|
|
22.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
В результаті адміністративно-територіальної реформи до м. Хмельницького було приєднано 25 населених пунктів. На сьогоднішній день постало питання про обслуговування доріг у зимовий період (очищення від снігу) даних населених пунктів. Чи можимо ми здійснити закупівлю даної послуги за кожним окремим населеним пунктом, та оформлювати цю закупівлю прямим договором в межах визначених законодавством (За прикладом поточного ремонту доріг)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Водночас відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Отже, при здійсненні закупівель замовники керуються вартісними межами, встановленими в пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону з дотриманням положень частини 10 статті 3 Закону.
|
|
|
11.01.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тендерний комітет Управління капітального будівництва Тернопільської облдержадміністрації просить надати роз’яснення:
Щодо законності пониження ціни учасниками закупівлі за результатами аукціону більше 50-60% від очікуваної вартості закупівлі та чи може понижена ціна на 50-60% вважатися актуальною для укладання договору по закупівлі якщо майданчик не визначає її аномально низькою. За приклад просимо розглянути закупівлю «Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Підволочиського району Тернопільської області у 2021 році» (ДК 021:2015: 45230000-8 — Будівництво трубопроводів, ліній зв’язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) розміщену на веб порталі Prozorro за № UA-2020-10-29-001255-b. За результатами аукціону ми як Замовник повинні укладати договір з переможцем аукціону по даній закупівлі та зважаючи на те, що ціна тендерної пропозиції понижена учасником більше, як на 50% від очікуваної вартості закупівлі, але обґрунтувань учасник не подає оскільки майданчик не визнав його пропозицію аномально низькою, як визначити чи зможе учасник виконати договір в повному обсязі при такому пониженні ціни.
Щодо наданих обґрунтувань учасниками закупівлі до складу яких учасник надає лист з обґрунтуваннями в якому вказує переваги за рахунок яких учасник може виконати роботи, надати послуги, але не надає фактичного підтвердження цих переваг. Також учасник надає договірну ціну та кошторисну документацію складену на запропоновану ним ціну, яка визнана аномально низькою. Надані кошториси учасником для обґрунтування аномально низької ціни були звірені нами як замовником щодо обсягів та цін, та встановлено, що ціни зазначені в них не відповідають ринковим та є значно заниженими. Просимо надати роз’яснення стосовно обґрунтувань, які надає учасник по аномально низькій ціні та чи можна їх вважати достатніми для обґрунтування аномально низької ціни. За приклад просимо розглянути закупівлю «Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Бережанського району Тернопільської області у 2021 році» розміщену на веб порталі Prozorro за № UA-2020-10-26-004479-c.
Просимо надати відповідь в найкоротші терміни у зв’язку з нагальністю вирішення даного питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах № 1230/2020 та № 1759/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cac29852-519f-4c25-a295-592e45695db5&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9af7cf80-30fe-4454-a137-024b2d0f6fb1&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
27.11.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Поясніть, будь-ласка, яким чином вирішити наступне питання.
Після місцевих виборів 2020 року замість міста (обласного центру) та кількох навколишніх містечок, які були окремими замовниками (та/або їх структурні підрозділи) в розумінні Закону "Про публічні закупівлі" утворилась одна ОТГ (об'єднана територіальна громада). У містечка, наприклад Винники, є діючі (виконання 2020-2021 роки) два договори про закупівлю укладені за процедурами відкритих торгів: на ремонт дороги та ремонт вуличного освітлення. Черговим етапом децентралізації та за результатами місцевих виборів 2020 року, міську раду містечка Винники ліквідовують, а її повноваження переходять до Львівської міської ради ОТГ. У структурі Львівської міської ради ОТГ є два окремі підприємства (юридичні особи): "Львівавтодор", що займається ремонтом доріг та "Львівсвітло", що займається ремонтом вуличного освітлення.
