|
|
19.10.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! КЗСОР Путивльський мистецький ліцей - бюджетна установа, що фінансується за рахунок обласного бюджету та знаходиться у зоні бойових дій. На підставі ч.2 п. 4 Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам, що затверджено Кабінетом міністрів України прийнято постанову від 19.07.2022 № 812 - Положення покладає такі спеціальні обов’язки на ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” - щодо забезпечення постачання природного газу споживачам, що є бюджетними установами відповідно до Бюджетного кодексу України, закладам охорони здоров’я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладам охорони здоров’я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) (далі - бюджетні установи) на умовах, передбачених пунктом 6 цього Положення, п.6 Положення - ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” постачає з 1 вересня 2022 р. по 31 березня 2023 р. (включно) природний газ бюджетним установам на умовах договору постачання, укладеного з цим товариством на період до 31 грудня 2022 р., за ціною, що становить 16390 гривень з урахуванням податку на додану вартість за 1000 куб. метрів газу (без урахування тарифу на послуги з транспортування природного газу для точки виходу та коефіцієнта, який застосовується у разі замовлення потужності на добу наперед), але у п. 2 Положення говориться про те, що це Положення застосовується у прозорий та недискримінаційний спосіб і не обмежує права суб’єктів господарювання, що утворені відповідно до законодавства інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства, зокрема право на здійснення постачання природного газу споживачам за умови дотримання вимог законодавства.Згідно статті 20 ЗУ "Про публічні закупівлі" Відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Керуючись ЗУ "Про публічні закупівлі" замовник встановлює очікувану вартість предмета закупівлі на підставі середньої ринкової вартості данного предмета закупівлі.
На підставі вище зазначеного виникає питання - як проводити процедуру закупівлі природнього газу бюджетній установі на 2023 рік? чи брати до уваги вище зазначене Положення (якщо так-який алгоритм дій)? при оголошенні відкритих торгів на закупівлю природнього газу на 2023 рік яку встановлювати очікувану вартість?якщо встановити згідно Положення очікувану вартість закупівлі чи не буде це порушенням, так як середня ринкова вартість природнього газу значно вища? Приблизна вартість закупівлі з січня по 31 березня 2023 становить 842000 грн (розрахунок проводився за ціною, що вказана у вище зазначеному Положенні). Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону та з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – постанова № 1178, Особливості). Відповідно до статті 9 Закону з метою надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70997 розміщено лист від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 “Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, яким поінформовано суб'єктів сфери публічних закупівель щодо основних змін, які відбулися в законодавстві. Водночас 26.10.2022 представниками Міністерства економіки України та ДП “Прозорро” проведено вебінар, що доступний за посиланням: https://cutt.ly/BNAmL27або у Youtube: https://bit.ly/1178_webinar , в якому розглянуто тему “Нові особливості закупівель на час воєнного стану”. Так, відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (пункт 15 Особливостей).
Крім цього, зазначаємо, що для визначення очікуваної вартості предмета закупівлі замовником може використовуватися примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9, яка може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості. Ця методика має рекомендаційний характер. Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою.
Водночас, оскільки постанова № 1178 прийнята Урядом на виконання вимог Закону, встановлює саме особливості здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовник може застосовувати примірну методику визначення очікуваної вартості предмета до закупівель, що здійснюються у відповідності до Особливостей.
При цьому повідомляємо, що відповідно до положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 (зі змінами), Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема, формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі.
