|
|
11.04.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно річного плану закупівля лікарських засобів за 88 міжнародними непатентованими назвами здійснюється лікувальним закладом за процедурою відкриті торги з поділом на 88 лотів за МНН, включаючи 5 лотів наркотичних, психотропних лікарських засобів.
За результатами двічі оголошених процедур аукціони відбулись лише за 14 лотами, за 7 укладені договори.
На наркотичні, психотропні лікарські засоби в першій процедурі була подана одна тендерна пропозиція – торги не відбулися, в другій було подано дві пропозиції, з яких одна не відповідала вимогам тендерної документації - відхилена згідно п. 4 ч.1 ст.30, друга також відхилена згідно п. 2 ч.1 ст.30 – переможець не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст.17.
Надайте, будь ласка, роз’яснення чи правильним буде у розумінні Закону України «Про здійснення державних закупівель» № 1197-VII від 10 квітня 2014 року здійснити закупівлю лікарських засобів (за 81 лотом):
за 74-ма лотами, на які не було подано по дві пропозиції у двох оголошених процедурах – здійснити закупівлю за переговорною процедурою згідно ч. 4 п. 2 ст. 35;
та як поступити з 7-ми лотами, в т.ч. з 5-ма на закупівлю наркотичних лікарських засобів – оголосити втретє процедуру відкритих торгів? (або яку процедуру обрати?)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 35/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA.
При цьому відповідно до частини третьої статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі” вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа.
|
|
|
06.04.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Наша сільська рада прийняла рішення, розробити у 2017 році генеральні плани трьох населених пунктів, що входять у склад Новознам'янської ОТГ. Пепередньо, необхідно провести топографічні знімання по цим селам. Чи буде проведення топографічних робіт по топозйомці М1:2000 на території с. Нова Знам'янка у сумі 169000 грн; проведення топографічних робіт по топозйомці М1:2000 на території с. Вільна Терешківка у сумі 159000 грн, та проведення топографічних робіт по топозйомці М1:2000 на території с. Майбородівка у сумі 114000 грн окремими предметами закупівлі по Коду ДК 021-2015 (CPV) 71350000-6 - Науково-технічні послуги в галузі інженерії і ми зможемо провести допорогову закупівлю то трьом окремим обєктам ? Чи топозйомка всіх трьох населених пунктів буде складати один предмет закупівлі і нам потрібно буде проводити відкриті торги? Така ж сама ситуація з виготовленням генеральних планів населених пунктів по Коду ДК 021:2015: 71410000-5 — Послуги у сфері містобудування ? Дякую за увагу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Водночас згідно з частиною сьомою статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону.
У свою чергу, Порядок визначення предмета закупівлі, затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Таким чином, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку, замовник здійснює таку закупівлю відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Крім того зазначаємо, що Законом зокрема передбачена можливість здійснювати закупівлі за частинами предмета закупівлі (лотами). Так, зокрема відповідно до абзацу четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем надання послуг.
|
|
|
31.03.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чому в проекті вилучили таке поняття як номенклатура? Раніше ми визначали окремі частини предмету закупівлі на закупівлю ліків за номенклатурою (кодом АТХ). Як тепер проводити закупівлю ліків близько 300 найменувань, якщо нам необхідні:
Лот 1 ЛІКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ТРАВНУ СИСТЕМУ І МЕТАБОЛІЗМ -44 найменувань
Лот 2 ЛІКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СИСТЕМУ КРОВІ І ГЕМОПОЕЗ-36 найменувань
Лот 3 ЛІКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СЕРЦЕВО-СУДИННУ СИСТЕМУ-22 найменувань
Лот 4 ЛІКИ З УМІСТОМ ГОРМОНІВ АБО АНТИБІОТИКІВ-10 найменувань
Лот 5 ЛІКИ ПСИХОТРОПНІ та НАРКОТИЧНІ -5 найменувань
Лот 6 ЛІКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ-8 найменувань
Лот 7 ЛІКИ, ЩО ДІЮТЬ НА НЕРВОВУ СИСТЕМУ-45 найменувань
Лот 8 ЛІКИ ПРОТИЕПІЛЕПТИЧНІ та ПРОТИПАРКІНСОНІЧНІ-15 найменувань
Лот 9 ЛІКИ ПСИХОЛЕПТИЧНІ-36 найменування
Лот 10 ЛІКИ-ПСИХОАНАЛЕПТИКИ-24 найменувань
Лот 11 ЛІКИ ІНШІ,ЩО ДІЮТЬ НА НЕРВОВУ СИСТЕМУ-29 найменувань
Лот 12 ЛІКИ,ЩО ДІЮТЬ НА РЕСПІРАТОРНУ СИСТЕМУ -19 найменувань
Лот 13 Залози та інші органи, екстракти цих речовин та інші речовини людського чи тваринного походження-7 найменувань
З досвіду відомо, що жодна фармацевтична фірма не може поставити всі необхідні , без винятку, ліки, а має якусь вузьку спеціалізацію поставки для бюджетних установ. У тендері повинно приймати участь , як мінімум 2 учасника. Тому велика вірогідність відміни торгів, якщо не буде можливості розподілу ліків за номенклатурою на частини (Лоти).
Визначення окремої частини предмету закупівлі за дозуванням , за формою випуску вважаю недоречним, бо в одному лоті будуть ліки неврологічної дії , психолептики, наркотичні ( не у всіх фармфірмах є дозвіл на наркотичні ліки , а також не всі фірми мають такий різний асортимент ліків , який дозволить нам лікувати хворих з психічним розладом, або з неврологічними патологіями, або дітей з ДЦП, з епілепсією )
Тому залишається два виходи : закупляти одним списком ( будуть запити учасників, чому не розподілили на лоти та 100% гарантую, що торги не відбудуться, або проводити 300 лотів ( по кожному найменуванню-лот)? Практично, Ви розумієте, який це обсяг роботи?! Це, що мені 300 договорів необхідно укласти ?