Отже, яким чином можна продовжити Львівській міській раді ОТГ виконання вищезгаданих двох діючих договорів про закупівлю укладених замовником - Винниківською міською радою, та чи можна і як передати їх двом окремим замовникам Львівської міської ради ОТГ, а саме, ремонт дороги на "Львівавтодор", а ремонт зовнішнього освітлення на "Львівсвітло"? Як це реалізувати юридично та технічно?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” та від 23.03.2018 “Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07
Крім того, пропонуємо ознайомитись з відповіддю на запит № 128/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cb4efc41-786d-49e8-9dce-cdef3f0c0170&lang=uk-UA
|
|
|
24.11.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно до пункту 4 Розділу І чинного «Порядку визначення предмета закупівлі», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.04.2020 № 708 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.2020 за № 500/34783, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
При цьому згідно інших пунктів чинного «Порядку визначення предмета закупівлі», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.04.2020 № 708 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.2020 за № 500/34783, у зазначеному Порядку неодноразово вказано «окремими», а саме у розділу «II. Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг»: «за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою..,», «за окремими професіями..», «окремо для кожного спортивного заходу..,», «окремо для кожного такого заходу..», «окремо для кожного об’єкта приватизації…», «окремо для кожного заходу..», «окремо для кожного заходу чи офіційного прийому», «окремо для кожного суб’єкта права..», «щодо кожної земельної ділянки окремо», «окремо щодо кожних виборів.».
На підставі визначеного можливо здійснити висновок, що у разі проведення процедури закупівлі одного і того ж виду робіт можливо здійснювати процедуру закупівлі робіт за декількома об’єктами будівництва одною закупівлею, без проведення процедур закупівель окремо на кожний об’єкт будівництва.
Але при цьому у Вашому роз’ясненні від 03.09.2020 р. № 3304-04/53972-06 зазначено, що «визначення предмету закупівлі робіт здійснюється, як і раніше, за окремими об’єктами будівництва».
У державного підприємства є один Робочий проект «Система блискавкозахисту на об’єктах підприємства», який пройшов державну комплексну експертизу, включаючи експертизу кошторисної вартості, на встановлення систем блискавкозахисту на декількох окремо розташованих будівлях, кожна з яких є окремим об’єктом будівництва у розумінні ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». Протягом 2021 року планується реалізація зазначеного проекту, а саме виконання відповідних будівельно-монтажних робіт. Враховуючи наявність одного Робочого проекту та одного експертного звіту на декілька об’єктів, планується здійснити одну єдину закупівлю з визначенням одного предмету закупівлі на роботи з реалізації такого проекту зі складанням кошторисів на виконання робіт по кожному об’єкту окремо при складанні відповідної одної Договірної ціні до договору на виконання робіт.
Враховуючи вищевикладене, та відсутність у пункту 4 Розділу І чинного «Порядку визначення предмета закупівлі», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.04.2020 № 708 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.2020 за № 500/34783, висловлення «за кожним окремим об’єктом» або «окремо щодо / для / за кожного об’єкту» Просимо додатково надати роз’яснення, чи можливо замовнику у сфері публічних закупівель, у разі необхідності закупівлі цілком однотипних та аналогічних робіт за декількома об’єктами будівництва протягом одного календарного року, здійснювати визначення предмету закупівлі та здійснювати одну процедуру закупівлі на виконання таких робіт за декількома об’єктами будівництва? Або необхідно здійснювати окремі процедури закупівель виключно за кожним об’єктом окремо?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 904/2019 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=acba43f7-6f64-4020-b278-27a07547300f&lang=uk-UA
Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".
|
|
|
12.11.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Цікавить питання проведення закупівлі без використання електронної системи закупівель. Ми є державною організацією, що є замовником робіт з будівництва/ремонту автомобільних доріг. Виникла потреба ремонту адміністративної будівлі установи, для цього необхідно замовити кошторис для проведення ремонтних робіт. Проте за цим кодом предмета закупівлі уже укладено договори на суму, яка значно перевищує 50 тис грн, оскільки торгували ПКД для будівництва/ремонту доріг.
Згідно листа МЕРТ від 03.09.2020 р. N 3304-04/53972-06 «...визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту здійснюється за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури. Проте код Єдиного закупівельного словника зазначається в ЕСЗ замовником самостійно із зазначенням коду, який найбільше відповідає предмету закупівлі».
Тобто, існує певна невизначеність: поріг 50 тис грн при закупівлі робіт (поточний ремонт, розробка пкд) рахується сумарно по коду предмета закупівлі чи по кожному обєкту окремо?
Відтак, чи буде правомірним укладення договору на розроблення кошторисної документації для ремонту нашої будівлі як окремого обєкту (менше 50 тис грн) без використання електронної системи закупівель? Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|