|
|
28.01.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня ! Прошу надати роз'яснення, чи може уповноважена особа водночас бути членом діючого тендерного комітету ? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 112/2020 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9dd04d38-03c4-4764-9c3e-db2926c7872a&lang=uk-UA
|
|
|
15.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
У зв’язку з внесенням змін до Закону України «Про публічні закупівлі», а саме виключення з норми Закону такої підстави для проведення переговорної процедури закупівлі, як «відсутність конкуренції на відповідному ринку, внаслідок чого договір може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності альтернативи», виникло питання стосовно здійснення закупівлі поштових марок вартістю понад 200 тис.
Так, положеннями ст. 15 Закону України «Про поштовий зв’язок» передбачено, що виключно Національний оператор (АТ «Укрпошта») має право на видання, введення в обіг та організацію розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток, а також виведення їх з обігу.
При цьому, Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено виключний перелік підстав для проведення переговорної процедури закупівлі. Зокрема, згідно пп.2 ч. 2 ст. «переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: …2) якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків:… відсутність конкуренції з технічних причин…».
Враховуючи наведені положення законодавства просимо надати роз’яснення стосовно того яким чином (з використанням якої процедури закупівлі) необхідно проводити закупівлю поштових марок вартістю понад 200 тис. після 19 квітня 2020 року?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Згідно з абзацом четвертим пунктом 2 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання у разі відсутності конкуренції з технічних причин.
Отже, якщо роботи, товари чи послуги через будь-які обгрунтовані та підтверджені технічні причини, в тому числі встановлені законодавством, можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб`єктом господарювання за відсутності при цьому альтернативи, в такому разі замовник може здійснити закупівлю шляхом проведення переговорної процедури закупівлі на підставі абзацу четвертого пункту 2 частини другої статті 40 Закону.
|
|
|
24.01.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Суть питання: Згідно п.5 ст.3 Розділу 1 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та відповідно до Постанови КМУ від 31.03.2015 №160 «Про затвердження Порядку забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфані) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання, закупівлю відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання держава цілком покладає на місцеві бюджети.
Хворі на фенілкетонурію згідно заключень медико-генетичних центрів, для лікування потребують забезпечення відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання (амінокіслотні суміші) та спеціальні харчові (низькобілкові) продукти відповідно до медичних показників.
На цей час спеціальні харчові (низькобілкові) продукти не закуповуються, комунальні установи-лікувальні заклади надають інформацію, що питання закупівлі відносится до Управління праці та соціального захисту населення. Чи мають право комунальні установи-лікувальні заклади централізовано закуповувати за кошти державного та/або місцевих бюджетів спеціальні харчові (низькобілкові) продукти для хворих на фенілкетонурію?
Просимо надати роз’яснення хто регулює/ відповідає за закупівлю спеціальних харчових (низькобілкових) продуктів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. Водночас відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, регулюються бюджетним законодавством. Так, відповідно до частини п’ятої статті 22 Бюджетного Кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.
Таким чином, закупівлі здійснюються тими замовниками, які мають відповідні повноваження на здійснення видатків згідно закону про Державний бюджет України / рішення про місцевий бюджет.
Поряд з цим, відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
У свою чергу, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 160 “Про затвердження Порядку забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання”, МОЗ разом з Міністерством фінансів України під час підготовки проекту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік передбачає видатки на здійснення заходів щодо безперебійного і безоплатного забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету.
З огляду на викладене, пропонуємо із зазначених питань звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.
|
|
|
06.11.2018
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. При плануванні обрання поцедури закупівлі Замовником у разі виділення додаткових коштів, чи потрібно враховувати здійснені закупівелі за тим же предметом у поточному році? Як приклад : по ДК 021:2015: 30230000-0 Комп’ютерне обладнання проведено закупівлю через процедуру "Відкриті торги" на суму 250 000,00 грн. у жовтні місяці 2018 року, у листопаді 2018 року додатково виділені кошти на суму 45 000.00 грн. Чи є 45 000,00 грн. новим предметом закупівлі (договору) згідно ДК 021:2015: 30230000-0 Комп’ютерне обладнання, при обранні закупівлі якого ми не враховуємо здійснені закупівелі за тим же предметом у поточному році, та можемо обрати процедуру закупівлі "Без використання електронної системи".Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповновадженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d18ee3dd-59cd-4e38-a7e7-a096e09109a3&lang=uk-UA у запиті № 865/2018
|
|
|
29.09.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
З метою застосування деяких норм Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) звертаюся за роз’ясненням з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником.
Частиною третьою статті 11 Закону встановлено, що замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель.
Таким чином, під час визначення двох уповноважених осіб для здійснення закупівель в державному органі та визначення меж їх відповідальності за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до частини третьої статті 11 Закону, з урахуванням пункту 2.2 Примірного положення про уповноважену особу, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 08.06.2021 № 40, яким передбачено, що у разі визначення кількох уповноважених осіб розмежування їх повноважень та обов'язків визначається рішенням замовника, постало питання, що саме має на увазі законодавець під терміном «конкретна процедура закупівлі», адже відповідно до Закону процедурами закупівлі є відкриті торги (укладення рамкових угод, як різновиду відкритих торгів), торги з обмеженою участю та конкурентний діалог.
Враховуючи зазначене, прошу роз’яснити порядок застосування частини третьої статті 11 Закону, а саме: яким чином визначити відповідальність між двома уповноваженими особами за організацію та проведення конкретних процедур закупівлі/спрощеної закупівлі (чи можуть різні уповноважені особи здійснювати одні й ті самі види закупівель (відкриті торги, торги з обмеженою участю та конкурентний діалог.).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06%20
Отже, уповноважені особи не можуть бути відповідальними за організацію та проведення однієї й тієї самої процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
|