|
28.02.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Планується купівля автомобіля, приблизно 400000,00 грн. Серед працівників сільської ради вища освіта тільки у сільського голови. Як правильно затвердити склад тендерного комітету?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки на аналогічне питання, викладене у запиті 403/2017, відповідь надавалася, пропонуємо ознайомитись за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1f4ddfb6-ba13-45a0-a38b-ee8f20e3b639&lang=uk-UA
|
|
23.07.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
замовником було виявлено факт зазначення у тендерній пропозиції недостовірної інформації, а саме у Відомостях з Державного реєстру патентів України на промислові зразки значиться, що дію патенту за № 34222 припинено, але може бути відновлено за умови сплати річного збору. Даний факт вказує на надання учасником у тендерній пропозиції недостовірної інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з ч. 15 ст. 29 Закону. Даний факт вказує на надання учасником у тендерній пропозиції недостовірної інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з ч. 15 ст. 29 Закону.
Схоже, що учасник пропонує для поставки годинники із запатентованим корпусом іншого виробника, а саме патент за № 32230, що є порушенням його прав інтелектуальної власності. Для Замовника існує великий ризик вилучення таких поставлених годинників, що унеможливить їх вручення та матиме наслідком тендер, що не відбувся.
Звертаюсь до Вас, як до уповноваженого органу, щодо надання підтвердження інформації.
Прошу надати актуальну інформацію, щодо дії патентів № 34222 та
№ 32230 у триденний строк, з метою проведення якісної оцінки тендерних пропозицій.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки Інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономрозвитку (http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian), для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки в компетенції якого знаходиться Ваше питання.
|
|
22.06.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, в п.3 р.1 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом від 15.04.2020 №708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі», предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, тобто відсутня вимога щодо зазначення в дужках конкретної назви закупівлі, на відміну від наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17 березня 2016 року N 454 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі", який втратив чинність. При цьому Наказ МЕРТУ від 22.03.2016 р. №490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель", наразі чинний і передбачає у формах Річного плану, оголошення про проведення відкритих торгів тощо, заповнення графи "конкретна назва закупівлі". Виходячи з вищевикладеного, просимо надати розяснення, чи потрібно зазначати конкретну назву предмета закупівлі при плануванні закупівель та оголошенні процедур закупівель/спрощених закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з статтею 9 Закону Уповноваженим органом розроблено та затверджено порядки, зокрема щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації про публічні закупівлі.
При цьому розроблення та затвердження форм документів у сфері публічних закупівель Законом не передбачено.
Так, ураховуючи пункт 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок № 708).
Вимога щодо назви предмета закупівлі передбачена Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі, що затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі - Порядок № 1082).
Так, згідно з пунктом 12 Порядку під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначається інформація щодо назви предмета закупівлі (у разі визначення предмета закупівлі - послуга з виконання науково-технічних робіт, у цьому електронному полі зазначається конкретна назва науково-технічної роботи); коду предмета закупівлі відповідно до класифікаторів або назва згідно з ДСТУ, державних або галузевих будівельних норм, які передбачені для визначення предмета закупівлі відповідно до Порядку № 708, та їх назви.
У свою чергу, з технічних питань необхідно звертатись до оператора авторизованому електронного майданчика та ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи.
|
|
30.09.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Все частіше Замовниками вимагаються документи (гарантійні листи від 3-х осіб), а саме: «З метою попередження поставки фальсифікатів та не якісного товару Учасник повинен надати гарантійний лист від виробника або офіційного представника виробника на території України (надати авторизаційний лист про повноваження), яким підтверджується можливість поставки товару, який є предметом закупівлі цих торгів та пропонується Учасником, в належній якості, у кількості, зі строками придатності та в терміни, визначені тендерною документацією та пропозицією Учасника торгів»
Як приклад торги № UA-2019-09-20-001199-b, UA-2019-09-09-001104-a, UA-2019-09-05-001196-b та інші по всіх областях.
Само собою що виробники або самі приймають участь у закупівлях або їх представники. Да й взагалі 3-тя особа вирішує дати лист або не дати, або в менеджера нема часу його готувати, або хтось вже попросив нікому не давати та інше. Вимога цього документу суттєво обмежує конкуренцію та дає важіль Замовнику - відхиляти Учасників без цих листів за те що «пропозиція не відповідає вимогам замовника».
МЕРТ та МОЗ вже рекомендували Замовникам не використовувати такі листи, але ці рекомендації ніхто не виконує. Приклад ігнорування рекомендацій : UA-2019-07-17-000463-b.
Чому після 3-ї років роботи системи Прозоро такі дискримінаційні вимоги стають нормою закупівель та ніяк не обмежуються в обов’язковому (наказному) порядку регуляторними відомствами.
Прошу дати роз’яснення що до позиції МЕРТ в цьому питанні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 635/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=63220414-1148-44a4-b091-dbbc80b1239b&lang=uk-UA
|
|
25.08.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Підприємство) звертається для отримання безоплатної консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель.
Відповідно до п.3. ч.1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Підприємство є замовником у розумінні Закону та застосовує Закон у випадку якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
Планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
Крім того, Статутом Підприємства, затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21.02.2007 року № 167, передбачено, що однією із цілей створення Підприємства є комерційна діяльність для отримання прибутків та поповнення міського бюджету, Підприємство може надавати послуги як фізичним так і юридичним особам, в тому числі шляхом участі у тендерах, та має право здійснювати господарську діяльність на основі повної господарської самостійності. Підприємством можуть надаватися послуги (виконуватися роботи), зокрема, - ремонтні та будівельні роботи, знесення аварійних та інших об'єктів (ст. 3.2.11. Статуту). Надання таких послуг (виконання робіт) передбачає використання певних матеріалів та/або залучення субпідрядних організацій.
Оскільки підприємство є замовником в розумінні Закону, враховуючи ч.3 ст. 41 Закону, якою забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом просимо надати відповідь на питання:
1. Чи підпадає під дію Закону України «Про публічні закупівлі» закупівля товарів та/або послуг, необхідних Підприємству для виконання господарських договорів, укладених з іншим підприємствам (установам, організаціям), в тому числі за результатами перемоги у процедурі закупівлі, проведеній іншими замовниками?
2. Чи потребують включення до річного плану закупівель потреби у закупівлі товарів (робіт, послуг), які не є потребами власне Підприємства, але необхідні підприємству для надання послуг (виконання робіт) іншим підприємствам (установам, організаціям) на платній основі?
3. Чи потребують проведення процедур, передбачених Законом, закупівлі матеріалів та/або послуг, що необхідні Підприємству для здійснення господарської діяльності та реалізації своїх послуг на платній основі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
|