 05.03.2018 року №333, ремонт обладнання під тиском слід виконувати відповідно до вимог технічної документації, до складу якої мають входити технічні умови на ремонт.
Згідно пунктом 4.2.4. технічних умов на капітальний ремонт – екранів гладкотрубних прямоточних стаціонарних котлів ТУ У 28.3-00130044-069:2011, які розроблені 14.03.2011 року державним підприємством «Львівське конструкторське бюро» та погоджені заступником Міністра палива та енергетики України 26.11.2010 року, трубні елементи, що використовуються при ремонті, повинні постачатись або виготовлятись з холодно- та теплодеформованих труб згідно ТУ 14-3-460 /ТУ У 27.2-05757883-207.
Враховуючи беззаперечну вимогу щодо використання при ремонті трубних елементів виготовлених лише згідно ТУ 14-3-460 /ТУ У 27.2-05757883-207 виникає питання, чи зобов’язаний замовник, відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», у технічній специфікації (технічних вимогах) застосовувати вираз «або еквівалент».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 Закону.
Відповідно до статті 23 Закону технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).
Технічні специфікації можуть бути у формі переліку експлуатаційних або функціональних вимог, у тому числі екологічних характеристик, за умови, що такі вимоги є достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками.
У разі якщо вичерпний опис характеристик скласти неможливо, технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент".
З огляду на викладене, замовник самостійно затверджує тендерну документацію з дотриманням вимог законодавства.
При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону, то це тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
22.09.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
В одній із закупівель Поточного ремонту Будинку на території із терасами нами було вказано про наявність досвіду такого виду робіт відповідно до проектно коштористної документації в кількості 2 аналоічні договори . Особливість наших робіт полягає в Поточному ремонті Терас 1 та 2 поверхів. При чому учасник для відтвердження досвіду виконання надав 2 Договори а саме Капітальний ремонт нежитлового приміщення та капітальний ремонт даху та фасаду. Чи можна вважати дані види робіт підтвердженням досвіду якщо немає саме наявності робіт з Терасами?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Частиною другою статті 16 Закону передбачено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Своєю чергою, будь-які рішення, у тому числі щодо розгляду тендерних пропозицій на відповідність умовам тендерної документації, приймаються замовником самостійно.
Крім цього, питання щодо аналогічних договорів розкрито в запиті № 1126/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=269393bd-4ae4-4f85-8c55-25c3886d0c34&lang=uk-UA
|
|
|
16.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Питання: Установі виділено кошти на капітальний ремонт в обсязі 36 500,00 тис. гривень.
Чи буде порушенням чинного законодавства оголошення двох відкритих торгів: «Капітальний ремонт приміщень I та II поверху корпусу КНП за адресою: просп. Київський, 59-б» з очікуваною вартістю 23 500,00 тис. грн. та «Капітальний ремонт інженерних мереж будівлі КНП за адресою: просп. Київський, 59-б» з очікуваною вартістю 13 000,00 тис. гривень.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Водночас відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 Закону.
Отже, при здійсненні закупівель замовники керуються вартісними межами, встановленими в пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону з дотриманням положень частини 10 статті 3 Закону.
Водночас об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163.
У свою чергу, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об’єкт будівництва.
Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об’єкту, на який складений окремий об’єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими статтею 3 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
05.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Державною установою «Фонд енергоефективності» (далі – Орендар), Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та ДП «Укркомунбудобслуговування» (далі – Балансоутримувач) підписаний договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.
Договір оренди не містить положень про обов’язок будь-якої із сторін договору провести ремонт або відшкодувати вартість проведеного ремонту, але містить положення про те, що Орендар має право за згодою Балансоутримувача проводити поточний та/або капітальний ремонт Майна і виступати замовником на виготовлення проектно-кошторисної документації на проведення ремонту.
В подальшому Балансоутримувачем запропоновано провести ремонт самостійно та покласти витрати за ремонт на Орендаря на підставі договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання будівлі, яким передбачено відшкодування витрат Балансоутримувача на виконання робіт та надання відповідних послуг.
Запланована Балансоутримувачем вартість проведення ремонту орендованого приміщення передбачає проведення конкурентної процедури закупівлі (у випадку проведення ремонту Орендарем), але у випадку відшкодування ремонту Орендарем, а здійснення ремонту Балансоутримувачем, конкурентна процедура не проводиться, оскільки на Балансоутримувача не поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі», на відміну від Орендаря.
Пунктом 10 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено: забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення чи має право Орендар на підставі Договору оренди та Договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання будівлі відшкодовувати витрати на проведення ремонту без проведення процедури закупівлі Балансоутримувачем?
чи не розцінюється таке відшкодування як уникнення процедури закупівлі Орендарем, оскільки, як договором оренди так і діючим законодавством чітко не передбачено механізм відшкодування, в той час як в договорі оренди Орендарю надана можливість здійснити ремонт самостійно?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання відшкодування (компенсації) розглянуто у запиті № 896/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=78328aa6-dff8-4e16-8763-2553290cfa72&lang=uk-UA
Водночас у разі якщо замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
03.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
16.07.2021 року замовником була оголошена спрощена закупівля "Капітальний ремонт приміщень будівлі комунального закладу «Черкаський заклад загальної середньої освіти» Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області за адресою: смт Черкаське, вул. Лісна, 23, Новомосковського району, Дніпропетровської області". 29.07.2021 року було визначено переможця закупівля, Укладати договір можливо з 13.08.2021 року. А 02.08.2021 року замовник змінив назву. Як правильно укласти договір в зв'язку з перейменуванням замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом.
Відповідно до частини третьої статті 90 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
Згідно з частиною другою статті 57 Господарського кодексу України (далі-ГК України) в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини четвертої статті 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Крім того, згідно частини п’ятої статті 89 ЦК України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.
Таким чином, договір про закупівлю укладається з замовником процедури закупівлі, який є юридичною особою відповідно до його найменування зазначеного в установчих документах, з урахуванням змін, які набрали чинності з дня їх державної реєстрації.
При цьому пропонуємо ознайомитись з листом від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06
|