|
|
06.10.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
30.09.2021 року відбувся Конгрес місцевих та регіональних влад за участю Президента України та, на якуму було підписано "Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання горячої води в опалювальному періоді 2021/2022рр.", згідно якого встановлено, що ціна на природний газ на опалювальний період 2021/2022рр. для бюджетних організацій, які фінансуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, та використовують газ для забезпеченнявсіх своїх потреб, становить 13659,43 грн. за 1000м.куб. (без ПДВ та та без урахування вартості трансортування).
Просимо надати розяснення, стосовно механізму закупівлі прродного газу за ціною, затверденою Меморандумом, адже в процесі закупівлі виникають питання: 1) За якою процедурою закуповувати газ?,; 2) Хто є постачальником даного газу? 3) В разі застосування переговорної процедури закупівля, які підстави її застосування? 4) Як уникнути оскаржень від учасників, при застосуванні процедури Відкритих торгів, щодо низької очікавої ціни, по відношенню до ринкової, та підлаштування під певного учасника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Щодо питань 1-3
Придбання замовником товарів, робіт і послуг здійснюється у порядку, встановленому Законом, шляхом застосування однієї із процедур, визначених статтею 13 Закону.
Згідно з частиною другою статті 13 Закону як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
При цьому замовник самостійно здійснює вибір умови для застосування переговорної процедури закупівлі з вичерпного переліку умов, визначених частиною другою статті 40 Закону, з урахуванням наявних у нього обґрунтувань для застосування такої процедури.
Докладніше з умовами для застосування переговорної процедури закупівлі можна ознайомитися в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Щодо питання 4
Одним із принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, є максимальна економія і ефективність. Запорукою ефективного та успішного проведення процедур закупівель є їх оптимальне планування. Важливий етап планування закупівель - визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. Так, заниження очікуваної вартості закупівлі може призводити до відсутності інтересу до закупівлі з боку учасників ринку і, як наслідок, неуспішності такої закупівлі. Встановлення ж очікуваної вартості завищеного розміру може нівелювати принцип максимальної економії.
Разом з тим замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися Примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженою наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами).
|
|
|
05.09.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наше підприємство має намір взяти участь у державній закупівлі за оголошенням UA-2018-09-03-001313-a- Двигуни та їх частини, та UA-2018-08-23-001313-a-двигуни та їх частини.
Замовник ПАТ "Укрзалізниця", філія "Енергоремтранс". Замовник в ДКТ визначає характеристики предмету закупівлі, оригінал якої виготовляється в Російській Федерації, водночас в ДКТ визначено, у разі походження товарів з РФ, надати підтвердження Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо неможливості їх заміщення іншими згідно Розпорядження КМУ №829 від 11.09.2014.
Просимо Вас надати розяснення стосовно підтвердження Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо неможливості їх заміщення іншими.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки на аналогічне питання, викладене у запиті № 852/2017, відповідь надавалася, пропонуємо ознайомитись за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e9850a89-1ef2-4146-88a9-8aa98cd24047&lang=uk-UA
|
|
|
27.06.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч.2 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг регулюються виключно цим Законом та/або Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", крім випадків, передбачених цим Законом, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно норми щодо внесення змін до цього Закону та/або до Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони".
Частиною 2 ст.21 ч.2 Закону № 922-VIII встнаовлено перелік інформації, що обов'язково повинна бути зазначена в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів.
Оскільки Закон № 922-VIII має вищу юридичну силу ніж підзаконні нормативно-правові акти, а ч.2 ст.21 Закону не містить посилань на можливість розширення цього переліку Уповноваженим органом, питання: Чи буде порушенням Закону № 922-VIII не зазначення інформації в оголошенні крім інформації визначеної ч.2 ст.21 Закону № 922-VIII?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною другою статті 21 Закону встановлено перелік інформації, яка повинна бути зазначена в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів.
При цьому відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону основними функціями Уповноваженого органу є розроблення та затвердження форм, зокрема оголошення про проведення процедури закупівлі (оголошення про проведення відкритих торгів, оголошення про проведення конкурентного діалогу).
Разом з тим, відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ), зокрема форма оголошення про проведення відкритих торгів.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22177-06, розміщено лист від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 “Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490”.
|
|
|
12.01.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Підкажіть будь лазка чи можемо ми застосувати переговорну процеду за п.2 ч.1 ст.40, якщо в нас двічі було проведо відкриті торги за предметом Електрична енергія на 2021 рік у 2020 році, перший раз акціон не відбувся через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій у грудні 2020 року,після чого було повторно оголошено процедуру відкритих торгів. Аукціон було призначено на 11.01.2021 року, який також не відбувся через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій. Виходячи з вище зазначеного є питання, чи можемо ми проводити переговорну процедуру відповідно до п.2 ч.1 ст.40 або потрібно знов оголошувати відкриті торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 2721/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=13850d88-31d7-4d11-a543-f4d95d1553db&lang=uk-UA
|
|
|
07.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні колеги!
Після аукціону учасник з АНЦ - не дав обгрунтування - зрозуміло, що замовник відхиляє такого учасника на підставі абз.7 п.1 ч.1 ст.31 - якщо учасник не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону.
А якщо надав неналежне обгрунтування на підставі чого відхиляємо, якщо замовника таке обгрунтування не влаштовує? Яку саме підставу застосувати, якщо ст.31 містить вичерпний перелік для відхилення та не передбачає можливість відхилити за неналежне обгрунтування.
Проте абз.2 п.14 ст.29 Закону містить норму - Замовник може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, у разі якщо учасник не надав належного обґрунтування вказаної у ній ціни або вартості.
Чи може замовник встановити у ТД, що неналежне обгрунтування також дорівнює підставі, що зазначена у абз.7 п.1 ч.1 ст.31 Закону, тобто обгрунтування не надано.
Заздалегідь дякуємо за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Визначення поняття “аномально низька ціна тендерної пропозиції” (далі – аномально низька ціна) визначено в пункті частини першої статті 1 Закону.
Частиною чотирнадцятою статті 29 Закону визначено, що учасник, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою, повинен надати протягом одного робочого дня з дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг пропозиції.
Замовник може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, у разі якщо учасник не надав належного обґрунтування вказаної у ній ціни або вартості, та відхиляє аномально низьку тендерну пропозицію у разі ненадходження такого обґрунтування протягом строку, визначеного абзацом першим цієї частини.
У свою чергу, відповідно до частини другої статті 31 Закону інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в системі та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через систему.
Таким чином, замовник відповідно до вимог Закону може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, у разі якщо учасник надав обґрунтування вказаної у ній ціни або вартості, однак замовник вважає таке обґрунтування неналежним, зазначивши в системі підстави такого відхилення з урахуванням наявного реалізованого в електронній системі закупівель функціоналу.
Водночас з питань технічної реалізації вимог законодавства в системі слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|