|
30.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
У зв’язку з внесенням змін до Закону України «Про публічні закупівлі» прошу надати роз’яснення з приводу наступного.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» на підприємствах, що становлять суспільний інтерес, проводять конкурс з відбору суб’єктів аудиторської діяльності, які можуть бути призначені для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності цього підприємства.
Для проведення конкурсу підприємство, що становить суспільний інтерес, має розробити і оприлюднити порядок його проведення і однозначні прозорі та недискримінаційні критерії відбору щонайменше двох суб’єктів аудиторської діяльності, які подаються на розгляд органів, що призначають суб’єктів аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності.
Яким чином замовнику, що здійснює закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», який водночас є підприємством, що становить суспільний інтерес, організувати закупівлю послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності без порушення законодавства, зокрема враховуючи вимоги нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність». Адже у випадках, якщо запланована вартість закупівлі відповідних послуг становитиме від 50 до 200 тисяч гривень або ж дорівнюватиме або перевищуватиме 200 тисяч гривень, замовник має проводити спрощену закупівлю або процедуру закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та поряд з цим, як підприємство, що становить суспільний інтерес, має провести конкурс з відбору суб’єктів аудиторської діяльності, які можуть бути призначені для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності цього підприємства відповідно до Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1131/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=063ceb65-ce9c-4beb-8888-d1a7da5ba084&lang=uk-UA
|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Держаудит службою проведений моніторинг закупівлі в якій наше Товариство визнане Переможцем закупівлі. За результатами моніторингу Держаудіт встановлено що Замовником на порушення вимог пункту 14 частини 2 статті 22 Закону у пункті 9 «Кінцевий строк подання тендерних пропозицій» розділу ІІІ тендерної документації не зазначений кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Замовник у тендерній документації. В той же час Замовник закупівлі пояснює, що у п. 9 «Кінцевий строк подання тендерних пропозицій» розділу ІІІ тендерної документації зазначено наступне: «15 днів із моменту опублікування оголошення відповідно до п.1 ч.1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі»», крім того, аналогічна інформація міститься у п. 6 Оголошення про проведення публічної закупівлі за ДК 021:2015: 45454000-4 «Реконструкція» (реконструкція пожежного депо військової частини А1405, будівля 73/12 за адресою: с. Веселівка, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл.). Також кінцевий термін подання відображається у електронній системі закупівель під час опублікування оголошення. З огляду на те, що електронна система закупівель відображає момент опублікування оголошення та кінцевий термін подання у форматі «дати, години, хвилини» та враховуючи, що норми Закону України «Про публічні закупівлі» не встановлюють формат, у якому має бути зазначений кінцевий термін подання тендерних пропозицій, зазначений нами у Тендерній документації та Оголошенні термін у форматі «15 днів із моменту опублікування оголошення відповідно до п.1 ч.1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» не порушує права Учасників та/або чинні норми Закону України «Про публічні закупівлі». Чи може на таких підставах Держаудит служба вимагати скасування торгів? Чи не є це упередженим ставленням?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація розробляється та затверджується замовником та має містити відомості, визначені статтею 22 Закону.
Згідно з пунктом 14 частини другої статті 22 Закону відомості про кінцевий строк подання тендерних пропозицій зазначаються у тендерній документації.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель встановлений статтею 8 Закону.
Так, зокрема згідно з частиною десятою статті 8 Закону у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.
|
|
07.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Прошу надати роз'яснення стосовно застосування редакцій Закону України "Про публічні закупівлі" при наступних обставинах:
Були оголошені відкриті торги до 19 квітня 2020 року (тобто по минулій редакції Закону України "Про публічні закупівлі"), розгляд тендерних пропозицій учасників відбувався після 19 квітня 2020 року (тобто після введення в дію нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі"). Державною аудиторською службою України був розпочатий моніторинг закупівлі після 19 квітня 2020 року та за результати моніторингу на думку Державної аудиторської служби України мало місце порушення Закону України "Про публічні закупівлі" під час розгляду тендерних пропозицій, що відбулось після 19 квітня 2020 року в частині невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону.
