|
|
25.01.2022
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановне Міністерство! Просимо Вас, надати роз’яснення щодо наступного питання. Так, у листопаді 2021 року, було укладено угоду на оренду рухомого майна "Спеціальні вагони типу ЗАК" ДК 021-2015 - 63710000-9 Послуги з обслуговування наземних видів транспорту, очікувана вартість 96 147 грн. 36 коп., на підставі проведеного аукціону у системі "Prozorro Продажі" ініціатором закупівлі АТ "Укрзалізниця", на вимогу постанови КМУ №1054, а саме пункту 13.
01.01.2022 року, було укладено додаткову угоду, на продовження строків договору до 31.12.2022 року та збільшенням суми договору до 877 344 грн. 66 коп. з розрахунку встановленої ціни договору.
Просимо Вас, надати роз’яснення, чи являється виключенням з закону України "Про публічні закупівлі" закупівля "Оренда строкового, платного користування окремого індивідуального визначеного майна, спеціальні вагони типу "ЗАК", на підставі проведеного аукціону у системі "Prozorro Продажі" ініціатором закупівлі АТ "Укрзалізниця".
Чи підпадає дана послуга під дію закону України «Про публічні закупівлі»?
Чи потрібно включати до річного плану закупівель дану послугу?
Чи потрібно проводити процедуру закупівлі даних послуг та публікації у системі «Prozorro» замовником, згідно закону України "Про публічні закупівлі"?
Дякуємо за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині п`ятій статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. Так, відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 3 Закону дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно.
Згідно з частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
В інших випадках замовник здійснює закупівлю в один із способів, керуючись вартісними межами, що встановлені Законом та з дотриманням мети Закону, зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції.
Крім цього, зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
24.01.2022
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Закону "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості" яким було затверджено внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та затверджено перелік товарів, які потребують підтвердження ступеню локалізації виробництва, зокрема товар - причепи, напівпричепи та пересувні контейнери. Просимо надати уточнення, до якого коду CPV відноситься даний товар, адже у попередній редакції законопроекту було зазначено, що товар відноситься до коду 34220000-5.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
При цьому зміни, що вносяться до Закону України “Про публічні закупівлі”, що пов'язані зі ступенем локалізації виробництва, не стосуються порядку визначення предмета закупівлі, встановленого Уповноваженим органом, та не вносять змін до показників Єдиного закупівельного словника.
|
|
|
23.01.2022
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Згідно п. 3 ч. 2 статті 22 та на підставі ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про публічні закупівлі» вказується інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також технічна специфікація що містить опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Також згідно ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про публічні закупівлі» технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретну марку, у разі, якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтоване та містити вираз «або еквівалент».
Чи може замовник вказуючи у предметі закупівлі конкретну торгівельну марку, яка має певні якісні та технічні характеристики згідно інформації виробника, вказувати у технічних специфікаціях предмету закупівлі відмінні якісні та технічні характеристики ніж має ця конкретна торгівельна марка, яка вказана у предметі закупівлі. Тобто, у предметі закупівлі вказати конкретну торгівельну марку з виразом «або еквівалент», а у технічних специфікаціях предмету закупівлі вказати якісні та технічні характеристики згідно власних виробничих потреб, які відрізняються від якісних та технічних характеристик (згідно інформації виробника) конкретної торгівельної марки, вказаної у предметі закупівлі.
Предмет закупівлі 09210000-4 – код згідно єдиного закупівельного словника ДК 021:2015
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені частиною другою статті 22 Закону.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 23 Закону технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг). Водночас замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.
Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент".
При цьому замовнику слід керуватись метою Закону та дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, зокрема недискримінації учасників та рівного ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного або формального обмеження потенційного кола учасників.
Водночас згідно статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону.
З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
Крім того зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4&fNum=53972 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
При цьому згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
|
|
|
20.01.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Донецькою митницею отримано відповідь на запит 14/2022, але вона не містить відповіді по суті.
У нас не було питання які права має філія та як проводити процедури закупівель філіями.
Дуже прикро що такий поважний державний орган зробив вигляд, що не зрозумів питання.
