|
|
23.12.2016
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
На даний час діючими є декілька ТЕНДЕРНИХ договорів, заключених за результатами проведених процедур закупівлі ВІДКРИТІ ТОРГИ за ЗУ "Про здійснення державних закупівель". В яких, при складанні тендерних пропозицій УЧАСНИКАМИ/ПЕРЕМОЖЦЯМИ врахований рівень заробітної плати на 1 робітника (розряд робіт - 3,8) в режимі повної зайнятості 3000,00 грн.
Законом України №5000 "Про Державний бюджет України на 2017 рік" передбачено підняття рівня мінімальної зарплати до 3200 грн. з 1 січня 2017р.
ПИТАННЯ: Чи повинен/має право ЗАМОВНИК, за результатами розгляду письмових звернень відповідних підрядних оганізацій, вносити зміни в діючі тендерні договора в частині підвишення рівня заробітної плати до рівня не менше встановленого вищезазначеним Законом, що призведе до збільшення суми договору (зміна договірної ціни)???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
20.12.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЙСІК ГРУП» просить надати роз’яснення щодо використання договору сумісної діяльності при участі у тендерної закупівлі, що полягає у наступному :
Визначення договору про сумісну діяльність дається у ст. 430 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) - за таким договором сторони зобов'язуються сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети (будівництво і експлуатація якогось спільного об'єкту тощо). У податковому законодавстві аналогом сумісної діяльності є поняття спільної діяльності без створення юридичної особи.
Отже, характерною особливістю саме договорів про сумісну діяльність є визначення сторонами одного з учасників на якого покладається керівництво і ведення спільних справ учасників договору (ст.431 ЦК). Для здійснення своїх повноважень такий учасник має отримати відповідну довіреність від решти учасників. Чинне податкове законодавство покладає на нього також ведення податкового обліку результатів спільної діяльності, окремо від обліку власної діяльності такого учасника.
Крім цього, договори про спільну (сумісну) діяльність мають включати такі положення:
- чітке визначення спільної господарської мети учасників договору
- склад і розмір внесків (майно, майнові права, кошти, бази даних, тощо), порядок їх використання і можливості розпорядження ними учасниками договору
- порядок покриття спільних витрат і збитків
- частки учасників у об'єкті, що створюється внаслідок спільної діяльності, порядок його подальшого використання.
Враховуючи вищенаведене, у зв’язку з недостатнім опитом у виконанні певних видів робіт, Товариство планує укладати та використовувати договори сумісної діяльності для участі у тендерної закупівлі.
А том, просимо надати роз’яснення чи буде даний договір вважатися достатнім для надання його Замовнику, у разі участі у тендерної закупівлі, для підтвердження належної кваліфікації у роботах.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Водночас, відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
У свою чергу, поняття об’єднання підприємств визначено статтею 118 Господарського кодексу України. Так, згідно з частиною четвертою статті 118 Господарського кодексу України об’єднання підприємств є юридичною особою.
Разом з тим, ураховуючи вимоги пункту 17 частини другої статті 22 Закону, учасник може залучати до виконання робіт суб’єктів господарювання як субпідрядників.
При цьому відповідно до пункту п’ятого частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, учасниками процедури закупівлі можуть бути саме суб’єкти визначені у пункті 35 частини першої статті 1 Закону.
|
|
|
25.11.2016
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може Виконавець залучати до надання послуг субпідрядні організації та чи повинен Замовник при закупівлі послуг вимагати від Учасника в тендерній документації інформацію про залучення субпідрядників.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Так, тендерна документація повинна містити, зокрема у разі закупівлі робіт вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
При цьому, частиною третьою статті 22 Закону встановлено, зокрема, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Разом з тим, згідно зі статтею 19 Закону у звіті про результати проведення процедури закупівлі обов’язково зазначається, зокрема у разі закупівлі робіт або послуг – повне найменування та місцезнаходження кожного юридичного суб’єкта господарювання, якого учасник, з яким укладено договір про закупівлю, буде залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю, якщо про це зазначено в договорі про закупівлю.