Тому, з питання щодо застосування Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам, що затверджено постановою Кабінетом міністрів України від 19.07.2022 № 812 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам" (зі змінами) слід звертатися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
03.10.2022
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, була оголошена 13 вересня 2022 року спрощена закупівля на технічне обслуговування та утримання в належному стані системи теплопостачання (з заміною котла), учасник при подачі в своїй пропозиції в кошторисній документації назву предмета зазначив невірну, а саме - поточний ремонт котельні. Варто зазначити, що в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі замовник не зазначив, що в кошторисній документації назва предмету закупівлі повинна збігатися з назвою що зазначина в оголошенні. Замовник дисфалікував учасника протоколом уповноваженої особи про те, що учасник при подачі своєї пропозиції в кошторисній документації зазначив наступне, а саме - в протоколі узгодження договірної ціни, в договірній ціні, в локальному кошторисі, в підсумковій відомості ресурсів, в зведеному кошторисі та в загальновиробничих витрат на будову учасник зазначив назву предмета закупівлі на поточний ремонт котельні дитячого закладу с. Верба Дубенського району, що відповідно не збігається з назвою предмета закупівлі Замовника. Однак учасник не згідний з протоколом і подав вимогу про скасування рішення про відхилення пропозиції та ухвалення нового рішення щодо визнання переможцем.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
26.09.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Надайте, будь ласка, роз"яснення з приводу розрахунку очікуваної вартості процедури закупівлі: відкриті торги.
Від юридичної особи надійшла пропозиція щодо можливості продати товар: теплову енергію по ціні, яка є вищою, та не відповідає тарифу, затвердженому Розпорядженням ВО КМР (КМДА) від листопада 2021 року. Затверджений тариф в 2022 році - не переглядався. Чи економічно доцільно, та юридично безпечно, проводити процедуру закупівлі по запропонованій ціні???
Як вірно розраховувати очікувану вартість закупівлі, враховуючи наявність Розпорядження?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Крім цього, зазначаємо, що для визначення очікуваної вартості Замовником може використовуватися примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), яка може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості. Ця методика має рекомендаційний характер. Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою. При цьому повідомляємо, що державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів є одним з основних завдань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про теплопостачання” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (зі змінами).Тому, з питань теплопостачання, пропонуємо звертатися до НКРЕКП.
|
|
|
20.09.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У межах виділених Розпорядженням КМУ від 13.07.2022 № 600-р коштів, для запобігання зриву опалювального періоду 2022-2023, забезпечення мешканців міста Кременчука послугами з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, необхідно закупити відповідне устаткування. Устаткування буде використовуватися для відбудови зруйнованої системи централізованого теплопостачання у м. Кременчуці.
До Закону України «Про публічні закупівлі» були внесені зміни, відповідно до яких тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються певні особливості здійснення закупівель, а саме: у разі якщо вартість предмета закупівлі, вказаного у переліку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі» (у тому числі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів), становить або перевищує 200 тисяч гривень, замовником застосовується вимога про ступінь локалізації.
Вартість устаткування, яке планується закупити для відбудови зруйнованої системи централізованого теплопостачання у м. Кременчуці (далі - устаткування), перевищує 200 тисяч гривень.
Наразі, Департамент ЖКГ знайшов необхідне устаткування, але аналогів в Україні немає. Проте, необхідно зазначити, що країна-виробник, яка зможе надати устаткування у короткий термін, що так важливо для початку відбудови зруйнованої системи централізованого теплопостачання – Турецька республіка.
Відповідно до п. 61 Розділу Х Закону України «Про публічні закупівлі» цей пункт не застосовується до закупівель, які підпадають під дію положень Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі», а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів України.
Як зазначено на офіційному веб-сайті Міністерства економіки України, Турецька республіка входить до переліку країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю. Зокрема, також необхідно зазначити, що Україна та Турецька республіка є учасниками світової організації торгівлі.
Згідно з листом Міністерства економіки України від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 (далі - Лист) у разі якщо закупівля конкретного замовника згідно порогів для такого суб'єкта підпадає під дію положень про державні закупівлі відповідного(них) міжнародного(их) договору(ів) України, на підтвердження походження товару з країни, яка є стороною такої угоди, у складі пропозиції учасник надає сертифікат про походження такого товару.
У наведеному випадку вимога стосовно підтвердження ступеню локалізації не застосовується до товару, країною походження якого є країни, з якими Україна уклала такі угоди, та країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася.