Прошу надати роз'яснення яка редакція Закону України "Про публічні закупівлі" та яка редакція ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає застосуванню у випадку накладення штрафу на замовника за невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону у випадку якщо розгляд відповідних тендерних пропозицій відбувався після 19 квітня 2020 року, проте оголошення про проведення вікритих торгів було опубліковано до 19 квітня 2020 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас в листі від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 "Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06 надано відповідь та рекомендації щодо завершення процедур закупівель відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону.
Крім цього, згідно з статтею 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питання, що стосується порушення законодавства про закупівлі пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
04.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Фактичні обставини:
За результатами процедури закупівлі укладено Договір поставки товару у кількості 100шт. вартістю 2 млн.грн. Через місяць укладено додаткову угоду про зменшення кількості товару до 90шт., ще через місяць кількість зменшена до 80шт. Проте у вказаних додаткових угодах питання вартості товару не зменшувалось. Тобто, виходить, що відбулось "збільшення ціни"! Оплата товару відбувається за кошти державного бюджету. Окрім того, ціна товару на ринку менше ціни вже зміненої додатковими угодами до Договору.
Питання: куди краще звернутись зі скаргою до Держаудитслужби або до Рахункової палати.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06%20 та https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, які містять відповідь на порушені питання.
|
|
29.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Питання: ВІдповідно до виявлених порушень Північним офісом Держаудитслужби в Черкаській області (інформацію опубліковано в інформаційно-телекомунікаційній системі закупівель Prozorro за номером ID: UA-2020-04-30-002005-b).13 травня 2020 року рішенням Уповноваженої особи, затвердженим протоколом, було скасовано закупівлю за предметом коду національного класифікатора України ДК 021:2015:33111000-1 Рентгенологічне обладнання, код за НК 024:2019 – 37645 Система рентгенівська діагностична стаціонарна загального призначення, цифрова, що здійснювалась за переговорною процедурою. Замовник вніс інформацію щодо такого скасування в електронну систему закупівель. Електронна система закупівель у разі скасування такої закупівлі установила строк оскарження - до 24.05.20, 00:00. Замовник звернувся до електронної системи закупівель із офіційним прохання надати роз'яснення щодо даної ситуації. Але станом на 19 травня 2020 року відповідь Замовнику ще не надана, оскільки, як було повідомлено Замовнику в телефонній розмові із представником служби підтримки майданчику zakupki.prom.ua, згідно із Законом України "Про звернення громадян" ст. 20 "Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання." В той же час до завершення моніторингу та скасування процедури оголошується наступна процедура UA-2020-05-08-002332-b . ПИТАННЯ: чи можливо до завершення та не скасування попередньої процедури, оголошувати та укладати договір (в період моніторингу) по наступній процедурі. Закупівля рентгенівського апарату.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначений статтею 8 Закону. Так, згідно з частиною шостою статті 8 Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі – висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Водночас відповідно до частини восьмої статті 8 Закону протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Поряд з цим, пунктом другим частини першої статті 32 Закону та пунктом другим частини восьмої статті 40 Закону визначено, що тендер/переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
У свою чергу, згідно з частиною тринадцятою статті 8 Закону якщо органом оскарження прийнято до розгляду скаргу від суб’єкта оскарження у порядку, встановленому цим Законом, після прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі чи після опублікування висновку, протягом наступного робочого дня з дня розміщення скарги суб’єктом оскарження в електронній системі закупівель керівник органу державного фінансового контролю або його заступник до моменту опублікування рішення органу оскарження зупиняє рішення органу державного фінансового контролю, а замовник до моменту опублікування рішення органу оскарження зупиняє виконання зобов’язань щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, щодо тих порушень, обставин, підстав, що стали предметом розгляду органом оскарження, з відповідним повідомленням в електронній системі закупівель.
Крім того, пунктом 4 частини 12 Закону передбачено можливість оскарження рішення замовника щодо відміни процедури закупівлі.
Поряд з цим відповідно до частини першої статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
Водночас частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.
Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявної потреби у товарах, роботах, послугах, зокрема у випадку відміни процедури закупівлі та необхідності проведення нової закупівлі за тим самим предметом.
Разом з тим будь-які рішення замовник повинен приймати з дотриманням вимог Закону, яким зокрема передбачено право на оскарження рішень та дій замовника, в тому числі рішення замовника щодо відміни процедури закупівлі, а також принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону.
|