|
|
30.12.2016
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» (далі – Замовник) було оголошено проведення тендеру із закупівлі Код ДК 016-2010 33.15.1 «Ремонтування та технічне обслуговування суден і човнів» (код СРV ДК021:2015 50241000-6 Послуги з ремонту і технічного обслуговування суден) (Послуги з ремонту м/б "Могучий") (номер тендеру у ЦБД: UA-2016-09-30-000913-b).
За результатами проведення процедури було укладено договір про закупівлю з переможцем торгів та оприлюднено його скан-копію у електронній системі закупівель у строки, передбачені Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон).
Частина 1 статті 10 Закону містить імперативну вимогу про необхідність також оприлюднення Замовником й повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін.
Так, при публікації відповідного повідомлення через інтерфейс авторизованого електронного майданчика Zakupki.Prom.ua (далі – Оператор), розташованого за адресою в мережі Інтернет: https://zakupki.prom.ua/, ДП «Одеський порт» зіткнувся із наступною ситуацією.
Функціональні можливості майданчика Zakupki.Prom.ua дозволяють оприлюднити повідомлення про внесення змін до договору, завантажити скановану копію додаткової угоди, а також зазначити інформацію про завантажений документ, а саме: номер завантаженого документа та причину внесення змін у відповідності до ч.4 ст.36 Закону. Втім, оприлюднити повідомлення про внесення інших змін до договору з причин, не освітлених ч. 4 ст.36 Закону, однак передбачених чинним законодавством, можливості майданчика Zakupki.Prom.ua не дозволяють.
Так, до зазначеного договору про закупівлю були внесені зміни в частині банківських реквізитів сторін. ДП «Одеський порт», як Замовник, згідно чинного законодавства, зобов’язаний оприлюднити відповідне повідомлення про внесення змін до договору. Однак при публікації відповідних даних ДП «Одеський порт» був змушений в будь-якому разі обрати одну із причин відповідно до ч.4 ст. 36 Закону. Інакше, система не дозволить оприлюднити таке повідомлення (що було підтверджено й співпрацівниками майданчика Zakupki.Prom.ua у телефонному режимі).
Між тим, статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність, зокрема за неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства.
Також, відповідно до положень абз. 6 п.п. 1 п. 8 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №166, Оператор авторизованого електронного майданчика, окрім іншого, повинен надавати замовникам можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення процедури закупівлі та виконання інших вимог, встановлених у Законі.
На підставі вищевикладеного, з метою належного виконання Замовником норм чинного законодавства України в сфері публічних закупівель, просимо у найкоротший термін розглянути можливість щодо здійснення заходів по приведенню функціоналу Оператора у відповідність до норм чинного законодавства шляхом його доповнення можливістю, при публікації повідомлення про внесення змін до договору та завантаженні додаткової угоди, зазначати й інші причини внесення змін (не передбачені статтею 36 Закону, однак передбачені чинним законодавством).
Заздалегідь вдячні за Вашу оперативність та плідну співпрацю
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Ураховуючи вимоги статті 10 Закону, замовники самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, повідомлення про внесення змін до договору та звіт про виконання договору.
Разом з тим, виходячи зі змісту пункту 5 частини першої статті 1 Закону, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатами проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону. Тому, форма повідомлення про внесення змін до договору, яка затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490, передбачає зазначення випадків для внесення змін до істотних умов договору згідно з частиною четвертою статті 36 Закону.
Ураховуючи викладене, повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю у розумінні Закону оприлюднюється відповідно до статті 10 Закону замовником саме у разі внесення змін до істотних умов такого договору у випадках, передбачених частиною четвертою статті 36 Закону.
