|
|
29.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент є замовником у розумінні ЗУ«Про публічні закупівлі» (з урах. змін, внесених ЗУ від 19.09.2019 №114-IX) та керується його положеннями. Норми ЦКУ (далі–Кодекс), ЗУ "Про авторське право і суміжні права", "Про архітектурну діяльність", ПКМУ, якою затверджено порядок здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 "Настанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом" регулюють визначення та засади застосування авторського права. Право автора на результат його творчої діяльності в галузі архітектури виникає з моменту створення твору (у т.ч. проекту), незалежно від того, був він закінчений і обнародуваний чи ні. Після реалізації проекту права автора на побудовані будівлі, споруди та інші твори як об'єкти авторського права також належать авторові, якщо вони не були передані за договором, а також з урахуванням норм законодавства щодо прав на службові твори та твори, створені на замовлення. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт та юридичній або фіз. особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений на замовлення, належать творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором. До майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:1)право на використання твору; 2)виключне право дозволяти використання твору; 3)право перешкоджати неправомірному використанню твору, у т.ч. забороняти таке використання. Виключні права авторів на використання творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва передбачають і право їх участі в реалізації проектів цих творів. Відповідно до Порядку, затвердженого ПКМУ від 11.07.2007 №903, ЗУ"Про архітектурну діяльність" та ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 визначено механізм здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств) та зазначено, що авторський нагляд здійснюється архітектором-автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі-генпроектувальник) відповідно до законодавства та договору з замовником протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту. Виходячи з положень ЗУ"Про авторське право і суміжні права" генпроектувальник є автором твору архітектури (твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень (креслення, ескізи, моделі, збудовані будівлі та споруди, парки, плани населених пунктів тощо), а у розрізі Кодексу-первинним суб’єктом авторського права. Генпроектувальник на підставі договору з Замовником розробляє проектну документацію, яка є твором архітектури (службовий твір-твір, створений автором у порядку виконання службових обов’язків відповідно до службового завдання чи трудового договору між ним і Замовником), та супроводжує і реалізує проект шляхом ведення авторського нагляду. Авторське право являється одним з напрямів інтелектуальної власності, виходячи з вище перелічених законодавчих актів за порушення авторського права передбачається цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність. Враховуючи вищевикладене, з метою запобігання порушень ЗУ"Про авторське право і суміжні права", ЗУ"Про публічні закупівлі" (зі змін.), ПКМУ від 11.07.2007 №903 департамент звертається до Вас з проханням надати роз’яснення з наступного питання: чи може Замовник здійснювати придбання робіт з авторського нагляду, відповідно до п.2 ч.7 ст.3 та п.2 ч.2 ст.40 ЗУ"Про публічні закупівлі" (зі змін.) якщо роботи можуть бути виконані виключно певним суб’єктом господарювання (генпроектувальником) через необхідність захисту прав інтелектуальної власності?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Поряд з цим аналогічна відповідь міститься у запиті 609/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
|
|
|
21.08.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!Ми - замовник, що забезпечує виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Відповідно до пп.7 п.4 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", дія Закону не поширюється на закупівлю електричної енергії, послуг оператора системи передачі та розподілу. Чи можна нам укладати прямі договори без здійснення процедур закупівель на електричну енергію, послуг оператора системи передачі та розподілу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Питання закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання міститься в листі від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F13747-07
Водночас повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті 909/2018 , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4e13bc6c-e30e-4b89-a850-a9e412337c12&lang=uk-UA
|
|
|
21.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до підпунктів 99-101 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України '"Про публічні закупівлі".
Відповідно до Закону України '"Про публічні закупівлі":
- одним з принципів здійснення публічних закупівель є принцип недискримінації учасників (частина перша статті 5);
- замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників (частина четверта статті 5);
- оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета
закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять
до дискримінації учасників (частина п'ята статті 14);
- тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22);
- у разі застосування критерію оцінки вартості життєвого циклу, всі його
складові не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять
до дискримінації учасників (частина четверта статті 29);
- замовник під час переговорів не має права застосовувати дискримінаційний підхід до різних учасників процедури закупівлі (частина друга статті 35).
В Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "дискримінація", "дискримінаційні вимоги", "вимоги, що призводять до дискримінації учасників", "дискримінаційний підхід".
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України "органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
Оскільки у Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "дискримінація", "дискримінаційні вимоги", "вимоги, що призводять до дискримінації учасників", "дискримінаційний підхід", це ускладнює виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами норми права, зазначеної у частині другій статті 19 Конституції України, під час здійснення публічних закупівель.
Ураховуючи вищезазначене, ПРОШУ НАДАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ:
1) що означають терміни "дискримінація", "дискримінаційні вимоги", "вимоги, що призводять до дискримінації учасників", "дискримінаційний підхід", що вживаються у Законі України "Про публічні закупівлі";
2) за якими ознаками замовники можуть розпізнати наявність в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вимогах до предмета закупівлі, тендерній документації та в складових критерію оцінки вартості життєвого циклу "вимог, що призводять до дискримінації учасників";
З повагою,
Віталій Редько
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 та від 15.11.2019 № 3301-04/47784-06 “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD
При цьому зазначаємо, що умови про проведення спрощеної закупівлі, що містяться в оголошенні та відомості, що зазначаються в тендерній документації встановлюються замовником самостійно з дотриманням вимог чинного законодавства та не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
|
|
|
02.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР просимо Вас надати роз’яснення щодо застосування Закону України «Про публічні закупівлі».
Комунальне підприємство «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» здійснює на комерційній основі утримання штучних споруд, надає послуги поточного ремонту зливових каналізацій та асфальтобетонного покриття, також здійснює прибирання доріг та тротуарів окремих районів міста Миколаєва.
Комунальне підприємство «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» (далі – підприємство) не має прямого фінансування з міського та державного бюджетів. Усі послуги надаються тільки на засадах укладеного договору з розпорядниками коштів. Для підписання договорів та надання послуг підприємство на рівних умовах з іншими учасниками приймає участь у відкритих торгах у системі «Prozzoro». Попри те, у статутному капіталі нашого підприємства комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Вивчивши та проаналізувавши частину першу статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) та лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) від 29.04.2016 року №3302-06/12875-06 «Щодо здійснення закупівель замовниками», розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, підприємство так і не знайшло відповіді, щодо правильного застосування цієї статті Закону.
Відповідно до вищезазначеного, просимо Вас надати роз’яснення щодо застосування Закону, а саме з питань:
1. В яких випадках та за яких умов комунальні підприємства повинні здійснювати закупівлю товарів/робіт/послуг з використання електронної системи закупівель?
2. В яких випадках та за яких умов комунальні підприємства можуть здійснювати закупівлю товарів/робіт/послуг без використання електронної системи закупівель?
3. Чи підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі» комунальні підприємства, які не мають фінансування з міського бюджету (не є розпорядником коштів) та надають послуги на конкурентних умовах? Чи повинні вони здійснювати закупівлю товарів/робіт/послуг з використання електронної системи закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
|
|
|
01.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, просимо надати роз'яснення стосовно закупівель, ми уклали договір на загальну суму - 20248 грн. але в договорі є 10 найменувань товару з різними кодами ДК 021-2015, ми оприлюднили 10 річних планів і 10 звітів, держказначейство відмовляється реєструвати такий договір, пояснюючи, що має бути 10 договорів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання стосовно оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, якщо предметом договору є придбання декількох предметів закупівлі міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" та є вичерпним.
|