Таким чином, вимога щодо надання учасником інформації про залучення субпідрядника зазначається замовником у тендерній документації з урахуванням статей 19 та 22 Закону.
|
|
|
27.10.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! На момент завершення торгів, після укладання договору з підрядчиком було виявлено розбіжність назви предмету закупівлі у договорі з назвою предмету закупівлі у звіті про результати проведення процедури закупівлі(UA-2016-08-25-00092-A), а саме у пункті 3 (конкретна назва предмету закупівлі) замість назви предмету закупівлі вказано "Закупівля здійснюється щодо предмету закупівлі в цілому". Дані розбіжності є перешкодою для казначейської служби, що здійснює фінансування за рахунок державних коштів. Чи можливо на сьогодні здійснити коригування звіту про результати проведення процедури з метою подальшого фінансування обєкту та виправлення допущеної технічної помилки.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною другою статті 19 Закону передбачено, що звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу.
Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений частиною другою статті 7 Закону.
Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.
При цьому щодо аналогічного питання пропонуємо додатково ознайомитись із відповіддю, розміщеною за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4be5a8d6-0edc-4e0a-9d3b-da2a8cfaccdd&lang=uk-UA
|
|
|
19.10.2016
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день, звертаюся до вас у зв'язку з частими випадками дискредитації прав великої групи учасників закупівель в зв'язку з неоднозначністю тлумачення закону про державні закупівлі, а також з небажанням багатьох замовників враховувати права всіх учасників, які пропонують однаково якісний товар, послугу, роботу.
Опис ситуації.
Закон про державні закупівлі з Статтею 16, частина 2 вказує на наступне:
Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних крітеріїв:
наявність обладнання та матеріально-технічної бази;
наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Виходячи з цього тексту вимоги пред'являються до учасників, якими є юридичні або фізичні особи, які подають заявку в тендер, в якому зазначено одне або більше з цих вимог.
Таким чином у разі, коли кваліфікації учасника досить то він бере участь, але є поширені ситуації, коли права наступних типів учасників обмежені:
-учасник став дистриб'ютором компанії, яка продає товари і надає послуги, але не займається продажами своїх товарів і послуг
-учасник може виконати 99% предмета закупівлі крім виконання ліцензованих видів робіт (будівництво, установка пожежної сигналізації, виконанні небезпечних видів робіт і т.п.), так як це не його основний вид діяльності, але раз на рік є тендери, в яких він є.
-учасник став представництвом великої компанії виробника товарів інтерес, до яких є в основному у державного замовника, але ще не зробив жодної продажі
-учасник, який бере участь в великій закупівлі, де потрібно комплексне виконання, але профіль закупівлі має кілька сфер.
Замовник, читаючи закон не розуміє чи може він висувати вимоги кваліфікаційних критеріїв тільки до учасника або якщо учасник через договір субпідряду, договоір ЦПХ, інші форми договорів залучає інші юридичні або фізичні особи, то чи можуть кваліфікації цих субпідрядників розцінюватися також як кваліфікації учасників. Колізія також виникає в тому, що некоректно буде з боку замовника вказувати додаткові вимоги до субпідрядників, так як ті компанії, які не мають субпідрядників можуть подумати, що замовник вимагає обов'язкової участі субпідрядників.
Тобто якщо компанія дуже велика за розмірами і кваліфікаціям, то для багатьох описаних вище випадків її права не порушуються, на відміну від тих, хто не має можливості або бажання утримувати штат співробітників на всі випадки кваліфікаційних вимог, та хоче в разі рідкісної необхідності залучати на субпідряд спеціалізовану юридичну або фізичну особу.
Матеріали з всеукраїнських видань, які після публікації кваліфікаційних критеріїв, надаються для вивчення замовникам не дають результату, так як видання не є відповідальними за роз'яснення в сфері державних закупівель.
Матеріали з видань додаю вкладенням.
Пропозиція.
Прошу дати роз'яснення з цієї ситуації в закупівлях (до порогових і понад порогових) товарів, послуг, робіт.
Публікація відповіді на офіційному сайті могла б виключити звинувачення в підробці документів, написаних МЕРТ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям згідно із законодавством.
При цьому, частиною третьою статті 22 Закону встановлено, зокрема, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Ураховуючи викладене, перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність встановленим кваліфікаційним критеріям, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
Водночас звертаємо увагу, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону згідно з частиною першою статті 23 Закону.
Крім того, замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації (частина друга статті 23 Закону).
У свою чергу, статтею 18 Закону визначено порядок оскарження процедур закупівель.
При цьому у разі здійснення допорогових закупівель, застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в ДП “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35.
Додатково з питань оскарження та контролю у сфері закупівель пропонуємо ознайомитись із листом від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|