Додатково інформуємо, що наразі Міністерством ведеться робота щодо виявлення неточностей у Законі для їх подальшого опрацювання під час підготовки законопроекту щодо внесення відповідних змін. У зв”язку із цим повідомляємо, що інформація, зазначена у зверненні взята до відома.
|
|
|
30.11.2016
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
просимо надати рекомендації щодо зміни ціни договору відповідно до зміни індексу споживчих цін за формулою:
ЦДн=Цра*(ПВвп*ІСЦпх+ПВве*Кзце+ПВів), де:
ЦДн - ціна договору нова,
Цра - ціна за результатами аукціону,
ПВвп - питома вага вартості продуктів,
ІСЦпх - індекс споживчих цін продуктів харчування,
ПВве - питома вага вартості електроенергії,
Кзце - коефіцієнт зміни ціни на електроенергію,
ПВів - питома вага інших витрат
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених пунктом 7 частини четвертої статті 36 Закону, може здійснюватись у разі, якщо договором про закупівлю передбачений відповідний порядок зміни ціни.
При цьому порядок зміни ціни відповідно до змін індексу споживчих цін визначається замовником у проекті договору про закупівлю, ураховуючи вимоги пункту 7 частини другої статті 22 Закону.
У свою чергу, виходячи зі змісту статей 18 та 23 Закону, учасник процедури закупівлі, який вважає, що вимоги тендерної документації не відповідають вимогам законодавства або рішення, дії чи бездіяльність замовника щодо процедури закупівлі суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутися до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або щодо внесення змін до неї, та/або оскаржити положення тендерної документації до органу оскарження (Антимонопольного комітету України) або до суду, ураховуючи статтю 124 Конституції України.
Разом з тим умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури (частина четверта статті 36 Закону).
|
|
|
15.11.2016
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
З моменту підписання договору пройшло 2 місяці, підприємство-замовник відмовляється від предмету закупівлі ( не надало заявку на завезення товару). Замовлення виконанане, постачальник потратив кошти на його виконання. Як бути постачальнику?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч.1 ст.36 Закону).
При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України
Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Водночас відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 5 Господарського процесуального кодексу України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.
Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії (частина перша статті 6 Господарського процесуального кодексу України). Порядок і строки пред’явлення претензії визначені статтями 6-8 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, можна застосувати досудовий порядок вирішення спору або звернутися до суду.
|
|
|
07.11.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У грудні місяці держадміністрація Мелітопольського району направила мапіинобудівному заводу проект державного контракту на поставку в березні наступного року для потреб міста 20 одиниць дорожньо-ремонтних комбайнів. Завод відмовився підписати договір і повідомив державного замовника, що в листопаді він уклав договори з покупцями на продаж всіх комбайнів планово¬го виробництва і виконати замовлення зможе тільки через рік. Однак зва¬жаючи на те, що комунальним службам міста вкрай потрібні вказані машини, завод згоден випустити понад план 20 машин, але за умови, що замовник повністю забезпечить його всією необхідною сировиною і комплектуючими деталями і оплатить поставлені машини в іноземній валюті.
Адміністрація міста звернулася до господарського суду з вимогою зобов'язати завод, який є монопольним виробником дорожньо-ремонтних ма¬шин, укласти державний контракт.
Чи завод зобов`язаний приєдеуватись до даного контракту????
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 1 Закону України “Про природні монополії” від 20.04.2000 № 1682-III (далі – Закон № 1682-III) природна монополія - стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги).
Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 1 Закону № 1682-III суб'єкт природної монополії - суб'єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності, який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.
Крім того, згідно з частиною другою статті 5 Закону № 1682-III зведений перелік суб’єктів природних монополій ведеться Антимонопольним комітетом України на підставі реєстрів суб’єктів природних монополій у сфері житлово-комунального господарства, що формуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, а в інших сферах, в яких діють суб’єкти природних монополій, - національними комісіями регулювання природних монополій у відповідній сфері або органами виконавчої влади, що здійснюють функції такого регулювання до створення зазначених комісій.
При цьому, відповідно до статті 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є, зокрема свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом.
Разом з тим, статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
|