Ще раз наголошуємо, що зберігання майна та товарів, що знаходяться під митним контролем або які вилучено по протоколам про порушення митних правил маєть свою специфіку та питання розміщення їх на зберігання (відповідальне зберігання) по законодавству України вимагає прийняття їх митницею на склад митниці в денний термін.
Переважна більшість майна являє собою великовантажні або негабаритні вантажі, умови для розміщення яких мають лише власники цього майна або товарів. Передбачити номенклатуру, термін зберігання, розміри складських приміщень та взагалі які можуть бути випадки неможливо.
Водночас, відповідно до пункту 5 статті 239 "склади митних органів" Митного кодексу, який є Законом України від 13 березня 2012 року N 4495-VI: "5. Товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі митного органу, за рішенням керівника митного органу або його заступника можуть передаватися митними органами на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі митного органу."
Таким чином, митниця просто не може виконувати законодавчо встановлений термін - одна доба - на розміщення вилучених товарів та майна з причини неможливості укладання прямих договорів на зберігання (відповідальне зберігання).
Щоб ви розумілі, за зберігання митницею товарів та майна на склади митниці (в тому числі не у власних приміщеннях, а переданих іншим підприємствам за договором відповідального зберігання), митниця отримує від власників цього майна або товарів немалі кошти, які спрямовуються до бюджете країни.
Тому, необхідно включити послуги зберігання (відповідального зберігання), в цілях виконання Митного кодексу, до пункту 5 ст. 3 ЗУ про публічні закупівлі, тобто не поширювати його дію на ці послуги.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим Закон має на меті адаптувати законодавство України acquis Європейського Союзу на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію з ЄС).
Станом на сьогодні державна політика у сфері публічних закупівель, зокрема основні положення Закону, враховують міжнародні зобов’язання України щодо приведення вітчизняного законодавства у відповідність із директивами Європейського Союзу з питань закупівель (2014/23/ЄС, 2014/24/ЄC, 2014/25/ЄC, 92/13/ЄЕС, 89/665/ЄЕС), Угоди про асоціацію з ЄС.
Наразі Законом передбачений вичерпний перелік випадків непоширення дії Закону на закупівлі певних товарів, робіт та послуг, що концептуально узгоджується з директивами Європейського Союзу, та відповідно розширення такого переліку призведе до порушення міжнародних зобов’язань України та формування негативного іміджу України на міжнародній арені, що може впливати на прийняття рішень щодо виділення Україні макрофінансової допомоги.
Крім того, подальше виведення з-під дії Закону закупівель товарів, робіт і послуг, зокрема послуг зберігання майна, не забезпечуватиме дотримання принципів здійснення публічних закупівель, зокрема принципу відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, що може призвести до неефективного витрачання бюджетних коштів.
Поряд з цим повідомляємо, що у запиті № 14/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e0c6fe59-aa48-4d49-bdb5-454b3e337f1f&lang=uk-UA надана вичерпна відповідь в межах компетенції Уповноваженого органу.
Водночас повідомляємо, що Міністерством ведеться робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель, а також аналізуються пропозиції для внесення змін до Закону в частині здійснення закупівель філіями самостійно.
|
|
|
19.01.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами спрощеної процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Замовником на початкуі 2021 р. було укладено договір про закупівлю зі строком дії до 31.12.2021 (замовник є розпорядником бюджетних коштів).
Чи є правомірним продовження дії згаданого вище договору у січні 2022 р. із застосування норм частини шостої статті 41 Закону, частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України ("Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення."), а також норми частини першої ст. 48 Бюджетного кодексу України ("Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами...".)?!.
Кошторис бюджетних установ затверджується після 01.01.2022, тому 31.12.2021 ДКСУ аж ніяк не може зареєструвати бюджетне зобов'язання за додатковою угодою, якщо виходити з вимог частини першої ст.631 ЦКУ (строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливо у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку) та одночасно норми частини 6 ст. 41 Закону (дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку)?!.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас, ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливе у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку.
При цьому повідомляємо, що питання застосування частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України у додаткових угодах до договору про закупівлю розглянуто у запиті 1085/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5f2e71ad-816e-41fd-9427-d0e3e032e1b1&lang=uk-UA
|