И ще одне питання, дуже для нас важливе. Що мається на увазі у визначенні окремої частини закупівлі медикаментів за обсягом? Що таке обсяг медикаментів :це- у грошовому виміру, або у кількісному, або кількість найменувань? Поясніть, будь ласка, бо думки різняться.
З повагою , секретар ТК Наталія Михайлівна
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowl, розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”.
Поряд з цим, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання щодо визначення окремої частини предмета закупівлі (лоти) лікарських засобів за обсягом міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=93de54a6-d99b-4937-8f98-b67dd814fd9b&lang=uk-UA
|
|
|
31.03.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
На сесії міської ради Дніпра 15 лютого було прийнято рішення впровадити «Картку Дніпрянина» (програма додається). Картка повинна стати універсальним інструментом для доступу до електронних послуг, електронного квитка, пропускних систем в навчальних та міських закладах, при отриманні соціальних пільг тощо.
В даному випадку, вважаємо за потрібне визначити партнера для міста з використанням процедури конкурентного діалогу згідно статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки головні фактори визначення партнера:
- принципове значення має партнерство з надійним банком, а не найдешевша ціна рішення;
- на сьогоднішній день немає повного розуміння який набір послуг, сервісів і технічних рішень банки зацікавлені / хочуть / готові надати;
- вкрай важливо, щоб банки відповідали б деяким вимогам, в першу чергу, вимогам надійності, тобто, на переговори запрошуються банки з першої 30-ки рейтингу за обсягом активів.
Окрім цього, місто залишить за собою право видавати картки жителя для тих жителів, які не зацікавлені стати клієнтами банку. Дану процедуру місто хотіло б теж провести за процедурою конкурентного діалогу, так як виробник карток буде отримувати постійний доступ до персональних даних, адже місто буде замовляти виготовлення карток і передавати дані мешканців, також виробник карток повинен якісно виготовити картки мешканців, куди нанесені кілька технічно-вимогливих завдань, таких як: транспортний чіп, штрих-код, QR-код, візуальна ідентифікація людини.
Отже, при виборі партнера і банка, і виробника карток, вважаємо вкрай важливим і визначальним фактором не найнижчу ціну, а надійність партнера, так як це буде стратегічно важливий партнер для міста. Також немає сьогодні точного розуміння технічних можливостей і готовності банків і партнерів, тому хотіли б визначити партнерів: і банк, і виробника картки для міста в процесі конкурентного діалогу. Місто готове надати право видавати картку декільком партнерам, які відповідають вимогам міста.
Просимо Вашої оцінки, що даний підхід підтримується також Міністерством економічного розвитку і торгівлі, як головним органом, що координує здійснення закупівель через Прозорро.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону конкурентний діалог може бути застосовано замовником за таких умов:
- замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) робіт або визначити вид послуг, і для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками;
- предметом закупівлі є консультаційні, юридичні послуги, розробка інформаційних систем, програмних продуктів, здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт, визначення вимог до виконання яких потребує переговорів. При цьому вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи) згідно з частиною третьою статті 11 Закону.
Таким чином, вибір відповідної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно за наявності умов для застосування такої процедури, передбачених Законом.
Разом з тим, виходячи зі змісту пунктів 5 та 18 частини першої статті 1 Закону, за результатами проведення єдиної процедури закупівлі без поділу предмету закупівлі на частини (лоти) договір про закупівлю укладається між замовником і учасником-переможцем.
Довідково інформуємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 06.01.2017 № 07/1160-17 “Коментарі проекту ЄС “Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС” до законодавства про публічні закупівлі”, в якому містяться коментарі щодо застосування процедур закупівель, у тому числі конкурентного діалогу.
|
|
|
30.03.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може замовник об'явити закупівлю (багатолотову) та не об'являючи цю закупівлю такою, що не відбулася, об'явити за окремими частинами цієї закупівлі окремі більш дрібні процедури закупівлі?
Виявляється, що на одне бюджетне призначення замовник оголосив 2 або, навіть, 3 активні процедури закупівлі. Такі дії, на нашу думку, пов'язані з небажанням замовника укладати договір з переможцем та бажанням просунути своїх постачальників.
Приклад 1: Військова частина 1471 оголосила закупівлю яловичини замороженої UA-2017-03-23-000749-c та через декілька днів оголосила кілька більш дрібних складових частин лотів закупівлі UA-2017-03-23-000749-c, а саме:
1) UA-2017-03-29-001012-b
2) UA-2017-03-29-000272-a
3) UA-2017-03-29-000400-a
4) UA-2017-03-29-000400-a
5) UA-2017-03-29-000401-a
6) UA-2017-03-29-000487-c
Аналогічна ситуація із закупівлею риби замороженої UA-2017-03-23-000480-a. Та це при тому, що є ще більша закупівля риби замороженої UA-2017-02-01-000774-a, яка знаходиться на етапі кваліфікації та стосується всього того об'єму риби та місць поставки, які Військова частина 1471 оголошувала в подальшому.
Приклад № 2: Військова частина 1498 оголосила закупівлю яловичини замороженої UA-2017-03-20-000712-a на 28 лотів. Через деякий час оголошуються 28 окремих закупівель які ідентичні з 28 лотами закупівлі UA-2017-03-20-000712-a.
Та ж ситуація із закупівлею риби замороженої UA-2017-03-20-000765-c.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Ураховуючи зазначене, та виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону.
При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону.
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Повідомляємо, що питання оскарження закупівель висвітлено в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням : http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|