Враховуючи вищевикладене, Департамент ЖКГ звертається до Міністерства економіки України з проханням надати роз’яснення на наступні питання:
- чи можна здійснити закупівлю необхідного устаткування, країною виробником якого є Турецька республіка, враховуючи, що Україна та Турецька республіка є учасниками світової організації торгівлі, без підтвердження ступеню локалізації товару?
- який рівень покриття та монетарні (вартісні) пороги, що вказані в додатку до Листа, необхідно застосовувати під час закупівлі устаткування?
- які документи необхідно вимагати під час здійснення закупівлі устаткування, країна-виробник якого – Турецька республіка?
- чи потрібно вимагати калькуляцію собівартості товару, країна-виробник якого – Турецька республіка?
- чи потрібно оприлюднювати калькуляцію собівартості такого товару в електронній системі закупівель разом із звітом про виконання договору про закупівлю, у випадку якщо буде придбано устаткування, країни-виробник якого – Турецька республіка?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 "Щодо локалізації", від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06 "Щодо інтерактивного інструменту "Локалізація-tool"", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a8524Водночас зазначаємо, що 15a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70199
|
|
|
21.07.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Прошу надати роз’яснення стосовно наступного питання.
Тариф на теплову енергію для категорії "Інші споживачі" в місті Харкові формується з трьох складових: суми тарифу на виробництво теплової енергії, тарифу на транспортування теплової енергії та тарифу на постачання теплової енергії.
При постачанні теплової енергії, посилаючись на Постанову КМУ від 10.11.2021 №1209 "Деякі питання нарахування (постачання) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв’язку зі зміною ціни природного газу" постачальник теплової енергії почав надсилати рахунки з ДОНАРАХУВАННЯМИ плати за теплову енергію в зимовий період у зв’язку зі щомісячною зміною ціни на газ.
Чи можна сказати, що Постанова КМУ 1209 встановлює формульне регулювання щомісячної ціни на теплову енергію? Та чи можна керуватися п.7 ч.5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" при щомісячній зміні розміру нарахувань за теплову енергію постачальником теплової енергії, що керується Постановою КМУ від 10.11.2021 №1209, якщо постачання теплової енергії здійснюється замовнику у розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" з категорії "Інші споживачі", що фінансує дану закупівлю за бюджетні кошти.
Тобто яким чином замовнику у розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" з категорії "інші споживачі" (але при цьому бюджетнику), у якого укладений договір про закупівлю (ціна договору більше 200 000 грн) сплачувати рахунки теплопостачальної організації, якщо ціна за теплопостачання буде щомісячно коригуватися у зв’язку зі зміною ціни на газ? Як при цьому не порушувати статтю 41 ЗУ "Про публічні закупівлі"?
На даний час такі рахунки не сплачені та не зареєстровані в органах ДКСУ, Проте сьогоднішня реальність така, що ціна на газ нестабільна, та теплопостачальна організація керується Постановою 1209. Чи можна згідно з ч.7 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" в новий договір додати формулу, яка передбачатиме коефіцієнт по газу, що буде помножуватись на затверджений тариф на виробництво теплової енергії, чи вважатметься це "тарифом, нормативом"? Хоча фактично тариф не змінюється, а помножується на коефіцієнт ринкової зміни ціни по газу.
Відповідь прошу надати на електронну адресу [email protected].
|
|
Відповідь
|
|
Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 № 197 (зі змінами),Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну політику у сфері розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою, державну житлову політику і політику у сфері благоустрою населених пунктів, державну політику у сфері житлово-комунального господарства, державну політику у сфері поводження з побутовими відходами, державну політику у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури, державну політику у сфері технічного регулювання у будівництві, а також забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у сфері контролю житлово-комунального господарства та у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель.Тому, з питань що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1209 "Деякі питання нарахування (постачання) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв’язку зі зміною ціни природного газу" слід звертатись до вищевказаного центрального органу виконавчої влади. Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” та "Формульне ціноутворення", що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli |